1. Влада в особі президента показала абсолютну незацікавленість і неспроможність протидіяти реваншистам із числа ригів та їніх спонсорів. Особливо яскраво це було виявлено в Києві і Дніпрі.
2. Силові структури (МВС, СБУ) ще раз показали, що в разі критичної ситуації ані держава, ані суспільство на них розраховувати не можуть. Тобто за певних обставин силовики так само легко зрадять як це вони вже зробили в 2014 році.
3. Спільним святкуванням “Дня Побєди“ держава Україна показала свою залежність від Москви і небажання цієї залежності позбутися.
4. Єдина надія - на патріотичну частину суспільства, і також на військових та ветеранів нинішньої війни.
5. В політичному плані є очевидним, що Порошенко в своїй політиці буде орієнтуватися на підтримку антиукраїнських сил. Як це робив перед ним Янукович. І його загравання із вєтєранамі войни є цьому свідченням.
6. Президент і його наближені займаються політиканством і грають таким чином із вогнем, ставлячи свої особисті політичні інтереси вище національної безпеки і суверенітету. Чим це закінчується ми знаємо на прикладі Януковича.
7. Україна - на порозі серйозної внутрішньої кризи, спричиненої нездатністю і небажанням керівництва країни до зміни внутрішньополітичних пріоритетів, і відсутністю стратегії у протистоянні із Москвою.