http://www.radiosvoboda.org/a/28213990.htmlХто і чому є головним ворогом розвитку України? Чому люди в Україні бідні? Чи є альтернатива чинній владі? Які базові виклики мусить подолати Україна? Що вселяє оптимізм? Про це в інтерв’ю Радіо Свобода з аналітиком, президентом Центру економічного розвитку Олександром Пасхавером.
– Як Ви характеризуєте те, що зараз відбувається з Україною?
– Україна напружується з усіх сил і хоче вирватися з тисків імперії, не тільки політично, але й ідеологічно та ментально. Це колосальне напруження, і ми усі, часто навіть не усвідомлюючи цього, відчуваємо цю напругу.
Економіка теж у великому напруженні. І тут є кілька головних факторів. По-перше, кожна реальна революція тягне за собою економічну кризу. Революція – це виклик, зокрема і економічний. Але ми маємо це пройти.
По-друге, у нас є внутрішні вороги – це консерватори, яких доволі багато і які хочуть залишати все, як було. Нам доводиться боротися також і з ними, а усяка боротьба – це теж не те, що стимулює розвиток економіки.
По-третє, наш головний ворог – це корупція, яка складає основу соціальної матерії нашого життя. Ми всі вплетені в корупцію, хочемо того чи ні, і саме корупція не дає нам стати багатими.
Є конкретні персони, які нам заважають. Тобто не абстрактне поняття, а конкретні люди, які хочуть, щоб усе збереглося, як є.
Зокрема, коли ми говоримо про боротьбу з олігархатом, то ми до кінця не уявляємо собі ту страшну шкоду, яку вони завдають Україні. Не те щоб вони це зробили зі зла, ніхто цього зловмисне не придумав. Це об’єктивний процес, бо Україна, помінявши у 1991 році господарську систему, не мала драйверів, не мала того прошарку людей, який би правильно ввів нас у демократію.
Так чи інакше, але олігархат, який сформувався в тих умовах, має багато гріхів перед Україною, і розкрадання – ще далеко не найгірший гріх. Якщо говорити про економіку, то головна шкода полягає у тому, що олігархат створив штучну монополію.
Олігархат у союзі з бюрократією створив штучну монополію, яка дозволяє їм отримувати корупційну ренту. І головне завдання кожної людини з цієї системи – від директора будинку для інвалідів до міністра чи депутата – це робити все, щоб ця монополія збереглася. Вони категоричні супротивники будь-якого розвитку, бо розвиток знищує монополії, а отже, позбавляє їх надприбутків.
Таким чином, в Україні є сотні тисяч людей, бо олігархат – це не 10 найбагатших, це цілий прошарок людей, зацікавлених у тому, щоб країна не розвивалася.