Вітаю! Вдячна вам всім, за чиїми плечима ми ховаємось. За ту тяжку ношу, яку ви тягнете іноді з останніх сил. Бачила, як опускаються руки і яка втома шалена в очах, але знову треба їхати- "бо хто, як не я?" Уклін низький, винна вам до смерті, і розумію, що ніколи цей борг не віддам.