Автор Тема: Останній бій .  (Прочитано 317 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline злата

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 15635
Останній бій .
« : Лютого 10, 2018, 11:18:56 11:18 »
Olena Mokrenchuk
2 ч ·

Думаю, вже всі помітили, що останні кілька місяців стало якось особливо тяжко. У всьому абсолютно: в політиці і Армії, в побуті, в інтернеті, на вулицях... Загальний настрій найкраще описується словами "відчай", "розчарування"; все більше людей піддаються пошукам винного і шукають вихід напруженню в агресії. Ще й лжебратія раз-по-раз підкидають нам зрадоньки: "От вам тяжко - а Президент пр Мальдівах та балах катається!" І тут не в балах річ - абсолютна більшість "обурених" на ті бали не пішли б навіть за безкоштовним запрошенням, але ж "зрада!"... Дуже показовими є дії також проросійських прихвостнів: ті прямо говорять: "Ось почекайте, через рік ваша влада закінчиться, ми помиримось з росією і тоді..." - натякаючи на те, що їм вдасться замінити європейськи налаштованого Порошенка на чергового російського ставленика-упиря.

Загалом - класична ілюстрація відомого виразу: "Найтемніший час ночі - перед світанком". Ворожі сили активізувалися, бо дуже відчутно усвідомили свою загибель. У них вже без варіантіа, тільки суд, привселюдне покарання, розчленування. А їм же ж так не хочеться помирати, хочеться ще поцарювати, познущатися, потішитися вбивствами! Бачили колись загнаного в кут щура? Небезпечна тварюка перед смертю стає вдесятеро агресивнішою, намагаючись врятувати власну гнилу шкуру!!! Подивіться, зараз у противника в хід іде все: масово вскриваються добре законспіровані "консерви", хаотично використовуються всі можливі технології провокацій і "розхитувань", в інформаційний простір фейки і "зради" сипляться як з дірявого мішка, по кілька штук на день! Враження, наче якийсь з'їхавший з глузду оператор так шалено барабанив пальцями по клавіатурі, що комп залип і тепер вже сам викидає на екран якусь маячню, небезпечну лише для тих, хто в неї вірить. Зомбоящик теж пішов врознос, а з ним і підключені до нього зомбоящери та совкодрочери. Істерія наростає, і вже навіть вчорашні побратими по Майдану та фронту розсварилися в друзки, а люди з нестійкою психікою готові бігти на будь-який протест під будь-які знамена.

Що відбувається? Тут і думати не треба: останній бій. З огляду на те, що ворог кинув у топку війни все зразу і все скопом - ресурсів у нього не лишилося. Він як запойний картяр кидає на стіл все, що має, маючи примарну надію на випадковий успіх - хояа й бачить, що всі його карти биті і зараз буде битою ще й морда.

Що робити? Триматись. Задача проста: втриматись і проконтролювати, щоб щур не вислизнув з пастки. Звісно, це ще не кінець, і ми ще матимем роботу по ремонту погризеного та відловлюванню щуренят - але зараз головне не нервуватися і тримати щура притисненого за голову лопатою до землі. І тиснути, тиснути тою лопатою, поки голова щуряча не відскочить. Поки кігтясті лапи не перестануть смикатись в агонії.

Бачили колись смертельний двобій? Коли противник вже хрипить - але ще небезпечний, бо страх близької смерті додає йому сил і, вислизнувши, він буде вбивати все довкола себе вже не з бажання перемогти, а з намаганням вбити в собі тільки-но яскраво пережитий панічний жах смерті, помститися за власний переляк. Щур сам встромив голову у пастку, спокусившись "безхозним", як йому здавалось, "сиром" - але тепер він б'ється вже не за Крим (який, тим не менш, все одно не випускає з зубів), а за власне існування. Він ще сподівається вирватися і втекти, і навіть з вкраденим Кримом в зубах - але розуміє, що подих смерті вже віє над ним.

Тож з противником все ясно. Ще трохи потримати - і йому край. Можливо, назавжди.

А от нам варто було б подумати, як житимем ПІСЛЯ війни. Не час бити горщики і розводити "зраду", ой не час... Пробували колись ремонтувати машину під обстрілами? Коли треба швидко, а вона, курва, не їде, ще й інструментів катма??? Мені колись дісталося таке "щастя" - в червні 2017-го під Кам'янкою поблизу Крутої Балки: тут прилітає метрах в 500, вибухає просто перед очима, а ти стоїш на белебні і лиш молишся, поки хлопці поспішно міняють пробите колесо, випросивши домкрата у промчавшого повз водія армійського "Уралу". Знаєте, чому нам тоді все вдалося і всі лишились цілі? Бо всі діяли мовчки і злагоджено. Водій журналістської автівки хутко пересадив до себе ще чотирьох пасажирів з пошкодженої моєї автівки і миттю доправив їх до укриття, а сам повернувся лагодити колесо; водій "Уралу" на мить спинився і позичив потужний домкрат; комбат 12 батальону, проїжджаючи повз, запитав яка потрібна допомога і викликав двох своїх бійців-ремонтників; ті примчали хутко і за кілька хвилин злагодженої мовчазної роботи вирішили проблему з колесом та допомогли вивезти журналістів з небезпечної зони - і заразом доправили бійцям кулемета з набоями...

От якби і ми в державі робили так!!! Адже зараз ми в нашій "машині" не просто колеса на ходу міняємо, що вже само по собі екстрім; зараз Україна, по суті, на максимально можливій для нашої старенької машини швидкості 120 км/год міняє в ній двигуна! Ще жодній нації не доводилося проводити кардинальні реформи і переоснащення країни під час війни, тут або воюй, або реформуй - а от нам довелося, через нашого й*нутого сусіда, робити це одночасно. Через те й важко, через те і машина смикається, і двигун лихоманить, особливо на таких крутих підйомах, як зараз. Через те і підставляють нам руки всі, хто довкола нас - бо наш крах стане і для них катастрофою! Через те і намагається ворог всіма силами заважати нам - бо зараз, фактично, наш легенький БТР вперся у їх броньований танк і за допомогою об'єднаних зусиль таки помалу відтісняє той танк у прірву.

Все у нас буде добре, якщо вистоїмо і дотиснемо разом.
Все у нас буде погано, аж до загибелі, якщо не вистоїмо і опустимо руки.
Перемога для нас - умова виживання і фізичного, і національного.
Добре, що більшість з нас це розуміє.

...Хто б ще пояснив це пасажирам, які сидять спокійно всередині, і то їм дме, то жарко, то нудно, то водички хочеться, то ще якогось біса треба...

Offline злата

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 15635
Re: Останній бій .
« Reply #1 : Лютого 10, 2018, 01:22:07 13:22 »
Наши СМИ тоже в бою.
Только Не на нашей стороне.
Я не смотрю новостийные каналы.
А там, оказывается ,шабаш.

Offline злата

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 15635
Re: Останній бій .
« Reply #2 : Лютого 10, 2018, 01:22:39 13:22 »
Irina Medushevskaya
14 ч · Odessa Oblast, Одесса ·

Ааааа))), Тарута на ZIKе сейчас выдал : "Война на Донбассе идёт между США, Европой и РФ!" - публика аплодирует!)), а еще добавил: "Порошенко не хочет прекратить эту войну!" - опять аплоудизы))
На Плюсах вчера все решили, что что свободы слова в Украине нет, что не помешало ведущим и гостям поливать грязью Порошенко, скажите уже кто-нибудь редакторам 1+1 что в Украине есть еще и Парламент, и мы парламентско-президентская республика!
На ZIKе сегодня все слились в полном согласии, что Порошенко эту войну развязал и не прекращает, барыга, потому что так он зарабатывает деньги! И, да, тоже согласны с Плюсами, что свободы слова в Украине нет!
А Интер - просто красавчики! У них в сетке на завтра "Доживем до понедельника" и "Они сражались за Родину" - и это правильно, нафиг на телешоу тратиться? Можно просто кино показывать!:-) И эффективно, и малозатратно!:-)
P.S. жду Саакашвилю по скайпу с обращением к украинскому народу!)

Offline RG

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 32850
  • Стать: Чоловіча
Re: Останній бій .
« Reply #3 : Лютого 10, 2018, 02:21:42 14:21 »
Тарута - рідкісний підарас, цього гандона давно треба нахер в Кацапію витурити,  забравши все нацарьоване.

Там ще й  :moskali: його опустять по повній, як його подєльнічка Мкртчяна  :smilie7:     

Offline div

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 26865
Re: Останній бій .
« Reply #4 : Лютого 10, 2018, 02:59:33 14:59 »

Наши СМИ тоже в бою.

Только Не на нашей стороне.
Я не смотрю новостийные каналы.
А там, оказывается ,шабаш.

большинство