Погоджуюся з тими, хто каже про медичну допомогу. Це до психотерапевта (не психолога, не психіатра - це інший профіль фахівців, для першого це вже надто серйозна проблема, до другого, схоже, на щастя поки що не треба).
В Україні вже є фахівці, що спеціалізуються на військових травмах, і проходили навчання в Ізраїлі (там є цілий спеціалізований інститут, один з кращих в світі - не від хорошого життя, а тому, що в них конфлікт триває кілька десятиліть), і в Штатах (там це теж велика проблема).
Я знаю хорошого лікаря в Києві, сам в неї проходив лікування. Два тижні терапії вкупі з веселими таблеточками - і попускає. Головне - не затягувати та не лікуватись народними методами типу бухла або задушевного спілкування з друзями.
Ця проблема, на щастя, не морально-етична, не світоглядна, а всього лише медична.
З поганих новин: 'post-war syndrome' повністю не виліковується, час від часу за потреби доведеться проходити лікування, і в дечому змінити спосіб життя.
