Михайло Свистович
45 mins ·
Здається, ця влада стомилася і хоче піти, якщо вже найапатичніші люди хочуть, аби відбулось повстання проти неї.
Постійно чув від віруючої знайомої, яка співає у церковному хорі, що політика - брудна справа, що треба просто нести добро, постійні згадки про Бога і пов"язані з ним позитивні речі (в межах норми, без фанатизму), ледь не що влада від Бога (нинішньої влади це теж стосувалося).
А оце прийшов і чую від цієї культурної віруючої людини "Суки" і "На хуй". Ну це майже те саме, що від мене почути вегетаріанську пропаганду.
Виявляється, ця хороша людина вже тиждень не може здати електронну декларацію. І не тому, що не може її заповнити. Вона має з деклараціями справу, бо займається приватною практикою, тож здає їх регулярно. Але ще трохи працює в державній установі, бо "треба ж щоб і там хтось працював" і "бо 40 років стажу, вже якось звикла і до мене звикли". Ця державна робота приносить їй лише збитки, бо в цей час вона не займається приватною практикою, яка приносить їй більше доходу, ніж державна зарплата, але вона її не кидає, бо на її місце не рвуться, незручно перед колективом тощо.
Потім до неї зайшла подруга з тими самими проблемами, і теж каже "На хуй", і що піде на пенсію, стаж уже є. А молода особа (донька?) каже: "Ну я ж казала, що нема чого йти на державну роботу на ті гроші. Щоб мати оцей геморой і нерви собі тріпати? Нафіг (при старших казати "на хуй" посоромилась, мабуть) така стабільність (мабуть так її агітували піти після вишу і на державну роботу частково".
Вона показала мені свої ключі, їх підтвердження і відповіді, які їй тиждень надходять при спробах зайти у систему. Всі відповіді різні та дуже якісь абстрактні. На телефон для консультацій вона додзвонитись не може, постійно каже, що всі лінії зайняті, на імейл у відповідь на лист з усіма скрінами відповідей системи та аудіофайлами з "відповідями" автовідповідача після "натисніть один, натисніть два" була приблизно такою: "Вітаємо Вас, що Ви є клієнтом нашої системи".
І ось зараз вона вже заговорила про повстання. Мовляв, ці знущання з людей - агонія влади, якій недовго лишилось так що можна заспокоїтись і не перейматись (до цього вона переймалася, що доведеться платити штраф у 40 тис. грн. за неподання е-декларації).
Можна сто разів казати, що варто починати з себе, у США всі подають декларації, от тільки в результаті народ реагуватиме все одно по-старому: повстання не буде, буде просто відмова від співпраці - нормальні чесні люди не йтимуть на пов"язані з державою роботи. А великі корупціонери за вкрадені гроші наймуть людей, які подадуть за них будь-які декларації. Ну ще йтимуть і ті, хто не може знайти іншої роботи і на роботі працює так, що має достатньо часу й натхнення, аби займатися декларацією, йтимуть також. Або просто пофігісти, яким і покарання пофіг (до часу його застосування щодо них).
Фетиш декларування як панацеї стане одним з цвяхів у труну цієї влади. Поряд з іншими цвяхами. І якщо тарифний цвях можна пояснити необхідністю та навіть жертовністю, коли відкидається популізм заради майбутнього держави, то бюрократизація (а саме цим для більшості декларантів є декларування) чи податки з неприбутків (сплячі ФОПи) - це на шару гівна наїстися, з чим я нашу владу і вітаю, купуючи поп-корн, бо допомогти впертим самогубцям неможливо.
