123
Ні, часе, не хвалися, змін нема;
Нові ти зводиш піраміди й вежі,
Щоб здивувати нас, але дарма -
То все старе, лише в новій одежі.
Ми любим, щоб усе було старим,
Бо наші дні короткі; ти, одначе,
На нас пускаєш новизну, як дим,
Щоб затуманилося око зряче.
Реєстрами своїми нас не муч,
Все в них брехня - минувшина й сучасне;
Все робиш поспіхом, нашвидкуруч,
Одне засвічуєш - та інше гасне.
Твоєї не лякаюся коси,
Я правдолюб, а ти брехун єси!