Степан Руданський
Указ
Іде козак дорогою,
Дівку надибає;
Вийняв папір з-за пазухи
Та їй і читає:
"І прочая, і прочая...
По сему указу
Кожна дівка козакові
Довжна дать по разу!"
"Чуєш, дівко, що в указі?"
"Та чую, козаче".
І вже ж рада-то, псяюха,
Аж мало не скаче!
Ізліз козак, покріпився,
На коня сідає,
А дівчина підійнялась
Та й ще забагає:
"А приглянься-но, козаче,
До того указу;
Чи нема там написано,
Щоб іще по разу?"
