Автор Тема: Офіцер ЗСУ вбив людину в Києві. Деякі аспекти.  (Прочитано 449 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline bugaga

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 8159
Там якійсь знайомий вбитого у фейсбуці поклав вину на командирів, на ЗСУ типу вони винуваті.
Такий підхід вибісив.

І телебачення не менше винувате і суспільство взагалі. А то знайшли крайніх - командири.

Моя дружина звернулася до психолога(насправді марна трата часу) та потім психіатра саме тому що відчувала що є бажання вбити людину на вулиці.

« Останнє редагування: Лютого 13, 2018, 02:36:57 14:36 від bugaga »
ванька ерохин вон на веллбутрине вторую машину меняет, квартиру купил, бизнес завёл, а ты всё сидишь на своих сиозсах как сыч

Offline Бувалий

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 47996
  • Стать: Чоловіча
Моя дружина звернулася до психолога(насправді марна трата часу) та потім психіатра саме тому що відчувала що є бажання вбити людину на вулиці.
У жiнок це часто бувае - нервова система вiдрiзняеться вiд чоловiкiв, бо у Жнок на першому мicцi емоцii, а у чоловiкiв - логiка.
Там взагалi темна справа - чувак з в/ч пiдiйшов в чергу, щось там було, його наче послали, той пiшок в магазин купив ножа й вдарив "кривдника".
Зараз зясовують всi обстваини трагедii.
Може у вояки справдi проблеми iз головою, а може це просто випадок - якесь непорозумiння.
В усякому разi, коли вже казали про це ЧП, для тих, хто пройшов АТО... треба довга психiчна реабiлiтацiя.
Цього нi хто не робить, бо це треба шукати лiкарiв, везти на обстеження тощо.
 :smilie7:

Offline div

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 26865
Моя дружина звернулася до психолога(насправді марна трата часу) та потім психіатра саме тому що відчувала що є бажання вбити людину на вулиці.
У жiнок це часто бувае - нервова система вiдрiзняеться вiд чоловiкiв, бо у Жнок на першому мicцi емоцii, а у чоловiкiв - логiка.
Там взагалi темна справа - чувак з в/ч пiдiйшов в чергу, щось там було, його наче послали, той пiшок в магазин купив ножа й вдарив "кривдника".
Зараз зясовують всi обстваини трагедii.
Може у вояки справдi проблеми iз головою, а може це просто випадок - якесь непорозумiння.
В усякому разi, коли вже казали про це ЧП, для тих, хто пройшов АТО... треба довга психiчна реабiлiтацiя.
Цього нi хто не робить, бо це треба шукати лiкарiв, везти на обстеження тощо.
 :smilie7:

Проскакивало что он раненый был, в частности голова пострадала

Offline optimist

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5425
Аспекти там передбачувані- або вата заткнеться або далі буде...

#72_ОМБр #Шок.. #Трагедія
Реально: ми в шоці...
Дімка... Спокійний, врівноважений, усміхнений хлопчина.
Коли ми взнали про те, що сталося, - здорові дядьки, що не раз дивилися в очі смерті, просто плакали.

"Він же ніколи не нервувався, завжди був спокійний і відповідальний - інакше хіба б ми поставили його командиром взводу? Він постійно працював з людьми, починав з перших сходинок - солдат, сержант, а потім і на лейтенанта. Хіба дали б йому в підпорядкування людей, якби мали хоч найменший сумнів у ньому?" - кажуть командири, з якими Діма провоював всі чотири роки війни.

За нього писали журналісти, його ставили за приклад новоприбулим бійцям, ним пишалися рідні...

"Наш взводний був дуже врівноваженою людиною, ще й нам подавав приклад спокійного ставлення до найтяжчих ситуацій", - кажуть його підлеглі.

Зранку, коли ми говорили про те, що сталося, подзвонила мама одного бійця, до якого Діма часто приїздив у гості. "Вова, ну як так??? Таке сонечко, таке гарне привітне дитя... Що йому зробили, чим образили так сильно, що він аж кинувся на людину з ножем?".

А що ми могли сказати? Ми ж не чули, ми там не були...

Кажуть люди, що Діма прийшов сідати на маршрутку, показав УБД - і тут на нього накинувся цей пасажир. Чомусь цього чоловіка обурило те, що Діма АТОвець. Почав обзивати, штовхати, далі вдарив у грудину і виштовхав геть.

Здоровий кремезний дядько штовхав і обзивав невисокого худорлявого 25-річного хлопчину, який перед тим чотири роки провоював, щоб інші жили у мирі. Стримував наступ "Руського миру" у найгарячіших точках щоб у іншіх містах не зазнали страхіть війни - воював і за цього...гм...пасажира теж. В бою отримав тяжку черепно-мозкову травму під Авдіївкою, після тривалого лікування повернувся на фронт. З пластиною в голові, витримуючи напади сильного болю, продовжував захищати Україну. Вже після повернення в ППД бригади Діма в листопаді пройшов курс лікування в шпиталі та в рамках реабілітації досі приймав ліки. Він не пожалів за свій народ найдорожчого - і ось що зрештою отримав: зухвале хамство, нахабність, образи та удар у грудину...

Звичайно, це його не виправдовує. Звичайно, щодня тисячі атошників по всій Україні отримують по відношенню до себе таке саме агресивне ставлення - але не хапаються за ножі. Діма й сам каже, що неправий і не повинен був так реагувати. Він почувається дуже пригнічено, картає себе, що не стримався і піддався образі. Але...

Зараз одна людина в труні, інша за гратами. Одна сім'я втратила годувальника, інша коханого сина.

Можливо, вже треба якось нашому суспільству визначитись з цим питанням??? Якщо "ви нас туди не посилали" - то, можливо, вам треба задуматись, чи в тій країні ви живете. Бо на захист України нас послали УКРАЇНЦІ. Допомагали нам, збирали продукти і одяг по крихті, приїздили до нас. Просили: хлопці, захистіть нас! Кожен боєць тут стоїть насмерть саме за них - за своїх рідних і тих, хто ПРОСИЛИ і ДОПОМАГАЛИ.

Не хочеться говорити поганих слів про померлого, це не по-християнськи. Але... Не можна ТАК ставитись до своїх захисників. Наскільки ж це можна було образити завжди спокійного Діму, що він дійшов аж до такого...

Offline Адам Жоржович

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 18960
замочив чорноротого ватана в стані афекту? суд повинний його виправдати.

Offline svit

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 18387
Крім того, не всі витримують такі жахи війни. Двоє побачили закривавлених побратимів і ввійшли в ступор. Їх одразу забрали в психіатричну лікарню. Молоді хлопці.

І уявіть, скільки людей пройшло через це. Кожного дня бачити трупи вбитих друзів, обгорілі тіла, ...
А потім якась тилова паскуда тебе не пускає в маршрутку.. ти сидів в окопі, а він в ресторані.

Давно потрібна програма реабілітації. Десяткам тисяч людей.

А стаття цікава, спогади одного з кіборгів, почитайте.
«Кіборг» Ростислав Смусь про останні дні оборони ДАПу і полеглих побратимів