Це напевне...
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=1017833.0
Була окрема тема, я дав її назву. Її знесли, а потім Монах розмістив текст тут.
Ось він:
Я рідко таке розказую, але раз такий повод) На Різдво ми були на службі у Володимирському соборі. Богослужіння очолював Філарет.
Один хлопчик, поглянувши вперше на нього крикнув: “О, святий Миколай!”. І я подумала, шо да, краще і не скажеш
Хто дочитає лонгрід - взнає, що за люди на фото, це, до речі, унікальний кадр)
Філарет довго йшов до цього дня. До речі, народився він в Донецькій області, в Благодатному, яке тепер в ОРДЛО. Він зробив серйозну кар’єру у, відновленій після війни, РПЦ - був єпископом, митрополитом, екзахом України в РПЦ, місцеблюстителем московського патріаршого престолу в 1990 році, був другим на виборах після Алексія Другого, попереднику Кірілла (а як могло все піти тоді по-іншому!). А в 1992 почав займатись відновленням української автокефалії.
Навряд чи багато хто пам’ятає "кривавий вівторок" 1995 року, як ховали попереднього київського патріаха, першого автора української автокефалії - Володимира Романюка. Я його пам’ятаю вже після якогось з інфарктів, на інвалідному візку. Він відсидів 17 років таборів, при чому в дуже важких умовах - в Мордовії і Якутії. Я пам’ятаю як зібрався натовп зустрічати його в Лаврі, і він їхав крізь нього. Він став першим українським Патріахом, багато виступав і їздив, справа з автокефалією тоді просувалась, але за кілька років він раптово помер. Були версії шо і отруїли. На його поховання зібралось купа народу, його спочатку збирались ховати на Байковому, а потім це було б світське поховання, тому пішли хоронити його на території Софіївського Собору. УПЦ МП, які тоді дуже збирались забрати Софію собі, не дало цього зробити. І вийшла кривава бойня, мій тато тоді добряче отримав кийками від міліції. Керував тоді розгоном, кажуть, Дмитро Табачник. Так шо 2013 не був першим його розгоном в кар’єрі. А Патріарх Володимир і досі лежить перед брамою Софіївського Собору, хочеться сподіватись, що його таки перепоховають там де треба.
Власне, після обрання Філарета Патріахом, коли він заявив про продовження руху на автокефалію, його і було відлучено від церкви (оця пресловута анафема), яка на 20 років була зачіпкою для прихильників УПЦ МП в неканонічності українсьскої церкви. Вчора цю анафему визнано не дійсною і повернено єпископальний сан. За останні роки він дуже багато зробив тихої дипломатичної роботи, вінцем якої був вчорашній Синод і буде - майбутній Собор, де має бути створена Українська Помістна Церква. Я знаю, що є люди, які думали над цим ще у 2004-5 роках, але тоді не вистачило політичної волі. Цього року нарешті все зійшлось, і це насправді - епохальна подія, як з підручника історії. ФактичноЮ це створення власної суспільної інституції, незалежної від Москви і повернення історичної справедливості. Це важливо не тільки для віруючих, а і для самоідентифікації українців загалом) Тому - будьмо, громадяни!
хто дочитав - це унікальне фото, на якому ДВА Патріарха - Володимир (на той час) і Філарет (в сані заступника, але майбутній голова церкви).
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=10155839245803663&id=631533662
