Уявіть що в українському суспільстві вдалося дати шлях талановитим менеджерам, не обтяженим деструктивними старими ритуалами і вони серед іншого організують розробку, та виробництво сучасної зброї, яка набагато краще російської і нівелює перевагу Росії в чисельності війська.
Сценарій 1.
Московити мають традицію придушувати свободу і таланти, але вони вміють красти чуже - на тому і тримаються. Тому через деякий час вони копіюють українську розробку...
Сценарій 2.
Московити уважно вивчають українську розробку і виготовляють чи модернізують свою, яка буде хоча б частково нівелювати перевагу української.
Звісно в цих "догонялках" присутній певний проміжок часу між українською ініциативою і російською реакцією.
Але для того хто нападає достатньо лише дочекатись моменту максимального зближення (ініциативи і результатів реакції) і акумулювати свій удар саме в цей момент. А для того хто захищається потрібно постійно триматись попереду на достатній відстані, тобто постійно винаходити щось нове.
Питання 1:
Чи можна розробляти те, що неможливо вкрасти?
Питання 2:
Походить від попереднього - що неможливо вкрасти?
Питання 3:
Чи не доречно відмовлятись від того що потенційно можуть вкрасти?
Саме цікаве - питання 2.
Неможливо вкрасти те що робить українців відмінними від московитів, те що робить українців українцями, а українське суспільство - інакшим, таким що росіянам неможливо скопіювати не знищивши свою "російськість" (а разом з ним свою загрозу Україні).
