Багато майбутнiх акторiв та режисерiв в вишах вчать поводити себе, як дiти.
Бо в творчому життi iм треба буде грати рiзний вiк людини.
Дитинство присутне в багатьох творчих людей.
Той же таки Д. Черкаський не зробив би свого "Айболiта" або "Капiтана Врунгеля", як би не розумiв дiтей та iх бажання.
Дитинство притаманно й тим, хто багато рокiв працюе в дитячих садочках та з першачками в школах.
Саме гра з дитиною, анiж суровий вичитель... допомогають дiтям пiзнати свiт.
Любити, кохати свое дитя - то природне.
А от гратися з ним, бути наче доросле "дитя"... не всiм дано.
Це наче мистецтво, де батьки повиннi повернутися в свое минуле, коли самi були, як дiти.
Взагалi то термiн вiдтянутого в часi дитинства... використовують навiть тодi, коли ставлять дiагноз по психiатрii.
Лiкарi кажуть - дитинство у вас надто довге, наче ви не бажаете стати дорослим, а намагаетесь залишитися в минулому.
