https://ukrainian.stackexchange.com/questions/1220/Чи-є-пасивні-дієслівні-конструкції-питомими-для-української-мови
Активні та пасивні дієслівні конструкції
Книжному стилю російської мови притаманно широко вживати три компонентні пасивні конструкції, утворені дієсловом недоконаного виду пасивного стану на –ся:
сообщения распространяются средствами массовой информации; нашим коллективом выполняется ответственное задание; нами проводились многочисленные исследования; оппоненты назначаются Ученым советом; эта проблема рассматривалась многими ученими тощо. Для всіх цих речень характерно, що іменник (займенник) у формі орудного відмінка (средствами, коллективом, нами, советом, учеными) позначає активного виконавця дії, а об’єкт дії (сообщения, задание, оппоненты, проблема) подано іменником у називному відмінку, тобто виконавець дії стає додатком, а об’єкт дії – підметом. Граматично присудок описує дію підмета, спрямовану на додаток, а для того, щоб показати протилежний напрямок дії, у наведених реченнях вжито зворотну форму дієслова-присудка.
В українському реченні виконавець дії – це підмет, об’єкт дії – додаток, а присудок описує дію підмета на додаток, і його, як правило, подають дієсловом 3-ї особи однини або множини.
Отже, для наведених російських речень українські відповідники будуть такі:
Засоби масової інформації розповсюджують повідомлення. Наш колектив виконує відповідальне завдання. Ми проводили численні дослідження. Опонентів призначає Вчена рада або Учена рада призначає опонентів. Ця проблема цікавила багатьох учених або Багато вчених вивчало цю проблему.Аналогічно не слід уживати зворотні дієслова у підрядних реченнях: Компьютер, характеризующийся малыми размерами. – Комп’ютер, якого характеризують невеликі розміри або Комп’ютер, для якого характерні невеликі розміри. Исследование, осуществляемое экспертом. – Дослідження, що його проводить експерт.
З наведених рекомендацій не слід робити хибний висновок, ніби зворотних дієслів на –ся треба взагалі уникати.
Зворотні дієслова слід уживати в таких реченнях, коли:
а) дія спрямована на самого суб’єкта дії: голитися, митися, одягатися;
б) дія є взаємо-зворотною: листуватися, змагатися, обніматися, миритися;
в) дію особа виконує в своїх інтересах: будуватися, пакуватися;
г) дія називає типові ознаки самого суб’єкта: собака кусається, папір рветься, скло б’ється.
Крім зворотних дієслів на –ся, є ще група безособових дієслів: не спиться, не лежиться, не хочеться, не віриться. Такі дієслова мають лише форму третьої особи однини.
Виходячи з вище викладеного, фраза: Вітер швидко змінюється – цілком правильна, бо підмет вітер є водночас суб’єктом і об’єктом дії. А речення: Двері відчиняються водієм – ненормативне (хіба що «пхнули» водія і так відчинили двері). Інша річ, коли форму орудного відмінка має назва предмета, за допомогою якого виконують дію. Тому фраза Двері відчиняться оцим ключем відповідає нормі, бо ключ – знаряддя дії, за допомогою якого двері може відчинити неназвана в реченні особа (суб’єкт дії). Хоча, на думку науковців, краще цю думку висловити так: Двері відчиняють оцим ключем.
Отже, залежно від характеру дії слід уживати різні конструкції: Он изменяется (деформируется, нагревается) кем-то, чем-то. – Його змінює (деформує, нагріває) хтось, щось (пасивна дія). Он изменяется (деформируется, нагревается) где-то (при каких-то условиях). – Він змінюється (деформується, нагрівається) десь (за певних умов) (неперехідна дія).
У навчальних, науково-технічних та офіційно-ділових текстах часто зловживають пасивними конструкціями з дієсловами на –ся, у яких об’єкт, на який спрямована дія, подано у формі називного відмінка, а назви суб’єкта дії немає, наприклад, формула береться в дужки, видання друкувалися, якість гарантується.
У цих конструкціях природніше вживати особові форми дієслова: В конце предложения ставится точка. – Наприкінці речення ставлять крапку або Наприкінці речення ставимо крапку. Большая буква пишется в следующих случаях. – Велику літеру пишуть у таких випадках або Велику літеру пишемо у таких випадках. Машина испытывается в лаборатории. – Машину випробовують у лабораторії.
Конструкції з дієсловами у формі третьої особи множини (ставлять, пишуть, випробують) надають реченню більш загального (безособового) відтінку, тоді як форму першої особи краще вживати у навчально-методичній літературі, бо вони підкреслюють спільність дій викладача (інструктора) й учня (студента, слухача).
Окремо слід згадати про безособові форми на -но, -то, які окремі фахівці теж відносять до форм пасивного стану.
Вживання безособових конструкцій на -но, -то.
В українській мові для позначання дії, яка не передбачає точного означення її виконавця, уживають безособові конструкції з віддієприкметниковими формами на -но, -то, які використовують у діловому стилі від XIV ст. і які становлять національну специфіку української мови: Нове рішення вироблено згідно з обставинами.
Безособові конструкції на -но, -то керують іменником у знахідному відмінку без прийменника: вироблено (що?) новий підхід (нове рішення, нову методику).
Уживаючи безособові конструкції, автори часто-густо допускають помилку, уводячи в речення виконавця дії у формі іменника чи займенника в орудному відмінку. Не можна писати Комісією вироблено нове рішення згідно з обставинами, бо в цьому реченні є виконавець дії – комісія, причому це слово стоїть у орудному відмінку. Тому наведена конструкція є помилковою, її необхідно перебудувати так: Комісія виробила нове рішення згідно з обставинами.
В орудному відмінку може стояти іменник (займенник), що означає знаряддя дії. Правильно писати Лист написано олівцем, бо олівець – це знаряддя дії, але неправильно Лист написано хлопцем (у цьому прикладі треба вжити активну конструкцію Хлопець написав листа).
Отже, безособову форму дієслова на -но, -то можна вживати лише у реченнях, де явно не зазначено виконавця дії.
Форми на -но, -то надають реченню певного відтінку минулості і доконаності. Тому їх зазвичай уживають без допоміжного дієслова було: одержано результати, проведено дослід, машину випробувано, якість гарантовано.
Конструкції з допоміжним словом було вживають зрідка, коли підкреслюють, що одна минула дія відбулася перед іншою минулою дією: деталь було нагріто у печі, а потім занурено у воду. У вислові книгу буде написано підкреслено, що дія обов’язково відбудеться і завершиться в майбутньому (доконаність дії в майбутньому). Між висловами якість гарантовано та якість гарантуємо є певна стилістична різниця: перший вислів підкреслює, що вже (у минулому) хтось ужив заходів, щоб забезпечити якість, а в другому підкреслено, що необхідні заходи ми продовжуємо вживати ще й зараз.
Тому, хто бажає глибше зануритися в проблематику, пропоную прочитати такі матеріали:(
лінки на стековерфлоу)
Пасивні форми в сучасних літературних українській та польській мовах (реферат)
Співвідношення активних і пасивних конструкцій у наукових текстах (Посібник з української мови)
Олена Курило: Уваги до сучасної української літературної мови
Михайло Гінзбург: Синтаксичні конструкції у фахових текстах: практичні висновки з рекомендацій мовознавців
Петрович Л. І.: Уживання активних та пасивних форм дієслів в українській фаховій мові
З. Й. Куньч: Уникання пасивних дієслівних конструкцій як елемент культури української мови
