Коли людину треба підвести до думки зробити щось, що їй не хочеться, то створюється коридор обмежень, де альтернативи відсікаються діями від агресії/залякування до дружнього ставлення/наданням допомоги. Для прикладу, реакцією на політичні протести є, з одного боку залякування (порушені справи на Пороха, Маруся, Федину), з другого зустрічі з майданівцями, прихильниками з псевдо/волонтерами/ветеранами. Тобто, мирні протести хоч і дратують але допускаються до певного часу. Мета, зрозуміло, протести припинити, дискредитувати (для останнього якраз і робиться наголос на звільненні полонених). А тепер коридор щодо угод з Хуйлом: з одного боку вибори до повного виводу військ, відмова від прямих перемовин з ОРДЛО, з іншого прямо протилежні тези; проміжні варіанти, як на мене, є те, до чого прямує Зеля, тобто представники ОРДЛО - це відомі люди з Донбасу і що там ще випливе, можлива здача Криму, пуск каналу до Криму. Але якихось пазлів в останньому випадку не вистачає.
