Автор Тема: Хроніки окупації. Частина 15. Сповідь російськомовного.  (Прочитано 7077 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline dk

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 1187
  • Стать: Чоловіча

Offline Геннадій-Умань

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 2539
дякуємо

Offline romulus

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 932
чарівний душевний текст
я думаю десь так писав би Скоропадський якби..


писи. гарно в бажанова про бандітів?

Offline толстолобик

  • Sr. Member
  • ****
  • Повідомлень: 458
Дякую! Розмовляти різними мовами - нормально, але відчувати різні мови настільки, щоб писати ними чудові художні тексти - це вже рідкісний дар!  :smiley15:

ну сказать честно - схалтурил немного. Словарного запаса не хватает - а понырять в словарик  - времени не хватает. Все таки мне на русском - проще. Сашко Лирнык хорошо переводит... :smilie8:

Offline толстолобик

  • Sr. Member
  • ****
  • Повідомлень: 458

Offline LVV

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 1081
Тебе не СУПі та на ФУПі приймають на "ура". Незазнайся :shuffle:

Offline толстолобик

  • Sr. Member
  • ****
  • Повідомлень: 458
Тебе не СУПі та на ФУПі приймають на "ура". Незазнайся :shuffle:

Не зазнаешься тут...Сегодня вот Бианки обозвали... :gigi:

Но я стараюсь... :smilie7:

Offline толстолобик

  • Sr. Member
  • ****
  • Повідомлень: 458
.. аллегория и зарисовка просто супер - молодец !  :smiley24:  :Prapor2:

Спасибо. Я стараюсь... :Prapor2:

Offline LVV

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 1081
Привіт ТостоЛобіку!!! Незнаю чом,але уявляю його на якомусь застіллі,а Толстолобік виголошує тост. Всі уважно слухають,хлопають в долоні а потім випивають чарку... Ось так...

А ще згадую його заяву на ФУПі,що "людей бить нельзя,а тем более детей".

:-B Толстолобік посол доброго...

Це тобі від мене з ФУПу...

Offline Françoise

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 2627
  • No coffee - no life
Тебе не СУПі та на ФУПі приймають на "ура". Незазнайся :shuffle:

Не зазнаешься тут...Сегодня вот Бианки обозвали... :gigi:

Но я стараюсь... :smilie7:

Дневники Пришвина

32.01.48. Доели лося, котоpый вчеpа подошел к нашему костpу погpеться... Меpяли pога. Hа запах мяса пpишел Туpгенев. Замечательно pассказывал!

33.01.48. Видел собачку, повешенную на каштане. Есть идейка. Обязательно напишу Чехову.

02.02.49. Hашел скелет Сусанина. Hасчитал 750 ножевых pанений. Взял на память золотой зубик. Заблудился в чаще. Выбpосил зубик Сусанина. Hашел доpогу домой.

03.02.49. МЮHХГАУЗЕH ВСЕ ВРЕТ!

04.02.49. Встpетил в лесу эту сволочь Бианки, обвешенного утками. Сказал , что если еще pаз увижу его в своих угодьях, то... (неpазбоpчиво).

05.02.49. Пил у Паустовского. Потом он пpинес новый английский наpезной каpабин. Стpеляли по свиньям. (Описание пpиpоды и загадочной pусской души). Коpмил птенцов.

10.03.51. Топил котят.

11.03.51. Случайно наступил на ухо медведю. Звеpь выглядел вяло и долго воpчал, чтоб его оставили в покое.

12.03.51. Слушал бpачные песни pосомах. Положил на ноты. Получилось "Белой акации гpоздья душистые". Задумался.

13.03.51. Гоняясь за зайцем, поджег с четыpех стоpон большое поле пшеницы помещицы Салтыковой. Зайчишка ушмыгнул. Меня долго секли двоpовые на псаpне. Гpустно.

14.03.51. Кончились пеpья. Пpишлось pазодpать гуся. Смеялся.

30.04.53. Hашел кpасивый кpасный гpиб. Съел. Hевкусно. Весь день слушал кpасноголового дятла. Сегодня мне везет на кpасный цвет. Встpетил Робина Гуда с лесными бpатьями. Полемизиpовал на тему неспpаведливого шеpифа Hоттингемского.

31.04.53. Чую запах этой сволочи Бианки. Hе могу понять, где он пpячется. Окучивал деpевья. Окучил только 86. Тpудно окучить все деpевья в тайге. Hе хватает куч.

32.04.53. Капал pасплавленным целлофаном в муpавейник. Смешно. После обеда над лесом пpолетал самолет. Я долго стpелял в него, но не попал. Стаpею. Hочью понял, что мне кpайне не хватает женщины.

01.06.61. Опять нашел в лесу золотой зубик Сусанина, выбpошенный намедни. Задумался.

02.06.61. Упал в пpопасть. Сломал себе 86 косточек. Ходил к фельдшеpу. Фельдшеp сказал, чтобы я больше не лазил на Эвеpест.

15.06.61 Втоpую неделю мучаюсь цингой. Hадо пpекpащать жевать дpевесный клей. Помогал бобpам стpоить плотину. Очень болят зубы.

31.07.63. Пpинимал pоды у белок. Отдавал pоды белок куницам. Пытался шишками сбить с ветки обезьяну. Воевал с вообpажаемыми фашистами. Два pаза был убит. Пpиходил Туpгенев. Всю ночь пpятались дpуг от дpуга в дуплах на Бежином лугу.

12.04.78. Летал над гнездом кукушки. Пел в теpновнике. Ржал во pжи. Пpишли моpжи. Весь оставшийся день упpажнялся в стихосложении. Hочью пачкал белых лебедей.

01.01.80. С утpа занимался описанием пpиpоды. Особенно понpавилось описывать живописный тополь. С полудня до вечеpа боpолся с питоном. Вечеpом гонялся за Маугли. Хоpошо, что Паустовский вовpемя подскочил, а то остались бы без ужина. Hочью вдвоем описывали живописное озеpо.

26.04.81. Выpезал себе маленькую дудочку. Hа звук дудочки пpиползли змеи. Пpишлось пеpед ними танцевать, чтоб не тpонули. Выбpосил дудочку.

28.05.81. В поисках сокpовищ поднял целину на Салтыковском футбольном поле. Сокpовищ не нашел. Скpыться не успел... Возвpащаясь домой, был опозоpен зубpами. Тяжелый день - понедельник.

82-86. г. БЕЗ ЖЕHЩИH ВСЕ ТРУДHЕЙ.

01.09.87. Жевал можжевельник. Hадувал лягушек. Размышлял о смысле жизни.

10.10.87. Разоpил гнездо тpетьего дня. Вечеpом меня засосала тpясина. Остался большой засос на непpиличном месте.

77.11.88. Hамедни был на лобном месте. Получил в лоб. Больше не пойду. Выдpал выдpу. Смеялся до слез.

34.13.99. Весь день валялся в незабудках, pазмышлял о будущем отчизны. Пpишли боpодатые паpтизаны. Сначала пытали, потом - пустили под откос. Больно и обидно.

ЖЕЛАЮ СЧАСТЬЯ! ПРИШВИH.

http://www.altruist.ru/text/prish.php
Ничто так не бодрит по утрам, как не замеченный вовремя дверной косяк

Offline Feral Cat

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 46419
  • Never give in!
Молодець! :smiley24:
If you are going through hell, keep going.

Offline толстолобик

  • Sr. Member
  • ****
  • Повідомлень: 458

Offline jein

  • Newbie
  • *
  • Повідомлень: 16
Щиро дякую за текст!
А словниковий запас швидко поповнюється коли багато читаєш українською, бажано вголос.

Offline lompa

  • Full Member
  • ***
  • Повідомлень: 119
  • Стать: Чоловіча
Толстолобику респект, особливо за текст українською мовою  :Prapor2:. Як для першого разу - суперово :smiley24:

Offline zmejka

  • Newbie
  • *
  • Повідомлень: 17
  • Стать: Жіноча
Толстолобик, спасибо!!

Offline Tech

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 2772
  • Стать: Чоловіча
Прапор Украины, это как глоток свежего воздуха на оккупированной территории, сейчас тоже начинаю понимать Толстолобика (в Донбассе).
Спасибо, держитесь.

Offline Читач

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 4622
  • Стать: Чоловіча
Цитувати
Доброго дня друзі.
Так – це я. Сьогоднішні хроніки - україномовні. Це моя шана Вам – мої україномовні друзі. Саме Вам. Бо українська мова не потребує мого захисту. Її Бог береже.
Вона потребує любові.
Любіть її друзі. Я дуже Вас прошу. Бо вона того варта. Ви мабуть і самі не розумієте – як вона того варта. Бо ви народилися з нею – а я її здобув. Тому - вірте мені...
Я бачив наступ на Крим „зелених чоловічків” – саме в Чорному морі. Ще багато років тому . Я бачив з чого це починалося. Та я бачив – чим це скінчилося.
Вони появилися зненацька. Кажуть – що їх завезли суднами Чорноморського Флоту з баластними водами. Можливо й так. Як і всяка подорож в море – їхня подорож почалася практично з берега. Виглядали вони чудово. А називали їх дивним тоді словом – молюск рапана. Всі хотіли обов’язково з ними сфотографуватися. Їх розбирали на сувеніри. Їх ніхто не боявся. Як виявилося – дарма...
В Криму живе свій молюск - чорноморська мідія. На відміну від рапани – він не хижак. Немає в світі нічого більш мирного та смачного. Вірте мені друзі. А ще – мідія вміє розмовляти. Так. Щоб почути це – треба зранку – коли чудові блідно рожеві лучи сонця підкрашують /блідо-рожеві промені підфарбовують/ воду в чудовий блакитно – рожевий колір – треба тихенько зануритись з головою у воду рядом поряд з їх колонією – та уважно прислухатися. Ви будете вражені .
Першими зникли вони – саме ці прибережні колонії мідії. Але рапана на цьому не зупинився. А чого йому було зупинятися? В Середземному морі він ніколи не почував себе так вільно – та при найменшої спробі такого зухвалого нападу на мідію він завжди зустрічався зі своїм заклятим „другом” – морською зіркою. Тою самою – що так нагадує усім на зовнішній вигляд зірку НАТО. Саме ця зірка зберегла колонії мідії у південних берегів Чорного моря.
І саме її не оказалося/виявилося/ тут – біля кримських берегів.
І рапана пішов далі – залишая поза собою /залишаючи після себе ковдру з останків самої чудової в світі раковини мідії – лазурної. Такої схожої на серце - але тепер зовсім покинутої та мертвої. Далі вода становиться/стає/ все холоднішою, а донні скали/скелі/ все більш загрозливими. Але рапану це не зупиняло – бо їх становилося/ставало/ все більше з кожним роком, та їхня раковина/черепашка/ служила їм добрим захистом. Вони знахабніли вже до того – що стали нападати на грозу усіх місцевих донних жителів – морських крабів - павуків. Тут, біля берегу ці краби зазвичай ще дуже маленькі та майже беззахисні. Особливо навесні – коли вони тільки змінюють свою „броню” – та сидять прикопані прибережним піском в холодній кристально чистій воді. От тут навесні и можна побачити цю картину – як купа/зграя/ рапана обступає зі всіх боків павука – та горе йому – якщо він не може себе захистити. Він ще деякий час пробує позбавитись/позбутися/ цих непрошених гостей. Але якщо він не буде захищатися, або йому просто не вистачить сил – він приречений.
Але прибережні скали закінчуються – і далі починається вже зовсім інша підводна країна. Мідія тут вже вміє захищатися. Друзі – ви навіть не уявляєте собі – як вона це робить. На будь якої підводної скелі є стіни з так званим „ мінусовим” кутом. На таких стінках вміє жити тільки мідія – рапана тут безсильна. Бо мідія тут живе дуже давно – та вміє чіплятися за ці рідні для неї скали/скелі/ так – що навіть рапана не може з цим нічого зробити. Та ще й сили гравітації – які кожного разу заставляють/примушують/ її падати з таких стінок – саме із – за її важкої раковини/через її важку черепашку/.
Але тут рапану очікує ще одна несподівана для неї загроза. Це вже такий собі місцевий хлопець – забіяка. Донний краб – муляр. А це вже для рапани як кажуть зовсім інша історія. Дехто називає його правосєком – мабуть із – за того/через те/ що він має добре розвинуту праву бойову клешню – якою, особливо після весняної ліньки, вміє дуже добре трощити навіть таку добру захисну споруду - якою є раковина рапани.
Друзі – я бачив як він це робить. Це симфонія бойових дій. Вірте мені. При всій зовнішній не зворушливості та непідступності у рапани є одне вразливе місце. Це верхівка її красивої спіральної раковини . В цьому місці вона починається. Але в цьому місці після зустрічі з крабом - правосєком для неї все і закінчується . Краб потроху – нікуди не поспішаючи по шматочку трощить собі раковину саме в цьому місці – і як тільки в нього зьявляєтся така можливість – хапає потроху кусочки/шматочки/ рапани. Доти – поки не витягне його всього. Ну то смачного йому .
Але рапана йде далі и далі – ця навала здається нескінченною. Але так тільки здається. Коли рапана з подивом для себе з’ясовує – що легка здобич скінчилася біля берегуа – вона зупиняється . Тут їй - робити нічого. Повернутися назад – вона вже не може. Бо там все зруйновано та знищено. Та для того ще й треба десь взяти сили – бо їжиі вже нема, а вода тут така холодна…
Я бачив їх друзі. Повірте - це жахливо. Тисячі мертвих , ще вчора таких загрозливих хижаків – так и осталися/залишились/ лежати темними плямами серед чужих для них скал/скель/.
А прибережні скали/скелі/ тепер потроху оживають. Під водоростями знову з’являються маленькі колонії мідії . Ще зовсім смішної та на ззовні схожої на зерна соняшника.

Для більшості українців – кольори їхнього самого чудовогонайчудовішого в світі прапора – нагадують саме синє/найбільш синє/ в світі небо над самими родючими/найбільш родючими/  в світі полями. Згоден. Так мабуть воно і є...
Але для мене – це назавжди саме синє/найсиніше/в світі море над самими жовтими/найжовтішими/ в світі донними піщаними полями...
А ті жахливі чорні плями на цьому піску – з часом зникнуть. Обов’язково. Як роса на сонці.

згадалося...
у нас на першому курсі була студентка, яка в 16-ть років переїхала з С-Петербурга в Київ,
перший семестр її виступи українською мало відрізнялись від виступів Азарова,
на п'ятому курсі її українська не відрізнялась від української інших студентів
це я до того, що здолає той хто йде...

дякую, Толстолобіку, успіхів  :smiley15:

 
Так от, як кров свою лили батьки за Москву і Варшаву, і вам, синам, передали свої кайдани, свою славу!

Offline demos

  • Sr. Member
  • ****
  • Повідомлень: 421
  • Я єсть народ...
Дякую, прочитав як завжди з великим задоволенням.  :Prapor2:

Що до української, не сприйміть за в'їдливість, а за "вдосконалення - потреба душі" (думаю Ви мене зрозумієте):
  лучі = промені
  скала = скеля
  оказалося = виявилося
  залишая = залишаючи

Offline convex

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 4780
Читачеві - вказані виправлення до тексту дійсно треба зробити, але мушу зауважити, що усі ці недоліки можна зустріти у розмовній мові звичайної дівчини з Коломиї або хлопця з Тернополя. Це пострадянський суржик, що просочується у мову всіх українців: освіченіших - рідше, ближчих до народу - тотально. Легше тому, чий мовний нюх вироблявся у середовищі спадкових native speakers. Для інших - це питання часу і зусиль.

Виправити граматичні і стилістичні огріхи - справа 3 хвилин, а написати такий текст - не однієї години.

Offline convex

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 4780
І ще, російська мова любить дієприкметники (причастия - улыбающийся Янукович), українська - дієприкметники (деепричастия - біжучи, наспівував), а навпаки - не дуже ("усміхаючийся Янукович" або "напевал, бежа"). Це не стосується прямо останнього тексту, але може придатися.

Offline Читач

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 4622
  • Стать: Чоловіча
Читачеві - вказані виправлення до тексту дійсно треба зробити, але мушу зауважити, що усі ці недоліки можна зустріти у розмовній мові звичайної дівчини з Коломиї або хлопця з Тернополя. Це пострадянський суржик, що просочується у мову всіх українців: освіченіших - рідше, ближчих до народу - тотально. Легше тому, чий мовний нюх вироблявся у середовищі спадкових native speakers. Для інших - це питання часу і зусиль.

Виправити граматичні і стилістичні огріхи - справа 3 хвилин, а написати такий текст - не однієї години.

я не через претензії до автора, я з добрих намірів - посильна допомога у вдосконаленні  :shuffle:
свою українську, забруднену суржиком, я вдосконалив у Києві, саме через російськомовне оточення,
з часом звернув увагу, що 70-80% співрозмовників у Києві розмовляють зі мною українською,
ось такий він, російськомовний Київ  :smilie1:
Так от, як кров свою лили батьки за Москву і Варшаву, і вам, синам, передали свої кайдани, свою славу!

Offline Maverick

  • Sr. Member
  • ****
  • Повідомлень: 377
Толстолобик, спасибо за хроники.  Каждая просто рвет сердце.

Offline Мирон

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 2946
Очередное спасибо.

ПС

А я в свое время ломал голову куда в моих любимых местах на запад от Донузлава исезли мидии. Вот оно что.

Offline Loge

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 1228
Дякую! У Вас чудова українська мова! Пишіть українською хоч інколи.  :Prapor2: :Prapor2: :Prapor2:

Offline cynic

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 1152
Читачеві - вказані виправлення до тексту дійсно треба зробити, але мушу зауважити, що усі ці недоліки можна зустріти у розмовній мові звичайної дівчини з Коломиї або хлопця з Тернополя. Це пострадянський суржик, що просочується у мову всіх українців: освіченіших - рідше, ближчих до народу - тотально. Легше тому, чий мовний нюх вироблявся у середовищі спадкових native speakers. Для інших - це питання часу і зусиль.

Виправити граматичні і стилістичні огріхи - справа 3 хвилин, а написати такий текст - не однієї години.
Не години,тут треба таланту.І прекрасна алегорія.так тримати авторе :smiley24: :smiley15:

Offline waclaw

  • Jr. Member
  • **
  • Повідомлень: 72
Автору - велика повага.  :smiley24: :Prapor2:

Offline гей-гопп-ляляля

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 962
Тебе-бы книги писать... :smiley24:

Offline Маковій

  • Sr. Member
  • ****
  • Повідомлень: 261
Христос Воскрес!


Товстолобику як завжди респект.

На мовні зауваження не звертай уваги - все чудово. Дуже рідко хто говорить абсолютно чистою мовою.

Тримайся.

Все буде добре.


Offline толстолобик

  • Sr. Member
  • ****
  • Повідомлень: 458
Дякую, прочитав як завжди з великим задоволенням.  :Prapor2:

Що до української, не сприйміть за в'їдливість, а за "вдосконалення - потреба душі" (думаю Ви мене зрозумієте):
  лучі = промені
  скала = скеля
  оказалося = виявилося
  залишая = залишаючи

Мдя...В общем - получился самолЭт, Йолка и останИвка... Над словарным запасом будем работать...Эта проблема от того, что мало текстов читаю художественных на украинском. Да не то чтобы мало - вообще практически не читаю...Я на слух - такие вещи - не воспринимаются... :smilie7:

Offline толстолобик

  • Sr. Member
  • ****
  • Повідомлень: 458
Очередное спасибо.

ПС

А я в свое время ломал голову куда в моих любимых местах на запад от Донузлава исезли мидии. Вот оно что.

С Донузлавом -немного другая история...В Донузлаве - рапана так не размножился из - за того - что зимой там температура воды опускается ниже зимней морской - и рапана или не выживает - или теряет способность к размножению...Так что рапаныв Донузлаве - относительно немного...Донузлав - зто люди...Точнее - деньги. Как только появилась возможность превращать мидию не в плов для себя на пикнике - раз в неделю - а в деньги каждый день - началось тотальное уничтожение... :smilie2: