Сашко Клочан
17 February at 14:32 ·
Повернувся з фільму Крути.
Ну що вам сказати...
Я, перед тим як тягти дітей, напевне, спочатку буду ходити без них. Бо інакше я ризикую втратити історично-патріотичну тему в їхніх очах назавжди.
Мені інколи здається, що це якась така спланована акція - зняти якусь недолугість на ключові наші теми, найкрутіші і найсильніші теми, щоб більше ніхто цього не знімав нормально, застовбити тему так би мовити.
Я не розумію - для чого наші постійно знімають цей психоделічний артхаус замість кіна? Трасця, та невже не можна зняти фільм, з чітким зрозумілим динамічним сюжетом? Щоб будь яка людина просто сіла і пережила, пропустила крізь себе? Щоб кіно можна було нарешті подивитись тому, хто не знає історію, не читав вікіпедію, взагалі не готувався до історії, згаданої у фільмі, щоб його зрозуміти.
Для кого робляться такі фільми?... Муравйов звичайно ворог, але зображати його обколотим наркоманом, який в угарному тумані, сам зустрічав у приміщенні кілька десятків озброєних юнаків, що, власне, йшли на смерть за батьківщину, а тут раптом мовчки заходили озброєні, і втикали як удав-Муравйов танцював перед ними, сидячи час від часу на червоному кріслі під гламурні червоні ліхтарі .... - жесть.
Хто є хто - незрозуміло. Сюжетна лінія - рвана. Набір епізодів і якихось квінтесенцій. Перескоки з вогня в полум'я. І постійний, постійний тютюновий угар. Увесь фільм усі смалять, сердеги... Ще більше ніж у Щоденнику Петлюри. І ще більше ніж у Острові Скарбів.
То Муравйов на весь екран повільно травить якусь повну хрінь, абирвалг якийсь, митець одначе, то просто бац і вступає Христина Соловій, з душероздираючою печаллю, і нашим полоненим сердегам раптом на долоньки падають попелинки з неба у приміщенні....
Боже, та подивіться нарешті якесь Хоррбре Серце, чи Патріота, і потім беріться знімати! Скільки вже можна?
Чергова тема, черговий мегагероїчний епізод, на якому можна було б виховати не одне покоління справжніх, не какаяразнічних українців - успішно просрано!
Печально...
