«Яценюк порівняно кваліфікована людина»
Зараз в соцмережах устами так званих «opinion мейкерів» розповсюджується думка, що Яценюк – це найкращий прем’єр в історії України. Але економічна ситуація, насправді, говорить трохи про інше. Чому ж його «вважають» кращим?
Яценюк працював в моєму уряді міністром економіки. Я взяв його в уряд цілком свідомо з Одеси, і вважаю, що тоді я не помилився. Стосовно того, яким він є прем’єром. Пройдуть два-три роки. І весь цей час будуть оцінювати лише по статистиці. Все. Ніяких емоцій не буде – будуть сухі цифри. Сталося те, що сталося.
Питання прем’єр-міністра сьогодні буде стояти в якому аспекті? Відповідно до Конституції прем’єр-міністр і уряд мають багато повноважень, і у нас в Україні знову виникають проблеми відносин президент-парламент-уряд. Тому потрібні парламентські вибори для того, щоб і уряд був таким, який відображає думку більшості населення, парламенту. Все говорить про те, що пропрезидентський уряд буде найближчим часом. Все одно виходить так, що традиційно в Україні президент відповідає за все. Незалежно від того, що там відбулося, всі вважають, що у нас є президент, і він відповідає за все. Як казав колись один з президентів: «Лямпочка у нас не горить на хвермі, і в тому винуватий президент». Нам дуже важливо, щоб між прем’єр-міністром і президентом не було ніякої війни, щоб ми зробили серйозні висновки з протистоянь, які у нас були, починаючи з 2005 до 2010 року. Разом з тим, ми маємо зробити висновки з періоду з 2010 до 2014 року, коли відбулась узурпація влади президентом. І нова Конституція має засвідчити, що ми зробили ці висновки, щоб був такий розподіл влади, щоб була відповідальність за те, що ти обіцяєш і робиш.
А то як відбулось під час цієї виборчої кампанії? Уряд і Яценюк обіцяють те, за що вони не відповідають. Розповідають про безпеку, переговорні процеси і тому подібне. Пропрезидентські сили розповідають про те, за що відповідає уряд. Кожен повинен нести свій чемодан. Розподіл обов’язків, нове структурування – це робота майбутньої Верховної Ради на прийняття нової Конституції, яка б врівноважила всі ці сили.
Можете розставити в порядку ефективності уряди, які були в Україні, - Януковича, Ющенка, Тимошенко, Азарова, ваш, нинішній?
Ой. Ну, в порівнянні з Тимошенко Яценюк, звичайно, кваліфікована людина. Він не популіст. І це дуже висока оцінка. Треба не тільки проголошувати щось, але й щось і робити. Але робити ми зможемо тоді, коли будемо мати серйозний державний апарат, серйозну бюрократичну систему, яка має управляти країною, брати на себе виклики. У нас мільйон чиновників «підвісили», і при цьому ми хочемо мати управління в країні. Без адмінреформи, без серйозного реформування корпусу чиновників в нас немає майбутнього.
Юлію Тимошенко ви вважаєте популісткою? Чи це в вас залишки образи говорять? Достатньо згадати і як Тимошенко виштовхувала вас з посади міністра оборони, і як ви затято виступали проти її другого призначення на посаду прем’єра.
Ми вияснили наші відносини влітку 2004 року, коли вона прийшла в виборчий штаб Віктора Ющенка і запропонувала свої послуги. Я виступив категорично проти, щоб її політичну силу залучати до процесу.
Чому?
Я і тоді вважав, і зараз вважаю, це нещастя для нас – те, що такий політик, як Тимошенко, знущався з нашої країни. Слава Богу, що її випустили з тюрми. Знаєте, був такий прем’єр-міністр в Британії Дізраелі, він якось про одного чиновника сказав: це або нещастя, або катастрофа. Як визначити? Каже: знаєте, якби він упав в Темзу, це було б нещастя, якби його врятували – це була б катастрофа для Англії. Отак і тут. Нещастя було, коли Тимошенко посадили за газові оборудки. Катастрофа, коли вона знову пішла на вибори. Та вона мене не цікавить. Тимошенко – це український вчорашній день. Перехреститися і йти далі.
