Автор Тема: Про пірнання в ополонку з нагоди свята Хрещення Господнього.  (Прочитано 150 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline злата

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 15635
Православна Церква України.
5 год.

Останніми роками в час святкування Хрещення Господнього активізується мода на масові пірнання в ополонку. Мотивація у кожного різна: хтось «змиває гріхи», хтось випробовує можливості свого тіла, а хтось аргументує це дотриманням «давньої української традиції». Останнє твердження – цілком помилкове!

...За спостереженнями масові пірнання у воду на свято Богоявлення фактично з‘явилися у другій половині 1990-х – на початку 2000-х років. Отже цей звичай в Україні має новітнє, а не старовинне, походження.

Також нагадаємо, що абсолютно помилковим є судження, ніби купання у крижаній воді після водосвяття «змиває» усі гріхи. Яким чином їх можна «змити»? Хіба сам фізичний акт занурення у освячену воду, без покаяння у гріхах, може призвести до їх подолання? Жодного церковного припису для звершення такого дійства на свято Богоявлення немає. Дорога до вічного блаженного життя та спасіння лежить виключно через щире каяття у гріхах, молитву та любов до Бога і до наших ближніх. Звільнити душу від гріха може лише Господь, бачачи ваше щире покаяння та участь в Таїнствах Сповіді й Причастя.

Слід наголосити: Церква не забороняє пірнати у зимову воду, це право і вибір кожного. Але ми закликаємо не вважати цю дію церковною, пов’язаною зі святкуванням Хрещення Господнього.  Хто робить такий вибір – має чинити це усвідомлено та відповідально, ретельно зважуючи всі «за» і «проти»: стан здоров'я, причини для такого вчинку, можливі наслідки, зокрема, в умовах пандемії.

Завтра, в день свята Богоявлення, Хрещення Господнього, згадаймо про суть і витоки цього свята, про спасительне значення цієї події для кожного з нас. І нехай свята вода, велика агіасма, стане для кожного на всяку правдиву користь!

Online div

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 26911
Тю
Я думал действительно традиция какаято, а оказывается он как