Автор Тема: Украинское народное творчество о войне, революции, жизни и любви...  (Прочитано 19608 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса
Spartak Lysenko

На русском я пишу, на русском я читаю
И говорю, и думаю на нём.
Быть украинцем я всю жизнь предпочитаю,
А русские всю жизнь зовут меня "хохлом".

Не ксенофоб, я очень толерантен.
Мне все милы: французы и афганцы,
Но вы, так называемые "братья"
В итоге - полные засранцы!

Когда хотят, что бы его любили,
То ходят в гости с коньяком и шоколадом,
Вы, россияне, братьев в нас убили,
Когда припёрлись с "Буками" и "Градом".

Мы вас простим, обиды позабудем.
Вам будет плохо - мы накормим, приютим,
Но никогда мы братьями не будем!
В СССР обратно не хотим.
Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса
Mykola Voskalo

наш пєтя розказав барозу
як в разговорі з ним хуйло
весь час якусь хуйню морозив
і хорохорілся зєло
шо мол лиш захотіти варто
і дати армії добро
посунуть пальчиком по карті
і танки пІдуть на дніпро
- а там, - хвалився пєті вова. -
практічєскі рукой подать
вже до бандерівського львова
послать туди російську рать
а потім вже узять варшаву
бо пшеки охуїли вкрай
і прагу - город русской слави
і братіславу нєвзначай
прібалтам указать їх мєсто
згадають русскій пусть сапог
і будапєшт із бухарєстом, -
продовжив путін монолог. -
потом канєшно же балкани
любляна, загрєб і бєлград
там єсть братушкі, в етіх странах
нам каждий точно будєт рад
прімєри рускої отвагі
європє всє покажем ми
когда візьмемо копєнгагєн
вже дето ближче до зими
а там берлін - давно не брали
російські воїни рєйхстаг
давно руїни нє пилалі
нє развєвался красний стяг
а то ця їхняя анжела
ця подколодная змєя
в посліднє врємя охуєла
із себе строїть дохуя
брюссєлі, амстердами грязні
які то вадуци малі,
монако і андорри разні
вопше сотрьом с ліца зємлі
потом канєшно рим розграбим
чєчєнцам оддадім мадрід
ну а в паріже етім жабам
покажемо гдє рак свістіт...
в живих остануцця нємногі
накроєт чорний всьо туман
а віновати бандерлоги,
фашисти, хунта і майдан
Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса
Если завтра – последний день,
если это – конец начала?
Небо бросило на нас тень –
видеть наши грехи устало.

Нам никто не спешит помочь,
наши крики никто не слышит.
Гонят ангелы бесов прочь,
а мы…просим у Бога выжить.

Мы с тобой упустили шанс.
Один взрыв - и никто не вспомнит
сколько было их, сколько нас –
наша жизнь ничего не стоит.

А вокруг только грязь и ложь.
Может всё, что нам здесь осталось –
этот мелкий осенний дождь,
обгорелой души усталость.

Если это в последний раз
мои руки твои сжимают –
посмотри мне в глаза сейчас,
они душу твою впитают.

Мне тебя навсегда любить,
мне бы только тобой согреться…
Нам так хочется еще жить,
жить за всех, не жалея сердца.

Анастасия Дмитрук
Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса
Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...

Offline Eney

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 16314
  • Karma: +2062/-269
  • Стать: Чоловіча

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса
Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса
И.Франко о России...

Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса
Баллада о нашей борьбе. Героям Украины посвящается.

Спасибо Владимиру Семеновичу за бессмертный хит, а нашим героям, их матерям и женам - за мужество!
* * *
Сpедь оплывших свечей
И вечеpних молитв,
Сpедь военных тpофеев
И миpных костpов
Жили книжные дети,
Не знавшие битв,
Изнывая от мелких
Своих катастpоф.

Детям вечно досаден
Их возpаст и быт, -
И дpались мы до ссадин,
До смеpтных обид.
Hо одежды латали
Hам матеpи в сpок,
Мы же книги глотали,
Пьянея от стpок.

Липли волосы нам
На вспотевшие лбы,
И сосало под ложечкой
Сладко от фpаз,
И кpужил наши головы
Запах боpьбы,
Со стpаниц пожелтевших
Слетая на нас.

И пытались постичь
Мы, не знавшие войн,
За воинственный клич
Пpинимавшие вой,
Тайну слова "пpиказ",
Hазначенье гpаниц,
Смысл атаки и лязг
Боевых колесниц.

А в кипящих котлах
Пpежних боен и смут
Столько пищи для маленьких
Наших мозгов!
Мы на pоли пpедателей,
Тpусов, иуд
В детских игpах своих
Назначали вpагов.

И злодея следам
Hе давали остыть,
И пpекpаснейших дам
Обещали любить,
И, дpузей успокоив
И ближних любя,
Мы на pоли геpоев
Вводили себя.

Только в гpёзы нельзя
Насовсем убежать:
Кpаткий век у забав -
Столько боли вокpуг!
Постаpайся ладони
У мёpтвых pазжать
И оpужье пpинять
Из натpуженных pук.

Испытай, завладев
Ещё тёплым мечом
И доспехи надев,
Что почём, что почём!
Разбеpись, кто ты - тpус
Иль избpанник судьбы,
И попpобуй на вкус
Hастоящей боpьбы.

И когда pядом pухнет
Изpаненный дpуг,
И над пеpвой потеpей
Ты взвоешь, скоpбя,
И когда ты без кожи
Останешься вдpуг
Оттого, что убили его -
Не тебя, -

Ты поймёшь, что узнал,
Отличил, отыскал
По оскалу забpал:
Это - смеpти оскал!
Ложь и зло - погляди,
Как их лица гpубы!
И всегда позади -
Воpоньё и гpобы.

Если, путь пpоpубая
Отцовским мечом,
Ты солёные слёзы
На ус намотал,
Если в жаpком бою
Испытал, что почём, -
Значит, нужные книги
Ты в детстве читал!

Если мяса с ножа
Ты не ел ни куска,
Если pуки сложа
Наблюдал свысока,
И в боpьбу не вступил
С подлецом, с палачом, -
Значит, в жизни ты был
Ни пpи чём, ни пpи чём!

Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса
Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса
О войне...


- Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?
- Ми, капелане, мешканці міста, якого немає.
Прийшли сюди, принесли покору і втому.
Передай своїм, що стріляти більше немає по кому.
Наше місто було з каменю та заліза.
У кожного з нас тепер у руці дорожня валіза.
У кожній валізі попіл, зібраний під прицілом.
Тепер навіть у наших снах пахне горілим.
Жінки в нашому місті були дзвінкі й безтурботні.
Їхні пальці вночі торкались безодні.
Джерела в місті були глибокі, наче жили.
Церкви були просторі. Ми їх самі спалили.
Найкраще про нас розкажуть могильні плити.
Можеш із нами просто поговорити?
Даруй нам свою любов, стискай лещата.
Тебе ж, капелане, і вчили сповідувати і причащати.
Розкажи нам, навіщо спалили наше місто.
Скажи хоча б, що зробили це не навмисно.
Скажи, принаймні, що буде покарано винних.
Скажи взагалі бодай щось, чого не скажуть в новинах.
- Добре, давайте я розкажу вам, що таке втрата.
Звісно, всіх винних чекає гідна розплата.
І невинних вона, до речі, теж чекає потому.
Вона чекає навіть тих, хто взагалі ні при чому.
Чому саме ви потрапили до темних потоків?
Потрібно було уважніше читати книги пророків.
Потрібно було оминати пекельні діри.
Для мирянина головне – не бачити в дії символи віри.
Пам’ятаєте, що сказано в пророків про біль і терпіння,
Про птахів, які падають на міста, мов каміння?
Ось саме тоді й починаються, власне, втрати.
В кінці – там взагалі погано, не буду навіть розповідати.
Яка між нами різниця? Як між приголосними й голосними.
Всі готові сприймати смерть, якщо це буде не з ними.
Ніхто й ніколи в цьому житті не омине розплати.
Я завжди говорю про це своїм, коли не маю чого сказати.
Я не знаю нічого про неминучість спокути.
Я не знаю де вам жити і як вам бути.
Я говорю про те, що кожному з нас властиво.
Якби ви знали, як нам усім не пощастило.
(с) Жадан
Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса
Тетяна Малахова

30 сентябрь в 8:08 · отредактировано ·

Вновь Россия «совком» беременна
И Союз возродить хочет заново,
Восхваляет Володю Ленина,
Но при этом челом бьет Романовым.

Бродит русский с портретом Сталина.
Словно бабка больная с клизмою -
Ищет бедный мужик развалины
Недостроенного коммунизма.

Он мечтает про стачки в Иваново,
Надоело холопом быть, мать его!
Но при этом челом бьет Романовым,
Коих Ленин убил в Ипатьево!

Хочет русский мужик добиться
Гегемоний рабочего класса…
Но при этом вчера убийцу
Похвалил за бомбежку Донбасса!

Ходит русский мужик по кругу,
По грунтовым дорогам разбитым,
И целует, согнувшись, руку
Коммунистам, царям, бандитам…
Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...

Offline wounded_zmey

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 1612
  • Karma: +342/-15
  • Стать: Чоловіча
  • Киев, он родина змиев
Всё, что было вокруг-за всё был я в ответе,
Я ходил по прямой, у судьбы не просил,
Утверждал свою жизнь я на этой планете
Исходя из наличия собственных сил.
Я был тем, кто ходил по дорожке луны
Я был тем кто смотрел сквозь красивые сны
Я был тем кто хотел быть таким как во сне
Да разлился пятном на щербатой стене
Ничего .... не успев
Ничего..... не успев

Я устал от проклятья безсонниц и спешки
Бился рыбой в сетях озлобленных атак
Я искал пониманья, встречая насмешки
Жизнь менял на любовь.. но забрали за так

Я хотел видеть руки и губы твои
Пел под музыку струн о забытой любви
Я искал силуэты на желтом окне...
Я не слишком хотел умирать на войне..
На войне всех против всех
На войне всех против...
Я спокоен, я знаю предателей в лица (с) совместить три точки и плавно нажать на спуск..Украина боли не чувствует, страха не имеет, бедности не пугается.

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса
Vitalii Chepynoga

10 ч. · отредактировано ·

Депутатська доля

Якщо тобі гарно живеться,
Якщо бога піймав за бороду,
А зверху тобі улибається
Твоя ж власна пика з бігборда
Якщо у тебе на грудях
Значок в виді нашого стягу,
Якщо тобі лестять люди,
Відтоді як склав присягу
Якщо в тебе бєжевий “Бентлі”
А не “мерс” банальний, як в лузерів
Якщо в будь-які моменти
На Маврікії грієш пузо
Якщо ти і чесний, і милий,
І раз даже бухав з Баррозу.
Не забудь, що на кожній милі
Причаїлася страшна загроза
Оно, бачиш - стоїть культурно
Великий і темний контейнер
Але то – не контейнер, то - урна
Вона чатує на тебе…
Не встигнеш навіть зітхнути, -
Подлі люди тебе оточили
Вони тебе можуть пхнути
Туди, де бомжі дрочили
Можуть даже зламати ліктя,
Або вдарить у праву почку
Ще й насиплять на голову сміття,
Розірвуть піджака й сорочку
І доводь їм, шо ти з Майданом
Рви волосся і бий себе в груди
-Обізвуть мудаком, болваном
І добавлять: “Заткнись, паскуда”…
І брестимеш пом’ятий до хати
У розірваному “Версачі”
Сам до себе будеш казати:
“Ізбіратєль дурний і невдячний”
Діти вдома твої проснуться
І відразу розкажуть мамі:
Татко грязний такий верyувся,
І, по-моєму, знову п’яний.
А ти сядеш, наллєш кагору,
І почнеш писати касацію
Генеральному прокурору:
“На мене напала люстрація”
Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса
Український т АТО

Тату, чи можуть мільйони вогнів освітити темряву між нами? Дивлячись у нічне небо я бачу тисячі очей. Які з них твої? Вчора ти помахав мені рукою і зачинив двері. Ночі без тебе такі темні, вітри люті, місяць тепр ще самотніший а зірки втратили блиск. Ти зможеш почути мою молитву серед гамірної ночі? Тату, ти мене чуєш? Ти допоможеш мені подолати страхи? Тату, де ти зараз? Ти нам так потрібен. Тату, я так сумую за тобою і за твоїм поцілунком на ніч. Тату, я так тебе люблю...

Music: Lea Michele - Papa can you hear me
Autors: Бондаренко Павло, Вікторія Русин (Величко).
Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса
Український т АТО (Ніні Матвієнко - Колискова)

Історія про звичайну сім'ю, звичайних дітей та звичайного тата військового. Про вже звичні для нас страхи та сум розлуки, що переживають сім'ї військових. Про звичний для них біль. Біль від якого ми отримали імунітет, коли чуємо нові щоденні цифри поранених та вбитих в АТО. А за кожною цифрою насправді знаходиться дружина, мати, сестра, діти, що продовжують виглядають своїх захисників у вікно. У нічному Луцьку світяться вікна тисячі квартир. В якомусь з них обов'язково діти чекають на свого тата з АТО.

Автори: Бондаренко Павло, Вікторія Русин (Величко).
Музика: Ніна Матвієнко - Колискова.

Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса
Украинская считалка (детская-донецкая).

Путин подорвал Донбасс - это раз.
Повылазила братва - это два.
Понаехали чмыри - это три.
Много мрази в "Русском мире" - это, кажется, четыре.
ЛуганДону не бывать - это пять.
Против мрази сила есть - это шесть.
АТО сузилось совсем - это семь.
Свой народ в беде не бросим - это восемь.
Чуркин будет жалко блеять - это девять.
Если Путина повесить - это будет ровно десять!
Alex Vamp
Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса
Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса
Как хорошо встать с утренней зорею,
Умыть лицо бандеровской водою,
Бандеровской овсянки наварить
И чай не черный, а бандеровский попить.
Бандеровского разбудить ребенка,
Бандеровские постирать пеленки,
Бандеровского сына покормить,
Бандеровский подгузник заменить.
Прибрать в бандеровской квартире
И, окна распахнув пошире,
Впустив бандеровских ветров,
Полить бандеровских цветов.
После всех дел, сесть почитать сынишке
Естественно бандеровские книжки,
Бандеровские кубики сложить,
Бандеровские мультики включить.
На улицу ребенка повести
С бандеровскими поиграть детьми.
В плите, приготовить бандеровский ужин,
Пришедшему с работы бандеровскому мужу
И после всех дневных бандеровских побед,
Взять чашку чая, сесть за интернет,
И почитать… как снова убивали,
Как снова украинцев унижали,
Как врали и толкали на войну
На части рвали вновь ожившую страну.
И не захочешь ни чаек, ни кренделек.
Набросишь куртку, выйдешь за порог.
Смахнешь со щек бандеровские слезы
Свечу поставишь в церкви, купишь розы
Возложишь за героев молодых
Попросишь Господа прозренья для слепых
И как бы нас они не называли,
Как бы не били, как не унижали,
БЕндеровцы, фашисты, идиоты…
Бог им судья…
Мы – люди, патриоты!
Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса
Ці слова написав хлопчина, перебуваючи на війні

Я прийду з війни і гляну в очі
Тому, хто каже, що жити не хоче.
Кому набридла робота, нудне телебачення,
Розповім трішки, що бачив я...

Кому надто зимно вночі, сильна спека днем,
Чекали задовго таксі, змокли під дощем,
Як ми боялись заснути, навіть на мить,
Від пострілів "градів", ще й гроза гримить.

Та ми звикли спати під шум мінометів,
Чергували, щоб інші "дрімнули"... не в наметі...
Ми спали, там, брате, у ямах холодних,
Де гріють лиш мрії і туга за домом.

Бувало, що пили воду з калюж,
Вечеря для десятка - один підсмажений вуж.
В нас не було простуд, а може й були.
Ніхто і ніколи про це не говорив.

Найстрашніше, до чого там звикаєш,
Це, що кожного дня когось втрачаєш..
І не знаєш... може завтра ТИ...
Але ми вже звикли... Змогли... Змогли...

Ми не герої, як ви говорите...
Тут люди дуріють, стають душевно - хворими...
Це все від війни... від великого горя,
Але більшість - сильна. Сильніша крові і болю...

Ми тут, бо ВИ там маєте жити у спокої,
Ми тут, бо так само хочемо миру...
І навіть, коли я лежу в окопі,
Ніколи не думаю про могилу...

Я мрію про дім, про роботу, сім'ю,
Як же хочу скинути з себе броню...
Допоможи, полюби життя,
Там де мир, там - щастя.

Не шукай собі зла.
Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...

Offline Спiка

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 11554
  • Karma: +1741/-107
  • Стать: Жіноча
Киборгам.

Простите нас, фейсбучных,
За то, что мы не рядом.
Не нас, благополучных,
Враг поливает "Градом".

Спокойно спит Европа,
Слегка обеспокоясь.
А вы- в сырых окопах,
Вы- наша Боль. И- Совесть...

Удачной вам охоты!
Спасибо, накосили
Порядочно двухсотых
"Туристов из России"

Вы лучшие из лучших!
Услышь молитвы, Небо!
Храни вас Бог и Случай! ...

Мы. Те, кто рядом не был...

Татьяна Костенко.
101 км от Москвы

Offline IMXO

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 3742
  • Karma: +825/-54
  • Стать: Чоловіча
  • Яка розумная тому альтернатива...
Роман Семисал

Ми сьогодні грали у футбол,
не жаліли ні м'яча, ні берців,
ми сварилися за кожен фол
й матюкалися - від серця.
Ми літали сторч і шкереберть,
в контратаку йшли без остороги,
вперше ми не думали про смерть,
навіть, про рахунок і про ноги.
Ми були незграбні і смішні,
не забивши, мало не ридали,
ми були по вуха в метушні,
нам було все мало, мало, мало...
Ми стомились, мовчки розійшлись:
хтось по воду, інший покурити.
Ми були такими, як колись...
справжніми як діти.

***

Упала зірка, як сльоза,
і вже нащупувалась рима;
сіріла ніч, курилась "Прима",
світанок обрій перезав.
Ми поверталися в бліндаж,
в тепло і сморід, тишу й глину,
ламала втома наші спини,
і сон ішов на абордаж.
Побрязкували калаші,
десь треті півні проспівали,
а ми солоно жартували
і реготали від душі.
Роса сріблилась у траві,
диміло вогнище ранкове,
займався день, була Покрова,
і ми були усі живі.

***

Віють вітри, віють буйні деручкі осінні.
Не такі вже ми нечуйні, не такі кремінні.
Ой не світи, місяченьку, нам посеред ночі:
бачать, де ми, воріженьки; вибити нас хочуть.
Ой, не вий у полі, звіре, душу не висотуй!
Я ще дихаю і вірю, я ще не двохсотий.
Не шкреби в землянці, мишко, не сипли землицю.
Покладу ще я у ліжко любку-молодицю.
Світить сонце, світить ясне, світить, та не гріє.
Ой, світи мені, не гасни, моя тиха мріє:
як вернуся я додому, як своїх побачу,
як по мені, по живому, ніхто не заплаче.

***

На південь ішла колона: колеса, траки, очі...
позаду - безпечна зона, попереду - лігво вовче.
Йшла бригада невибита, нашвидкоруч полатана,
продана і покинута іудами і пілатами.
Прилипнувши до металу напруженими тілами,
хлопці мене вітали долонями і кулаками.
Стримано посміхались за балаклавами лиця,
мовчки до них здіймалась горда моя правиця.
Була їм не дуже рада оця недовітчизна.
Йшла на південь бригада, наша... залізна!

***

Я дивлюся на зорі горілиць у кузові,
піді мною похитується вантажівка,
поруч мене мої камуфляжні друзі
жартують на тему горілки і жінки.
Я хочу побачити метеора
і щось загадати, хоч не забобонний;
ми скоро будем на місці, вже скоро,
і знімем нарешті каску і броник.
Як добре відкинутися на спину,
дивитися вгору і мовчати.
Лівою мацаю жгут кровоспинний,
правою пестячи... автомата.
У небі зорі, у кузові холод,
тріпоче наш синьожовтий Роджер - повна романтика!
От тільки голод... але то пусте... Ми переможем!

***

Біжить Айдар, тікає в степ. Коли скінчиться цей вертеп, кому-покров, кому-погреб? Скажи, Айдар.
Біжить Айдар, повзе змія, дрижить згвалтована земля, і посміхається здаля московський цар.
Біжить Айдар... б'є кулемет і обривається куплет. Ти тут солдат, а не поет, а не фігляр.
Біжить Айдар, тече вода і лист осінній опада, а десь за обрієм орда, як за татар.
Біжить Айдар, цей берег-наш. Міст, верби, заводь і... бліндаж. Не передав би цей пейзаж сам Ренуар.

***

Я раньше относился к людям хорошо, а теперь взаимно.

Offline IMXO

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 3742
  • Karma: +825/-54
  • Стать: Чоловіча
  • Яка розумная тому альтернатива...
І реве, і стогне, і гупає,
і край неба палає
посеред ночі глупої -
розправа триває.
Ось вам ваша амністія,
захлинайтеся нею!
Ви завжди були убивцями
з проспиртованою душею.
Ви ховаєтеся за спинами,
ви - ніщо без старшого братика,
ви - васали, а самостійники,
не воїни, а ватники.
Ви товкли нас днями і тижнями,
ви нас, як курву останню...
ми витерпіли, вижили -
приймайте криваву баню!
Хто ви, мені однаково;
немає вам пощади.
Хай вас, як пухлину ракову,
випалять наші "Гради".
Я раньше относился к людям хорошо, а теперь взаимно.

Offline IMXO

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 3742
  • Karma: +825/-54
  • Стать: Чоловіча
  • Яка розумная тому альтернатива...
Степ - мов застиглий океан,
вихляє вітер, ніби джаз;
поміж траншей блука туман,
немов пияк в ранковий час.
Чорніє крученим гіллям
уже безлистий абрикос,
шиплять машини віддаля
і роздупляється блокпост.
Наш напівсонний гарнізон
чекає радіоновин, ...
на горизонті терикон
принишк, неначе сучий син.
За териконом вороги
готують пастку чи удар...
Незвична тиша навкруги,
і звично глючить Київстар.
У серці топиться краса,
немов у каві майський мед.
І, як набридлива оса,
морочить голову сонет.
Я раньше относился к людям хорошо, а теперь взаимно.

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса
Я помолюсь за Україну,
Так тишком-нишком, перед сном,
За незалежну та єдину.
За мир та спокій за вікном.

Я помолюся. Так і знай,
Мене почують небеса,
Бо Україна - то мій край,
І переможе тут краса!

І.Д.

Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...

Offline barsiq

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 1357
  • Karma: +563/-155
  • Стать: Чоловіча
  • öcher jong
« Останнє редагування: Жовтня 28, 2014, 11:45:29 11:45 від barsiq »
И на обломках самовластья напишут ла-ла-ла-ла-ла.

Offline IMXO

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 3742
  • Karma: +825/-54
  • Стать: Чоловіча
  • Яка розумная тому альтернатива...
Роман Семисал

На східному фронті без змін.
Хіба що, похолодало.
Багато машин і мужчин,
толку мало.
Ворог на все плює,
ми в землі сидимо, як озими,
стурбоване ОБСЄ
катається на лімузинах.
Черствіє наш хліб,
не їдуть до нас волонтерки,
якийсь зарослий таліб
зирить на мене з люстерка.
На заході мокрий сніг,
а тут сухі морози...
хочеться до своїх,
хочеться з віршів у прозу.
А в небі застиг свинець
і відступи запечатав.
Тут тобі і кінець,
тут тобі і початок.
Я раньше относился к людям хорошо, а теперь взаимно.

Offline IMXO

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 3742
  • Karma: +825/-54
  • Стать: Чоловіча
  • Яка розумная тому альтернатива...
Роман Семисал

Добре і чисте тутешнє повітря,
в річці вода спокуслива, як півлітра,
добре смакують у лісі консерви,
зле, коли грають гормони і нерви.
В кронах регоче упир-пересмішник,
добре вивчили пальці, де запобіжник,
зле уночі стояти на чатах, добре,
коли під ранок сняться дівчата.
Моторошно пролітає чужий безпілотник,
добре, коли конає заброда-мерзотник.
Легко цієї осені пишуться вірші.
Прикро, що деградуєш разом з іншими.
Бридко, коли від страху не можеш заснути,
добре, що нам дісталось - не бути чи бути.
Зле, що така кривава оця розплата,
добре, коли за тебе молиться мати.
Я раньше относился к людям хорошо, а теперь взаимно.

Offline IMXO

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 3742
  • Karma: +825/-54
  • Стать: Чоловіча
  • Яка розумная тому альтернатива...
Роман Семисал

Вони валялись в траншеї,
до них не було діла.
Йшлося в них про ідею,
а не про потреби тіла.
Просили в них повертатись
живими і якнайскорше,
ані слова про статус,
ані згадки про гроші.
Були там квіти і танки,
солдатики і тризубці...
Сашко, Маринка, Світланка
зі Львова, Києва, Луцька..
Їх з усмїшкою читали,
зворушувались і так далі,
і потайки викидали,
не носити ж їх, як медалі.
Їх малювали з душею
старанно і невміло...
Вони валялись в траншеї,
до них не було діла.
Я раньше относился к людям хорошо, а теперь взаимно.

Offline IMXO

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 3742
  • Karma: +825/-54
  • Стать: Чоловіча
  • Яка розумная тому альтернатива...
Роман Семисал

Ось і пішов дощ,
сіро і сумно тепер,
мокнемо хоч не хоч
ми і БТР.
Маєм пошарпаний клуб,
наш тимчасовий дім.
Має на нас зуб півсела,
але менше з тим...
Я їм не яничар,
я тут не за бабло,
я не з країни ПАР,
це і моє село...
Йде вересневий дощ,
спогадами гризе.
Липне до губ борщ,
як до рук чорнозем.
Я раньше относился к людям хорошо, а теперь взаимно.

Offline Red fox

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 579
  • Karma: +102/-4
  • Стать: Жіноча
  • Одесса

Я стаю на коліна й не соромно навіть,
Бо земний Вам уклін. Всім, хто нас боронив.
Хто життя віддав у полях чи то гаї,
Хто свою кров гарячу на земля пролив.

Хто під "градом" не вмер, не загинув під "cмерчем",
Кого ворог з кущів цілив в спинув, бо в груди не міг.
Бо боявся обличча побачити честне,
І козацького духу в очах блиск - святий оберіг.

Я не зміг захистите тебе, побратиме,
Я в тилу, ти в бою. Моя совість горить.
Нехай дурень кричить - волонтерство нічого не зміне,
Та я знаю, що смерть ми гуртом би зуміли спинить.

Ти за матір боровся, за діток. Кохану дрижину,
Котрих вже не обнімеш. Їх рани болять.
Куля вража привела тебе до загину,
Ми за тебе повинні дожити, добить, докохать.

Побратиме, спочинь ти у славі і честі,
Ти прийняв святу смерть, бо за други своя.
Найгідніша є смерть на планеті,
Подвиг твій нам в майбутнє хай шлях озаря.
Все будет хорошо. И пусть Хуйло даже и не надеется...