1. На місці частини регулярної армії. Ніяких бандерівців, західняків чи ще когось, ким прийнято лякати донеччан, немає. Командири говорять російською, особовий склад - переважно зі Східної України.
2. Радісно бачити справну військову авіацію в повітрі, бронетехніку і добре екіпіровані підрозділи.
3. Місцева влада не поспішає допомагати транспортом для перевезення особового складу. Більше схоже на саботаж, ніж на безвідповідальність.
4. Допомога і підтримка місцевого населення вітається. Потреби у вояк - ті ж, що у нас на Майдані. Харчі (консерви, овочі, крупи), вода, цигарки (так, я антитютюновий лоббіст).
5. Росіяни в пішому порядку переходять кордон. Інформація про те, що російські підрозділи покинули Україну - не відповідає дійсності.
6. Лояльність місцевих сепаратистів щедро здобрюється грішми. Розцінки участі в захопленнях ви вже знаєте. Відкрита збройна кімната коштувала, за даними експертів, 50 тис. доларів. Зброю грушники роздають, по суті, створюючи місцеві банди. Кажуть, син януковича стоїть за цією щедрістю. Він роздав мінімум 10-15 мільйонів доларів готівкою в останні дні.
7. Зусилля патріотів із самооборони дуже допоможуть, але не можуть замінити регулярну армію. Сучасна армія механізована і складно організована, три сотні хоробрих людей з автоматами укомплектований мотопіхотний батальйон не замінять.
8. Різні силові відомства на ходу змушені знаходити спільну мову. Дуже об.єднує спільна небезпека. Дуже розчаровує здача своїх же. Кажуть - за гроші.
9. Населення в Донецькій області залякане і дезінформоване. Дуже важливо, щоб телеканали показували, що тут не "правий сектор" і "бандерівці", а регулярна армія, яка здійснює антитерористичну операцію, без якої відновити правопорядок і захист життя і здоров.я мирного населення неможливо. Бандити часто прикриваються мирним населенням, що наших обурює смертельно.
10. Сьогодні було дуже багато іноземних журналістів, знімали, розпитували. Але чомусь жодного нашого (на блокпості в Ізюмі). Нам нав.язують війну, в тому числі інформаційну. З інформаційною доведеться справлятися разом.
11. Подарувала свій майданівський мегафон офіцеру на ізюмській заставі. Їм треба для оповіщення громадян, а немає. З харчами і цигарками теж вийшло не словом, а ділом.
12. ГРУшно-ФСБшні куратори кажуть главарям новонавербованих і озброєних ними банд: протримайтесь ще добу-півтори, от-от щось буде. Наших військових це дуже нервує: якщо путін великими силами перетне кордон, буде повномасштабна війна.
13. ГРУшники зривають будь-які переговори. Навіть, коли ініціюють самі - це закінчується провокацією і спробою захопити або убити парламентаря.
Висновки:
1. Перемогти в війні і зберегти Україну ми цілком можемо. Сил і засобів у нас предостатньо.
2. Бажання солдат і офіцерів захищати Україну високе. Командири явно боліють за справу і хочуть перемогти. Вони не хочуть, щоб в нас було на одну ганьбу більше.
3. ВОЛЯ, НЕЗЛАМНА ПОЛІТИЧНА ВОЛЯ і любов до України, не затьмарена передвиборчими розрахунками, інтригами за владу і хто кого підсидить чи хто попиляє бюджет - єдине, що може врятувати зараз Україну. І турбота, людська турбота про хлопців, які ночують в сирому лісі, не мають чого їсти і можуть бути змушені убивати бандитів і ризикувати своїм життям прямо в цю ніч, може через пару годин.
