Їм замало уже землі,
Так і думають — що б забрати?
Спокусили їх кораблі,
Чим, скажіть, не з легенд пірати?..
Їм замало війн, сліз, гріха,
Їм замало сиріт, прокльонів...
Просто сутність у них така —
У ста з чимось лихих мільйонів...
Мало нашої їм біди,
Сатана там вже за святого...
І хижацько ( так, як завжди)
Захопили, й радіють з того...
І весь світ не дає руки
Їм, нащадкам чуми старої...
СОС... За гратами моряки,
Наші хлопці, уже Герої...
СОС... Волати не сміють, ні,
Не зовуть моряки, не пишуть...
І зніміло у цій війні
Бачить все лиш Матроська тиша...
(с)Вікторія Бричкова-АбуКадум
