Усе про украiнський експорт

[Sergius]

Потрібно більше, ніж експорт сировини

Одна з основних проблем українського експорту - він майже весь сировинний. А це означає, що робочих місць в Україні у цих галузях значно менше, ніж якби підприємства продавали за кордон не лише метал чи зерно, але й продукцію з них. У металургії тенденції особливо невтішні: експорт виробів з чорних металів за останні два роки скоротився майже у три рази. Із експортом аграрної продукції з доданою вартістю, такої як олія або борошно, успіхи також скромні - обсяги не збільшуються.

Виробникам дуже важко компенсувати фактично втрачений російський ринок, вихід на нові ринки - тривалий процес. "За деякими позиціями є надії на європейський ринок. Саме на продукцію переробки, таку як соки чи продукція з томатів, є чималі безмитні квоти в ЄС. Вже цього року українські виробники закріпляться на нових ринках по всьому світу і компенсують втрату російського ринку. З наступного року буде зростання експорту", - переконаний Тарас Висоцький.

Іноземні інвестори поки не поспішають

Усе ж українські виробники дедалі більше інвестують у переробку сільськогосподарської продукції, яку експортують за кордон. Фахівці ринку наводять як приклади нових успішних інвестпроектів, зокрема, виробничі потужності, відкриті виробником соків TB Fruit на Львівщині, або завод з переробки сої, збудований торік на Полтавщині агрохолдингом "Астарта". Натомість іноземні інвестори поки не поспішають з великими інвестиціями у переробку. "Такі інвестиції довго повертаються. А ситуація поки надто непевна: російський ринок втрачений, нові - не завойовані", - констатує Висоцький.

Тим не менше експерти аграрного ринку переконані, що сільськогосподарський експорт відвоював у металургії першість всерйоз і надовго. Вже нині аграрна продукція приносить Україні понад 35 відсотків валютної виручки.

Далi тут

http://www.dw.com/uk/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82-%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%B9-%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F-%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%83/a-19075974

[Sergius]

Экспорт украинской агропродукции в Китай увеличен вдвое - Яценюк
время публикации: 4 марта 2016 г., 20:42

http://rus.newsru.ua/finance/04mar2016/zbilsheno_wdwichi.html
   
Экспорт украинской агропродукции в Китай увеличен вдвое - Яценюк

В прошлом году экспорт аграрной продукции в Китай достиг 1,2 млрд долларов, что вдвое больше, чем в 2014 году. Об этом сказал премьер-министр Украины Арсений Яценюк во время встречи с председателем правления Китайской национальной корпорации машинной промышленности и генеральных подрядов Сунь Баем, сообщает Правительственный портал.

"В прошлом году впервые за историю украинско-китайских отношений объем экспорта украинской аграрной продукции в Китай достиг 1,2 миллиарда долларов, что вдвое больше показателей 2014-го. КНР заняла первое место среди стран по объему экспорта сельхозпродукции. Экспорт аграрной продукции из Украины во все страны-члены Европейского Союза составляет 4,2 миллиарда долларов", - подчеркнул Яценюк.

Глава правительства отметил высокий уровень двустороннего сотрудничества между Украиной и Китаем: "Он заключается не только в наших добрых отношениях, но и в конкретных цифрах".

Яценюк также выразил признательность партнерам из КНР за содействие в запуске нового "Шелкового пути" для транзита украинских товаров в Китай.

"У нас с вами есть конкретный результат, и необходимо дальше развивать двустороннее сотрудничество, увеличивать объемы экономического сотрудничества и создавать больше рабочих мест в Украине и Китае", - добавил он.

Во время встречи были обсуждены вопросы дальнейшей реализации украинско-китайских проектов в области сельского хозяйства, а также сотрудничества в инфраструктурной сфере. Сунь Бай подчеркнул значительном интересе Китая в расширении экспорта украинской агропромышленной продукции в КНР, а также в инвестициях в украинскую аграрную сферу, портовую логистику и проекты, связанные с новым "Шелковым путем".

Как уже сообщалось, МИД Украины активно выступает за отмену выездных виз для граждан Китая. Категорически против этого настроена СБ Украины, считающая данный шаг таким, что будет угрожать национальной безопасности.

[Sergius]

Украина за год сумела увеличить экспорт ягод на 72%
03 марта 2016, 16:22

Украина в 2015 году увеличила экспорт ягод в денежном исчислении на 72% до $12,5 млн. Основные страны-покупатели — Польша, Нидерланды, Германия

Источник: http://delo.ua/business/ukraina-za-god-sumela-uvelichit-eksport-jagod-na-72-313085/ © delo.ua

[Sergius]

Как государство убивает экспорт
Владимир Ткаченко
заместитель гендиректора Арселор Миталл Кривой Рог
29 февраля, 15:05

Чтобы купить что-нибудь необходимое для страны – нужно продать что-нибудь так же кому-то необходимое, но уже в другой стране. К сожалению, в Украине нет в достаточной мере нефти и газа и поэтому у нас эти товары являются товарами критического импорта.

Понятно, что нашим людям нужны не только энергоносители. Для некоторых из наших граждан критическим импортом является последняя модель BMW, но для большинства украинцев важным является наличие в магазинах апельсинов, бананов, IPhone, лекарств в аптеках и еще всякой всячины, которая у нас не произрастает или не производится и для закупки которой нужна твердая валюта. Но валюту необходимо заработать – произвести товар, доставить заграницу, продать, вернуть валютную выручку в Украину. 75% этой выручки экспортер обязательно должен продать, согласно установленным НБУ правилам.

Если послушать политиков – все уважают и поддерживают экспортера и инвестора. Особенно, если он в одном лице – вложил свои средства в Украину, инвестировал производство необходимого для кого-то заграницей товара, отправил товар на экспорт, а валюту вернул в Украину. Была бы полная идиллия, если бы так все и действовало, а инвесторы однозначно выбирали бы Украину среди других желающих принять у себя иностранных инвесторов и еще и с амбициозными экспортными планами.

Каким же образом Украине выигрывать эти мировые тендеры на привлечение инвестиций у других стран да еще и в сегодняшней нашей ситуации с оккупированными территориями, нестабильной, турбулентной политической и экономической ситуации и с коррупцией, которую все обещают преодолеть?

Успех в нашем случае может складываться из многих компонентов. Страна должна определиться с приоритетами, установить равные правила игры и действовать согласно них. Для этого нужно найти ответы на вопросы, которые сразу возникают и не только со стороны инвесторов и экспортеров.

Как можно объяснить, почему тариф на доставку железной дорогой, например, вагона металлопроката из Кривого Рога в порт Николаев  более чем на 50% выше, чем доставка вагона с зерном или песком по тому же маршруту?

Если тарифы на железнодорожные перевозки устанавливает государство, то почему государство таким подходом при формировании тарифов стимулирует экспорт необработанного сырья, а не готовой продукции, ведь затраты железнодорожников на доставку тонны любого груза являются такими же самыми? Каким образом Украина перестанет быть сырьевой державой, если не сменит приоритеты? Только не подумайте, что я предлагаю поднять тарифы на перевозки необработанного сырья – такое решение было бы поспешными. В нынешней экономической ситуации нужно поддерживать весь существующий экспорт, но тарифы на доставку готовой продукции не должны быть выше, чем на доставку сырья.

Тарифы на перевозку готовой продукции нужно снизить. Так, как это сделали белорусские железнодорожники, как только появилась возможность подхватить транзит украинских товаров в Казахстан, который был ограничен постановлением российского правительства через российскую территорию.

Турция является одним из основных конкурентов Украины на международных рынках металлопроката и аграрной продукции. Не всем известно, что Турция является крупнейшим в мире экспортером муки, что в значительной степени производится из украинского зерна. Перерабатывающие предприятия часто находятся в турецких морских портах, как кстати и много небольших металлургических заводов, обеспечивая турецких потребителей, одновременно экспортируя металлопрокат в страны Средиземноморского региона. Догадайтесь сами, инвестиционная политика в какой стране – Украине или Турции есть более привлекательная для инвестиций.

В Турции существует стимулирование предприятий металлургической промышленности, которые перерабатывают сырье (железную руду) и экспортируют продукцию с высокой добавочной стоимостью, путем уменьшенных рентных платежей на железную руду для таких предприятий. Налог на добычу сырья, перерабатываемого в стране происхождения ниже, чем на сырье, которое отправляется на экспорт. Подобное стимулирование в Украине увеличило бы внутреннее производство продукции.

Не все преимущества страны в инвестиционной привлекательности построены только на тарифах и налогах. Для инвестора, чтобы принять отрицательное решение, хватит и отсутствия доброго отношения, которое не требует никаких материальных затрат – только добрая воля чиновников страны пребывания. Почему в Украине на законодательном уровне до настоящего времени не определено понятие «виза инвестора», как это есть в других странах? Почему инвесторы, не являющиеся гражданами стран-членов ЕС, США или Канады, не могут свободно ездить в страны, в экономику страны которой они вложили миллионы долларов США? Почему назначены этими же инвесторами управленцы на их украинских предприятиях не могут получать разрешение на работу в Украине более чем на один год, ведь существующее жесткое временное ограничение иногда создает много неудобств для этих людей?

Сейчас в Верховной Раде Украины прорабатывается проект Трудового кодекса. Он готовится ко второму чтению. Я получил информацию, что существует реальная опасность получить новый Трудовой кодекс, который не будет учитывать интересы работодателя. В сегодняшней ситуации работодатель не может уволить работника, которого он поймал на краже, до завершения уголовного производства и получения официального решения суда. Если наше трудовое законодательство и далее будет оставаться в законсервированном с советских или постсоветских времен виде, не смотря на те изменения, что происходят в стране и мире, инвестор и дальше будет чувствовать себя обманутым и незащищенным, как от не честных собственных работников, судов и правоохранителей, так и от популистской и недальновидной политики государства.

Если мы не будем учитывать существующих реалий сложной мировой конкурентной борьбы за инвестиционные ресурсы и не будем поспевать за миром, который быстро меняется, мы будем всегда бедной страной, с популистским трудовым и иным законодательством, которое не всегда выполняется, но выполнение которого всегда требуется от иностранного инвестора.

http://nv.ua/business/experts/tkachenko/kak-gosudarstvo-ubivaet-eksport-100543.html

[agros]

Яценюк также выразил признательность партнерам из КНР за содействие в запуске нового "Шелкового пути" для транзита украинских товаров в Китай.

носиться Кроляк з "новим східним валом"... як з ступою..
Яке нахрін його може бути конкурентне використання - якщо час в дорозі менше не 15%-20% (вагон-контейнер - 25 днів, морський контейнер 27-32 дні), але ціна при цьому, навіть не знаю - вагон - 6,5К долл., судно - 300-700долл.
Яку повинен мати рентабельність товар (і що ми таке можемо звідти везти - цінне і технологічне) щоб перекрити таку транспортну націнку ? Гашиш хіба від Казахів возити - до Голандії (щоб референдум краще "пішов".)
І те ж саме - в сторону Китая.: судно забирає вантаж - за символічну ціну в 50-100 дол. (кораблі пусті)., а вагоном - 6,0К.
- в грошах - програли "вчисту" декілька разів., - в терміні - трішечки виграли, але доцільність сумнівна.
- єдине що здобули - понти і розрив пуканів Вати - і нашої, і кацапітовської

[RG]

Яценюк также выразил признательность партнерам из КНР за содействие в запуске нового "Шелкового пути" для транзита украинских товаров в Китай.

носиться Кроляк з "новим східним валом"... як з ступою..
Яке нахрін його може бути конкурентне використання - якщо час в дорозі менше не 15%-20% (вагон-контейнер - 25 днів, морський контейнер 27-32 дні), але ціна при цьому, навіть не знаю - вагон - 6,5К долл., судно - 300-700долл.
Яку повинен мати рентабельність товар (і що ми таке можемо звідти везти - цінне і технологічне) щоб перекрити таку транспортну націнку ? Гашиш хіба від Казахів возити - до Голандії (щоб референдум краще "пішов".)
І те ж саме - в сторону Китая.: судно забирає вантаж - за символічну ціну в 50-100 дол. (кораблі пусті)., а вагоном - 6,0К.
- в грошах - програли "вчисту" декілька разів., - в терміні - трішечки виграли, але доцільність сумнівна.
- єдине що здобули - понти і розрив пуканів Вати - і нашої, і кацапітовської

Таки є конкуренція. Слід враховувати, що доставка порт-порт може складати лише невелику частину вартості транспортування. А до того ж порту  в Україні може бути кількасот км, а в Китаї і пару тисяч. Плюс всі перевантаження в тих же портах. Вагоном же доставка йде від пункту до пункту.

Так що не став би я Сєню тут дуже критикувати.   

[reema]

Экспорт украинской агропродукции в Китай увеличен вдвое - Яценюк

Агропродукция  это тоже сырьё, экспортировать лучше хотя-бы муку, чем зерно. Тут даже Турция умудряется почему-то обойти Украину.
Страна - сырьевой придаток обречена быть всегда нищей.
Нечем тут Сене, как человеку отвечающему за экономику, хвастаться абсолютно, т.к. стратегия у него напрочь остутсвует.

[reema]

Но валюту необходимо заработать – произвести товар, доставить заграницу, продать, вернуть валютную выручку в Украину. 75% этой выручки экспортер обязательно должен продать, согласно установленным НБУ правилам.

Для зрадофилей это не аргументы. Все знают, что на самом деле недостаток валюты в стране и колебания курса гривны из-за того, что её ворует Гонтарева, кладет себе в карман. Мысль о том, что валюту нужно ЗАРАБАТЫВАТЬ, а для этого нужны рынки сбыта, в голову вообще мало кому приходит.

[RG]

Экспорт украинской агропродукции в Китай увеличен вдвое - Яценюк

Агропродукция  это тоже сырьё, экспортировать лучше хотя-бы муку, чем зерно. Тут даже Турция умудряется почему-то обойти Украину.
Страна - сырьевой придаток обречена быть всегда нищей.
Нечем тут Сене, как человеку отвечающему за экономику, хвастаться абсолютно, т.к. стратегия у него напрочь остутсвует.

А при чому тут Сєня, це що, він дає директиви, що експортувати ? І чому це раптом агропродукція - це тільки сировина ?

Думаю, агропереробники самі розберуться, що їм вигідніше робити і чим торгувати.

[BlackCat]

Рассматривая причины падения курса национальной валюты, которая всего за год (с февраля 2014-го по февраль 2015-го ) обесценилась в 3 раза, стоит особое внимание уделить снижению экспортного потенциала Украины.

Ключевое место в создавшейся ситуации несомненно занимает разгоревшаяся торговая война с Россией. Вот всего несколько цифр: в 2013-м году объем экспорта в Россию составлял более 15 млрд. долларов (23,8% всего экспорта Украины), а в 2015-м он снизился в процентном отношении в 2 раза - до 12,8%, а в абсолютных цифрах – более чем в 3 раза, упав до 4,8 млрд. долларов. Это означает, что только за счет потери российского рынка Украина потеряла 10 млрд. долларов в год. Но это еще не все. Если предположить, что в 2016-м году Украина полностью прекратит поставки в Россию, это значит, что потери только по этому направлению могут превысить еще 4 млрд. долларов в год. Для сравнения и понимания: третий транш кредита МВФ, из-за которого ломается столько копий в Верховной Раде, составляет всего 1,7 млрд. долларов, т.е. в 2,5 раза меньше, чем потенциальные потери от экспорта в Россию.

Аналогичная невеселая ситуация – и по другим ведущим экспортным направлениям. Если экспорт в Китай (третий по объемам экспорта партнер Украины) в 2015 году по сравнению с 2013-м годом снизился на 12%, то объемы экспорта в Казахстан (который в 2013-м году занимал седьмое место по объему в структуре украинского экспорта), как и в Россию, упали в 3 раза. Единственное, чем может за 2 года похвастать Украина, - рост на 5,8% экспорта в Испанию и увеличение на 2,3% поставок в Румынию. Однако это вряд ли сможет хотя бы приблизительно компенсировать убытки от потери российского рынка. Более того, стоит отметить, что объемы экспорта в ведущие европейские страны также сократились, пусть и не столь значительно. Чем дальше, тем все более становится очевидно, что обещанная поддержка Европы оказалась лишь пустыми обещаниями.

Результаты не замедлили проявиться в снижении объемов поступаемой в страну валюты. Если в декабре 2013 года общий объем операций с безналичной иностранной валютой на межбанковском валютном рынке Украине (МВРУ) составлял 79 862,1 млн. долларов США (с учетом операций Госказначейства), то ровно через 2 года, в декабре 2015 года он снизился до 13 907.0 млн. долларов США, т.е. в 5,7 раза (по данным Национального банка, публикуемым ежемесячно на своем сайте www.bank.gov.ua ). Если в декабре 2013 года среднедневные объемы торгов конкретно по доллару США составляли примерно 793 млн.долларов, то в декабре 2015 года они снизились до 208,8 млн. долларов, т.е. почти в 4 раза. А уже в январе 2016 года, когда вступило в силу торговое эмбарго России, упали еще на 20% - до 163,2 млн. долларов.

Конечно, падение экспорта происходило параллельно со снижением импорта в Украину. Однако, следует помнить, что существуют т.н. категории «критического импорта», которые будут оставаться всегда: энергоносители, лекарства, которые не производятся в стране, запчасти к промышленному оборудованию и т.п.. А еще Украине надо возвращать накопленные долги. Украине нужна валюта. Да вот только получается, что заработать ее она не может. Точнее, поток валюты в Украину из полноводной реки мало-помалу превратился в ручеек, который то и гляди – пересохнет, под бравурные реляции власти, которая, похоже, воюет прежде всего с украинской экономикой.

Именно поэтому сейчас так злободневно стоит вопрос, даст ли МВФ Украине очередную подачку, называемую модным западным словом «транш», или не даст. Стоит вспомнить, что в 2012-м году МВФ уже приостанавливал работу с Украиной. Но тогда это было не так критично. Тогда Украина зарабатывала достаточно валюты, чтобы и Януковичу с «семьей» на заграничные счета вывести, и с долгами рассчитаться. Сейчас, как видим, ситуация хуже в разы. А долги – только растут.

Егор Зелинский

http://kurs.com.ua/novost/rucheek-valyuty-v-ukrainu-peresyhaet-r320223

[reema]

Экспорт украинской агропродукции в Китай увеличен вдвое - Яценюк

Агропродукция  это тоже сырьё, экспортировать лучше хотя-бы муку, чем зерно. Тут даже Турция умудряется почему-то обойти Украину.
Страна - сырьевой придаток обречена быть всегда нищей.
Нечем тут Сене, как человеку отвечающему за экономику, хвастаться абсолютно, т.к. стратегия у него напрочь остутсвует.

А при чому тут Сєня, це що, він дає директиви, що експортувати ? І чому це раптом агропродукція - це тільки сировина ?

Думаю, агропереробники самі розберуться, що їм вигідніше робити і чим торгувати.

Зерно як i метал це сировина, свiтовi цiни на сировину дуже знизились, старi ринки сбуту втраченi, новi знаходяться занадто повiльно.
У Сенi повинна бути стратегiя, здатнiсть передбачувати, планувати, в нього її нема, 1% запланованого росту - це не стратегiя.

[agros]

Таки є конкуренція. Слід враховувати, що доставка порт-порт може складати лише невелику частину вартості транспортування. А до того ж порту  в Україні може бути кількасот км, а в Китаї і пару тисяч. Плюс всі перевантаження в тих же портах. Вагоном же доставка йде від пункту до пункту.

Так що не став би я Сєню тут дуже критикувати.

Конкуренція - це добре., але тільки не у нас (маю надію, поки що) - у нас "комсомольці" будь-що роблять через СР@КУ!

порт-порт - ТАК. - це лише частина транспортної складової. АЛЕ, розклад:
- Китай - Порт Шанхай - Україна Порт Одеса - 30 (33)днів = 300-700дол.
- Китай - ст Достик (формування поїзду) - Україна порт Іллічівськ - 25 днів = 6500дол.
--- далі від Одеси/чи Іллічівська - не важливо куди - в км., один хрін.
Вантаж йде у контейнерах - і можна або авто з порту, або "перечепитися" і поїздом УЗ на найближчу ж.д.ст.
Далі картина така :
- вагон буде йти довше ніж авто. Завжди!., тарифи дешевші жд - але рахуються в два кінці (доставка і подача рухомого складу- Завжди!). Вагони  часто плутають і чіпляють не до того поїзда (+ час - списують на доставку). Митних терміналів для роботи з вагонами - у нас майже немає - розвалили і розібрали, і їх адын-двє, і всЬО.
Треба приймати на ст, платити оформл на ж.д ст., маневрові роботи тепловоза і знову ж перевантажувати і тягти  на контенеровозі на термінал митниці (де взяти контейнеровоз - там де вони не є типовим транспортом), або якщо є змога "замовляти митника" і ВІН, (коли у нього буде час) - виїде до вашого контейнера на станцію.  далі - як звичане оформлення.
- якщо ж - авто-контейнеровоз з порту - то тут Так, доставка по Україні разів в 4-5 в грошах більша (800-1100дол проти 200-300 жд)., але - доставка 1 доба (майже завжди, рідко 2), прямо на "твій" термінал, де ти "прописаний"/оформлюєш і вивантаження (якщо треба навіть перевезення з терміналу в інше місце на "твій" склад.

на перевезенні Китай-Україна - ти попадаєш (грубо) в 5,0-5,7К дол. (300-700 проти 6000-6500) виграючи АЖ ПЯТЬ днів.
є можлива економія на внутр перевезенні, десь 800 дол, але, (я не рахував) - думаю що десь точно до 500 з'їсть локальне НРР (перевалка).
Лишиться - десь +300 в Україні і -5500 до України... = -5200 ох..ть, який чудовий баланс операції
- "Єкономіка должна быть єкономной" (с)Л.І.Брєжнев. - здається ця фраза саме сюди ?? (Сєня взагалі здається є не просто наслідувачем, а продолжатєлєм єкономічної теорії Брєжнєва - при курсі валют +300% у валютозалежній країні - +27% надходжень у нац валюті вважається Пірімогою. Хоча фактично це кошмарний "-").

Про конкуренцію і комсомольців:
- при кораблях - судноплавних ліній у Україну вже лишилося мало (вони скорочуються з причини нашого економічного піднесення і відновлення), але точно більше ТРЬОХ )), і вони між собою не наіграно конкурують - різні ліній, різні кораблі, різні маршрути, різін порти перевалок, різні ціни на корабельний і портовий сервіс. Херо.. Поганий, але Є дійсно вибір.
- при тому поїзді який є зараз - Контейнери лише від "ЛІСКИ" (така собі приватна монополія з державним прикриттям) - хочеш бери, хочеш не бери. Маршрут і виконавець - ОДИН. Контейнер оплачується Замовником в ДВІ сторони (тому й так дорого). Вибірай - нєхачю.

І про ефективність:
- возити поїздом можна (як на мене - ну крім анаші і гашиша) - електроніку. Там маржа продукції витримає., але чи захочуть наші супер ефективні манагери УКР.БІЗНЕС - за свій рахунок компенсувати різницю транспортних витрат - десь так - з 0,5уе/шт до 4,0уе/шт. Маю сумніви!
Дешева продукція,  з малою націнкою - не витримає ринку.. Або не витримає укр. споживач.
Та і якщо треба швидко - то електроніка "витримує" й літак - там десь буде 15уе/шт, але термін 3 дні +/-1 (замість 25).

Так що - крім "дрочіння" вати кацапітів (хоча цей факт МінСтець не використовує, щоб загнати по-більше рузьмирних в дурку) - як на мене решта має сумнівну практичну ефективність (ну крім фактору - чиновники, бабло і "східний вал" №2).
Концентратора для простої морської перевалки (хабу) - в нас немає, і ще не скоро буде.

Для Європи:
1 - ми (УА) отримуємо вантаж після Румунії (пізніше на 2-3 дні) - так що через Констанцу - воно швидше буде "там"., ніж через нас.
2 - з Китаю в порти Європи - НУ ПРОСТО ДУЖЕ БАГАТО ліній і кораблів. Термін - 35-37 днів (Гамбург/Антверпен), якщо Італія/Іспанія - 25-27. І це при нашому сервісі і виконанні і при порівнянні - їх сервіс.
3 - кому може бути цікаво: Польща 50/50 (до них з Китаю корабель йде 40 днів) , Білорусь (тут ясно - раді завжди - "морська" держава), і Прибалти (з Китаю корабель - 40-45 днів). - при наших 25днів + 5-7 - трохи можуть виграти. Але ж знову - ЦІНА = додаткова велика націнка (але до Прибалтів і Поляків - є мінімум 1, а то й 2 перевалки в портах - що збільшує їм вартість морського фрахту - то для  них подорожчання навіть буде менше ніж для нас)

ось це - вихідні дані.
покажіть мені де "очень добре" ?? за що не критикувати сильно Кролєга (і взагалі - яким він боком тут? ідея здається від Міхо, але трошки не вдалося як було в Грузії).
ІМХО: заслуги Кроляга - поки що тягнуть на щось середнє між "розстріл" і 25р Ёлки в тайзі на Новий РІк рубати.
А стратегія у нього Є! тільки вона стосується особистих схем збагачення.. і ніяк не повязана з відновленням України і її розквітом.

[Sebastian Brant]

мене дивує ця критика Я-ка. Власне, не самі дані, що потребують перевірки, вивчення, аналізу. Дивує те, що йому ставлять у провину створення альтернативного шляху до Китаю. От де маразм так маразм
Шановні, по-перше, транзит через РФ до Казахстану та Китаю закрив не Яценюк- це зробив Путін! От йому й висловлюйте свої претензії, якщо він вас на хер не пошле
А по-друге, порівняння за ціною океанічного шляху та шляху море- Батумі- потяг до Баку- море- Туркменістан- Казахстан- Китай хибує на одну річ- ніхто не казав, що це дешевше. Всі лише казали, що час транспортування зменшується. Так що у людей буде вибір- або терміново, та дорожче, або дешево, та довго

[roma]

море- Батумі- потяг до Баку- море- Туркменістан- Казахстан- Китай ...  Всі лише казали, що час транспортування зменшується. Так що у людей буде вибір- або терміново, та дорожче, або дешево, та довго

 Это быстрее?    По цене , то уже и самолетом можно наверное, там хоть точно быстрее.

[Sebastian Brant]

море- Батумі- потяг до Баку- море- Туркменістан- Казахстан- Китай ...  Всі лише казали, що час транспортування зменшується. Так що у людей буде вибір- або терміново, та дорожче, або дешево, та довго

 Это быстрее?    По цене , то уже и самолетом можно наверное, там хоть точно быстрее.

Ви сліпий чи тупий? В часі порівнюється морський ( океанічний шлях )- Одеса- Чорне Море- Стамбул- Середземне Море- Суецький канал- Червоне море- Індійський океан- Сінгапур- Тихий океан- Китай з новим маршрутом- типу Велик. Шовк Шлях. Замість Суецького каналу можна пройти через Гібралтар і далі обігнути Африку, але цей анахронізм обійдеться в ще більші витрати часу

[Sebastian Brant]

Рассматривая причины падения курса национальной валюты, которая всего за год (с февраля 2014-го по февраль 2015-го ) обесценилась в 3 раза, стоит особое внимание уделить снижению экспортного потенциала Украины.

Ключевое место в создавшейся ситуации несомненно занимает разгоревшаяся торговая война с Россией. Вот всего несколько цифр: в 2013-м году объем экспорта в Россию составлял более 15 млрд. долларов (23,8% всего экспорта Украины), а в 2015-м он снизился в процентном отношении в 2 раза - до 12,8%, а в абсолютных цифрах – более чем в 3 раза, упав до 4,8 млрд. долларов. Это означает, что только за счет потери российского рынка Украина потеряла 10 млрд. долларов в год. Но это еще не все. Если предположить, что в 2016-м году Украина полностью прекратит поставки в Россию, это значит, что потери только по этому направлению могут превысить еще 4 млрд. долларов в год. Для сравнения и понимания: третий транш кредита МВФ, из-за которого ломается столько копий в Верховной Раде, составляет всего 1,7 млрд. долларов, т.е. в 2,5 раза меньше, чем потенциальные потери от экспорта в Россию.

Аналогичная невеселая ситуация – и по другим ведущим экспортным направлениям. Если экспорт в Китай (третий по объемам экспорта партнер Украины) в 2015 году по сравнению с 2013-м годом снизился на 12%, то объемы экспорта в Казахстан (который в 2013-м году занимал седьмое место по объему в структуре украинского экспорта), как и в Россию, упали в 3 раза. Единственное, чем может за 2 года похвастать Украина, - рост на 5,8% экспорта в Испанию и увеличение на 2,3% поставок в Румынию. Однако это вряд ли сможет хотя бы приблизительно компенсировать убытки от потери российского рынка. Более того, стоит отметить, что объемы экспорта в ведущие европейские страны также сократились, пусть и не столь значительно. Чем дальше, тем все более становится очевидно, что обещанная поддержка Европы оказалась лишь пустыми обещаниями.

Результаты не замедлили проявиться в снижении объемов поступаемой в страну валюты. Если в декабре 2013 года общий объем операций с безналичной иностранной валютой на межбанковском валютном рынке Украине (МВРУ) составлял 79 862,1 млн. долларов США (с учетом операций Госказначейства), то ровно через 2 года, в декабре 2015 года он снизился до 13 907.0 млн. долларов США, т.е. в 5,7 раза (по данным Национального банка, публикуемым ежемесячно на своем сайте www.bank.gov.ua ). Если в декабре 2013 года среднедневные объемы торгов конкретно по доллару США составляли примерно 793 млн.долларов, то в декабре 2015 года они снизились до 208,8 млн. долларов, т.е. почти в 4 раза. А уже в январе 2016 года, когда вступило в силу торговое эмбарго России, упали еще на 20% - до 163,2 млн. долларов.

Конечно, падение экспорта происходило параллельно со снижением импорта в Украину. Однако, следует помнить, что существуют т.н. категории «критического импорта», которые будут оставаться всегда: энергоносители, лекарства, которые не производятся в стране, запчасти к промышленному оборудованию и т.п.. А еще Украине надо возвращать накопленные долги. Украине нужна валюта. Да вот только получается, что заработать ее она не может. Точнее, поток валюты в Украину из полноводной реки мало-помалу превратился в ручеек, который то и гляди – пересохнет, под бравурные реляции власти, которая, похоже, воюет прежде всего с украинской экономикой.

Именно поэтому сейчас так злободневно стоит вопрос, даст ли МВФ Украине очередную подачку, называемую модным западным словом «транш», или не даст. Стоит вспомнить, что в 2012-м году МВФ уже приостанавливал работу с Украиной. Но тогда это было не так критично. Тогда Украина зарабатывала достаточно валюты, чтобы и Януковичу с «семьей» на заграничные счета вывести, и с долгами рассчитаться. Сейчас, как видим, ситуация хуже в разы. А долги – только растут.

Егор Зелинский

http://kurs.com.ua/novost/rucheek-valyuty-v-ukrainu-peresyhaet-r320223

Автор, Є.З.- придурок, ватан і просто мерзотник

[roma]

Ви сліпий чи тупий? В часі порівнюється морський ( океанічний шлях )- Одеса- Чорне Море- Стамбул- Середземне Море- Суецький канал- Червоне море- Індійський океан- Сінгапур- Тихий океан- Китай з новим маршрутом- типу Велик. Шовк Шлях. Замість Суецького каналу можна пройти через Гібралтар і далі обігнути Африку, але цей анахронізм обійдеться в ще більші витрати часу

  Ага. До Яценюка кругом идиоты были, никто не додумался просто поездом возить без дополнительных перегрузок.

[BlackCat]

Автор, Є.З.- придурок, ватан і просто мерзотник

Якщо ті самі цифри викладе патріот, це щось змінить?

Маємо факт, що у 2013 році експорт у Мордор був 15 млрд. В результаті взаємних санкцій ця величина поступово прямує до нуля. Україна знайшла альтернативні ринки збуту, щоб одержувати ті самі 15 млрд. не від кацапів? Ні.
Отже маємо девальвацію гривні.

[reema]

Автор, Є.З.- придурок, ватан і просто мерзотник

Якщо ті самі цифри викладе патріот, це щось змінить?

Маємо факт, що у 2013 році експорт у Мордор був 15 млрд. В результаті взаємних санкцій ця величина поступово прямує до нуля. Україна знайшла альтернативні ринки збуту, щоб одержувати ті самі 15 млрд. не від кацапів? Ні.
Отже маємо девальвацію гривні.

Це плата за незалежнiсть. Якби це зробили ще на початку 90х, зараз би так важко не було.

[RG]

Таки є конкуренція. Слід враховувати, що доставка порт-порт може складати лише невелику частину вартості транспортування. А до того ж порту  в Україні може бути кількасот км, а в Китаї і пару тисяч. Плюс всі перевантаження в тих же портах. Вагоном же доставка йде від пункту до пункту.

Так що не став би я Сєню тут дуже критикувати.

Конкуренція - це добре., але тільки не у нас (маю надію, поки що) - у нас "комсомольці" будь-що роблять через СР@КУ!

порт-порт - ТАК. - це лише частина транспортної складової. АЛЕ, розклад:
- Китай - Порт Шанхай - Україна Порт Одеса - 30 (33)днів = 300-700дол.
- Китай - ст Достик (формування поїзду) - Україна порт Іллічівськ - 25 днів = 6500дол.
--- далі від Одеси/чи Іллічівська - не важливо куди - в км., один хрін.
Вантаж йде у контейнерах - і можна або авто з порту, або "перечепитися" і поїздом УЗ на найближчу ж.д.ст.
Далі картина така :
- вагон буде йти довше ніж авто. Завжди!., тарифи дешевші жд - але рахуються в два кінці (доставка і подача рухомого складу- Завжди!). Вагони  часто плутають і чіпляють не до того поїзда (+ час - списують на доставку). Митних терміналів для роботи з вагонами - у нас майже немає - розвалили і розібрали, і їх адын-двє, і всЬО.
Треба приймати на ст, платити оформл на ж.д ст., маневрові роботи тепловоза і знову ж перевантажувати і тягти  на контенеровозі на термінал митниці (де взяти контейнеровоз - там де вони не є типовим транспортом), або якщо є змога "замовляти митника" і ВІН, (коли у нього буде час) - виїде до вашого контейнера на станцію.  далі - як звичане оформлення.
- якщо ж - авто-контейнеровоз з порту - то тут Так, доставка по Україні разів в 4-5 в грошах більша (800-1100дол проти 200-300 жд)., але - доставка 1 доба (майже завжди, рідко 2), прямо на "твій" термінал, де ти "прописаний"/оформлюєш і вивантаження (якщо треба навіть перевезення з терміналу в інше місце на "твій" склад.

на перевезенні Китай-Україна - ти попадаєш (грубо) в 5,0-5,7К дол. (300-700 проти 6000-6500) виграючи АЖ ПЯТЬ днів.
є можлива економія на внутр перевезенні, десь 800 дол, але, (я не рахував) - думаю що десь точно до 500 з'їсть локальне НРР (перевалка).
Лишиться - десь +300 в Україні і -5500 до України... = -5200 ох..ть, який чудовий баланс операції
- "Єкономіка должна быть єкономной" (с)Л.І.Брєжнев. - здається ця фраза саме сюди ?? (Сєня взагалі здається є не просто наслідувачем, а продолжатєлєм єкономічної теорії Брєжнєва - при курсі валют +300% у валютозалежній країні - +27% надходжень у нац валюті вважається Пірімогою. Хоча фактично це кошмарний "-").

Про конкуренцію і комсомольців:
- при кораблях - судноплавних ліній у Україну вже лишилося мало (вони скорочуються з причини нашого економічного піднесення і відновлення), але точно більше ТРЬОХ )), і вони між собою не наіграно конкурують - різні ліній, різні кораблі, різні маршрути, різін порти перевалок, різні ціни на корабельний і портовий сервіс. Херо.. Поганий, але Є дійсно вибір.
- при тому поїзді який є зараз - Контейнери лише від "ЛІСКИ" (така собі приватна монополія з державним прикриттям) - хочеш бери, хочеш не бери. Маршрут і виконавець - ОДИН. Контейнер оплачується Замовником в ДВІ сторони (тому й так дорого). Вибірай - нєхачю.

І про ефективність:
- возити поїздом можна (як на мене - ну крім анаші і гашиша) - електроніку. Там маржа продукції витримає., але чи захочуть наші супер ефективні манагери УКР.БІЗНЕС - за свій рахунок компенсувати різницю транспортних витрат - десь так - з 0,5уе/шт до 4,0уе/шт. Маю сумніви!
Дешева продукція,  з малою націнкою - не витримає ринку.. Або не витримає укр. споживач.
Та і якщо треба швидко - то електроніка "витримує" й літак - там десь буде 15уе/шт, але термін 3 дні +/-1 (замість 25).

Так що - крім "дрочіння" вати кацапітів (хоча цей факт МінСтець не використовує, щоб загнати по-більше рузьмирних в дурку) - як на мене решта має сумнівну практичну ефективність (ну крім фактору - чиновники, бабло і "східний вал" №2).
Концентратора для простої морської перевалки (хабу) - в нас немає, і ще не скоро буде.

Для Європи:
1 - ми (УА) отримуємо вантаж після Румунії (пізніше на 2-3 дні) - так що через Констанцу - воно швидше буде "там"., ніж через нас.
2 - з Китаю в порти Європи - НУ ПРОСТО ДУЖЕ БАГАТО ліній і кораблів. Термін - 35-37 днів (Гамбург/Антверпен), якщо Італія/Іспанія - 25-27. І це при нашому сервісі і виконанні і при порівнянні - їх сервіс.
3 - кому може бути цікаво: Польща 50/50 (до них з Китаю корабель йде 40 днів) , Білорусь (тут ясно - раді завжди - "морська" держава), і Прибалти (з Китаю корабель - 40-45 днів). - при наших 25днів + 5-7 - трохи можуть виграти. Але ж знову - ЦІНА = додаткова велика націнка (але до Прибалтів і Поляків - є мінімум 1, а то й 2 перевалки в портах - що збільшує їм вартість морського фрахту - то для  них подорожчання навіть буде менше ніж для нас)

ось це - вихідні дані.
покажіть мені де "очень добре" ?? за що не критикувати сильно Кролєга (і взагалі - яким він боком тут? ідея здається від Міхо, але трошки не вдалося як було в Грузії).
ІМХО: заслуги Кроляга - поки що тягнуть на щось середнє між "розстріл" і 25р Ёлки в тайзі на Новий РІк рубати.
А стратегія у нього Є! тільки вона стосується особистих схем збагачення.. і ніяк не повязана з відновленням України і її розквітом.

Чоловіче, ти чого тут кипятишся. 

Перше - Сєню перший нібито згадав ти, а не я.

Друге - навіщо ти мені даєш всі ці цифрові розклади ? Я біля 30 років в міжнародному транспорті і те, що ти для себе , напевне, лише пробуєш відкривати, я вже давно встиг забути. З керівником Лісок я якось балакав років 15 тому, ще при Кирпі, разом з нашими іноземними босами. Він показав, що вони розробили цілком конкурентний сервіс між Китаєм і Україною і далі в Європу, ціни були цілком на рівні. Проблема в тому, що кацабони його зарубали, бо там тільки невеликий кусок шляху йшов через Рашку. А вони мають свій альтернативний сервіс через Транссиб, який всіляко захищали.

Погугли, що таке FELB і хто за ним стоїть. А потім розповідай нам про те, як це все неправильно.

Звичайно, транзит через пороми і Кавказ таки вплинув на ціни, тут річ цілком об'єктивна. Але верещати щось типу 'нахера це все потрібно' - або, м'яко кажучи, дурість, або свідоме перекручення. Бізнес - це така штука, яка все досить швидко розставляє по місцях.

Ну і третє - пистіж про перші мільярди Кроля взагалі видає в тобі агітатора-пропагандиста. Я так підозрюю, що далі ти збираєшся тут за косату топити ?         

[Sergius]

В сезоне 2015/16 Европа может закупить в Украине 1,1-1,2 млн т подсолнечного масла, то есть почти в 2 раза больше, чем в 2014/15 МГ (614 тыс. т), передает Капитал со ссылкой на «УкрАгроКонсалт».

После отмены пошлин Европа начала наращивать закупки подсолнечного масла из Украины. В сентябре-феврале текущего сезона они достигли рекордной отметки — 600 тыс. т.
Читайте также: Агрохолдинг Kernel готовит к продаже заводы в России

«Украинским масложировым предприятиям не стоит ограничиваться исключительно сырым подсолнечным маслом, ведь спектр потенциальных экспортных товаров гораздо шире и включает в себя продукты переработки масел — от маргаринов и жиров специального назначения до соусов В2С сегмента», — отмечают эксперты.

Подробнее: http://www.capital.ua/ru/news/62147-eksport-podsolnechnogo-masla-v-evropu-uvelichilsya-v-2-raza#ixzz42GjKtnna

[Feral Cat]

Очевидно що експорт сільгосппродукції є приорітетом тих хто експлуатує головний ресурс. Мені просто цікаво чи є якийсь реальний екологічний контроль над використанням землі? Бо наскільки показує практика в країнах третього світу екологія дуже страждає від орієнтованого на експорт вузько спеціалізованого товарного рослинництва.

[Sergius]

Ще рік тому спад експорту в ЄС здавався недовговічним – українському бізнесу потребував часу для налагодження нових контактів. Минув рік – і спад експорту в ЄС склав 24%.

І це на тлі девальвації гривні, яка мала зробити українську продукцію ще більш конкурентоздатною!

Чому ж ця логіка не спрацьовує?
Для збільшення натисніть на зображення

Безумовно, проти України діє нинішня сировинна кон'юнктура. Низькі світові ціни – не тільки на нафту, але й на важливі для українського експорту продукцію АПК та металургії, – призводять до парадоксу, коли спад фіксується лише в доларовому еквіваленті, тоді як в абсолютних показниках часто відзначається зростання.

Втім, не варто пояснювати всі проблеми несприятливою кон'юнктурою.

Краще поставити питання – що Україна робить для розвитку експорту та які перепони досі не усунуті.

Якщо винести за дужки ринки СНД, де більшість проблем має політичний характер, то для експорту в ЄС основною проблемою є валютне регулювання.

Українські виробники залежать від іноземної сировини і обладнання. Однак, продаючи валюту, отриману від продажу своєї продукції, вони змушені потім купувати її за значно вищим курсом.

Неможливість вивезення з країни валютної виручки також зупиняє іноземних інвесторів – адже іноземні інвестиції, які повинні піти в країну після старту ЗВТ з ЄС, розглядалися як мотор відновлення нашої економіки.

Ця проблема настільки актуальна для бізнесу, що повністю "затьмарила" недоступне кредитування – про нього вже ніхто і не згадує.

Безумовно, іноземні інвестори, які планують прийти в Україну, розраховують зовсім не на миттєвий прибуток. Їх цілком влаштував би чіткий план лібералізації валютного режиму – за умови, що він буде виконуватися.

http://www.eurointegration.com.ua/articles/2016/03/9/7045747/

[BlackCat]

Неможливість вивезення з країни валютної виручки також зупиняє іноземних інвесторів – адже іноземні інвестиції, які повинні піти в країну після старту ЗВТ з ЄС, розглядалися як мотор відновлення нашої економіки.

Вирішення проблеми - відсторонення НБУ від ручного управління міжбанком, скасування всіх валютних обмежень. Прийняття необхідних законів для повноцінної роботи Paypal. Можливо слід ввести податкові пільги для тих, хто працює на експорт.

Наслідком скасування обмежень буде ще одна хвиля девальвації гривні (до 40-45), оскільки ринок швидко розставить все на свої місця. Більшість товарів/послуг при цьому стрімко подорожчають. Більшій частині населення буде не солодко. Але і дії влади по знищенню економіки теж не вихід.

[reema]

Українські виробники залежать від іноземної сировини і обладнання. Однак, продаючи валюту, отриману від продажу своєї продукції, вони змушені потім купувати її за значно вищим курсом.

Неможливість вивезення з країни валютної виручки також зупиняє іноземних інвесторів – адже іноземні інвестиції, які повинні піти в країну після старту ЗВТ з ЄС, розглядалися як мотор відновлення нашої економіки.

Ця проблема настільки актуальна для бізнесу, що повністю "затьмарила" недоступне кредитування – про нього вже ніхто і не згадує.

Це робиться для стримування знецiнення гривнi.
Якщо економiка хвора, механiзмiв регулювання в монетарнiй полiтицi не так вже й багато.

[jia]

Вирішення проблеми - відсторонення НБУ від ручного управління міжбанком, скасування всіх валютних обмежень. Прийняття необхідних законів для повноцінної роботи Paypal. Можливо слід ввести податкові пільги для тих, хто працює на експорт.
Наслідком скасування обмежень буде ще одна хвиля девальвації гривні (до 40-45), оскільки ринок швидко розставить все на свої місця. Більшість товарів/послуг при цьому стрімко подорожчають. Більшій частині населення буде не солодко. Але і дії влади по знищенню економіки теж не вихід.

Це все галюцинації кухонних експертів
Якщо ви слудкували за межбанком останні півтора місяці, то НБУ і так робить ВСЕ МОЖЛИВЕ ДЛЯ ЗНЕЦІНЕННЯ ГРИВНІ
Я то зкупка баксів, коли курс доллара падає і продажа його на піку ціни по ціні відсічення
З завтра ліміти на зняття валюти по депозитам підняв в 2.5 рази + покупку в банках збільшив в 2 рази, а курс доллара падає
На цьому фоні курс на чорному ринку при пікі доллару на міжбанку був НИЖЧЕ + в тому ж приваті комерційний курс був двічі НИЖЧЕ курсу міжбанку
Про що це говорить?
Про те, що у людей нема гривень на купівлю долларів і що курс доллара штучно завишено!

[roma]

а курс доллара падає
На цьому фоні курс на чорному ринку при пікі доллару на міжбанку був НИЖЧЕ + в тому ж приваті комерційний курс був двічі НИЖЧЕ курсу міжбанку
Про що це говорить?
Про те, що у людей нема гривень на купівлю долларів і що курс доллара штучно завишено!

 Куда падает? 24 или 23 за доллар, а может 12?
Какие нет гривен? Каждый день продается много-много импортного товара и на эту гривну закупают импортеры доллар, вроде пенсионеры его скупают.
 

[BlackCat]

На цьому фоні курс на чорному ринку при пікі доллару на міжбанку був НИЖЧЕ + в тому ж приваті комерційний курс був двічі НИЖЧЕ курсу міжбанку
Про що це говорить?
Про те, що у людей нема гривень на купівлю долларів і що курс доллара штучно завишено!

Банки можуть встановлювати готівковий курс лише раз на день, а курс міжбанку може мінятись протягом дня.
Чорний ринок більше орієнтується на цифри міжбанку, ніж на пропозицію/попит від населення.

[Tvladrat]

Тарифы на перевозку готовой продукции нужно снизить. Так, как это сделали белорусские железнодорожники, как только появилась возможность подхватить транзит украинских товаров в Казахстан, который был ограничен постановлением российского правительства через российскую территорию.

Тю! Зачем! Проще поставить швабодовских протестувальныкив, получить ответку и нежиться в лучах весеннего солнца! А Белорусы и поляки заберут нашу часть транзита.

[Sergius]

По словам замминистра, в прошлом году открыто восемь новых направлений экспорта. "В частности, в Молдову поставляют мясо птицы и мясопродукты три предприятия, с Казахстаном работают 11 поставщиков, с Азербайджаном - девять предприятий животноводческого профиля и мясного. Еще 15 производителей мяса и продукции КРС работают с Узбекистаном, семь с Киргизстаном. Рекордное количество производителей из Украины поставляют мясо и рыбу в Армению - 27 предприятий. Еще две компании поставляют яйца в Израиль и три животноводческих предприятия работают с Египтом", - сообщила Рутицкая.

Напомним, ранее глава Минагроплитики анонсировал открытие рынка Объединенных арабских эмиратов для украинской агропродукции.

На данный момент Минагрополитики ведет переговоры с Ираном, Индией и Бангладеш об экспорте в эти страны украинской сельхозпродукции.

Вв 2015 году Украина получила разрешение на экспорт яиц в Израиль, курятины - в Египет и Саудовскую Аравию, молочной продукции - в Китай и ЕС. Также, для предприятий мясо и молокоперерабатывающей промышленности были открыты рынки Молдовы, Казахстана, Кыргызстана, Армении и Узбекистана.

Также с 10 января 2016 года 10 украинских производителей молочной продукции получили разрешение на экспорт продукции на рынок ЕС. А с 1 января 2016 года вступило в силу соглашение о "глубокой и всеобъемлющей зоне свободной торговли Украина-ЕС".

По данным Минагрополитики, в 2015 году в Азию Украина осуществила 47% поставок, в Евросоюз - 26%, страны Африки - 13%, СНГ - 11% (включая Россию - около 2%), другие страны - 3%.

http://biz.liga.net/ekonomika/prodovolstvie/novosti/3293775-ukraina-otkryla-vosem-novykh-rynkov-dlya-eksporta-produktsii-apk.htm