Справжня українська правда
Основний форум => Загальні обговорення => Тема розпочата: Lina від Січня 16, 2022, 10:17:20 22:17
-
День пам"яті героїв, яких ми ніколи не забудемо. Не забудемо, як кожен день переживали за те, як у них справи. Яких в Інтернеті прозвали кіборгами за їх незламність і стійкість. І потім, як вийшов фільм "Кіборги", в Києві цілими залами плакали над цим фільмом, настільки ця війна і ця історія пройшла крізь серця людей.
https://censor.net/ua/news/3310206/sogodni_v_ukrayini_den_pamyati_kiborgiv_zahysnykiv_donetskogo_aeroportu
Сьогодні в Україні День пам’яті "кіборгів" - захисників Донецького аеропорту
Всеукраїнський день пам’яті захисників Донецького аеропорту було встановлено за ініціативою українських воїнів, які 242 дні боронили цей стратегічний об’єкт. За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників ДАПу назвали "кіборгами", а форпост українських кіборгів став символом української мужності, оплотом українського духу, передає Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформ.
Як відомо, оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. 242 дні українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ та проросійським бойовикам, затято відстоюючи малесенький клаптик української землі.
Бої за Донецький аеропорт почались 26 травня 2014 року, коли російські найманці та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька. Цього ж дня українські силовики, завдяки скоординованим діям українських Повітряних сил та високомобільних десантних військ, завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.
На січень 2015 року припадають найкривавіші та найзапекліші бої. 13 січня в результаті постійних масованих танкових і артобстрілів з боку бойовиків завалилася диспетчерська вежа, зображення якої стало символом оборони аеропорту. Далі бої точилися за поверхи нового терміналу. 18-20 січня українські військові утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися супротивником. Бойовики, скориставшись перемир’ям для евакуації своїх убитих і поранених, замінували перекриття будівлі і підірвали їх. В ці дні, в результаті підриву терміналу, загинуло 58 захисників-"кіборгів", які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. Загалом, за офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт загинули близько 100 воїнів.
Дивіться також на "Цензор.НЕТ": "Перший раз - не розумів, що робити і як. Другий раз - з'явилася впевненість. Але страшно було обидва рази", - патрульний Русецький про свою участь у боях за ДАП. ВIДЕО
У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку "Дніпро-1", вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та багато інших. Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких із них – посмертно.
20 січня 2015 року найманці РФ, не припиняючи штурмів, підірвали новий термінал Донецького аеропорту, остаточно перетворивши колись один з найбільших аеропортів країни на руїни. Після того військовим керівництвом було прийнято рішення відвести українських бійців, і 22 січня останні вцілілі захисники залишили зруйнований термінал.
-
:upa
-
:vinsent:
-
Сам фільм
-
"Гуцулка Ксеня" знову стала популярною після цього фільму. Як пісня війни.
-
Я вибачаюсь, але Цензор збив мене з толку, написавши, що День пам"яті сьогодні. Насправді кіборгів вшановуватимуть 20 січня.
https://censor.net/ua/news/3310259/zahysnykiv_donetskogo_aeroportu_ofitsiyino_vshanovuyut_20_sichnya
Захисників Донецького аеропорту офіційно вшановують 20 січня
В Україні офіційно вшановують захисників Донецького аеропорту 20-го січня, у день завершення оборони об’єкта. 16 січня як день пам’яті захисників ДАПу не є історично достовірним.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на інформаційне агентство Міністерства оборони України "АрміяInform".
Героїчне протистояння сил АТО російським окупантам та їхніми найманцям в Донецькому аеропорту ім. Прокоф’єва почалося в травні 2014 року і тривало 242 дні. Оборона летовища стала символом мужності, незламності та бойового духу українських воїнів.
"За рік, у 2016 році за підтримки Благодійного фонду учасників бойових дій "Єдність побратимів" та громадської організації "Українська асоціація інвалідів АТО" вперше було проведено вечір пам’яті ветеранів – захисників Донецького аеропорту "Легендарні герої-кіборги". Захід організували 16 січня родини загиблих героїв.
Утім, варто зауважити, що 16 січня як день пам’яті захисників ДАПу не є історично достовірним", - зазначається у повідомленні.
Захисників Донецького аеропорту офіційно вшановують 20 січня 01
Коротко і хронологічно:
У ніч з 16 на 17 січня 2015 року до нового терміналу ДАП прибуває підкріплення від 90-го окремого аеромобільного батальйону у складі 15 осіб, які одразу вступають у бій. 17 січня кіборги відбили в бойовиків частину території аеропорту, завдавши їм втрат, евакуйовано 23 поранених українських бійців та вивезено тіла трьох загиблих.
20 січня 2015 року бойовики підірвали колони, які тримали перекриття аеропорту.
Саме 20-го січня зафіксовано найбільші втрати серед українських захисників під час оборони ДАП – загинув 41 військовослужбовець Збройних Сил України.
Власне, 20 січня 2015 року завершилася оборона летовища. А тому цей день вважається завершенням героїчної оборони аеропорту.
Уже 21 січня 2015 року сили АТО почали вихід з ДАП через руйнування об’єкта.
Захисників Донецького аеропорту офіційно вшановують 20 січня 02
З огляду на хронологію подій тих днів, керівництвом Збройних Сил України ініційовано відзначення Дня вшанування захисників Донецького аеропорту щороку саме 20-го січня – у день, коли завершилася оборона, а Україна водночас втратила у ДАП найбільше своїх синів.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський сьогодні, 16 січня у своєму фейсбуці опублікував текст до Дня пам’яті захисників Донецького аеропорту. Джерело: https://censor.net/ua/n3310259
-
:smilie2: :upa
-
Viktoria Brychkova
Град над Києвом й "град" над Донецьком — які вони різні,
Перший землю лоскоче, а другий — все з нею рівня́,
Бо кришився бетон, скреготливо ламалось залізо,
В небо Воїни йшли, не рятує від "градів" броня...
Хоч дрижали від "граду" тоді двісті днів термінали,
Хоч трусилася від "ураганів" донецька земля,
Тільки "кіборг" стояв — і пісні українські лунали,
Там, де "кіборг" стояв — там ламалися списи кремля...
Злітну смугу від штурмів здолали безвихідь і втома,
Впала вежа під натиском зброї в бандитській руці...
Там, де "кіборг" стояв — а стояв він у себе удома —
Все з землею зрівнялося, тільки не впали бійці...
Хтось контужений, хтось — у полон, хтось під вигуки слізні
"Не вмирають Герої!" до мами помчав у труні...
Град над Києвом й "град" над Донецьком — які вони різні,
Перший Богу підвласний, а другий — слуга сатані...
Viktoria Brychkova
"Дякую", раша, і "дякую", путін,
"Вдячна" до сліз тобі, нечисть мсклська...
Просто ніколи не зможу забути
Ні Волновахи, ні Іловайська...
Як із котлів, що заварені чортом,
Ангели наші злітали хмар вище...
Я не прощу тобі аеропорту,
Того, що "градом" ти впевнено нищив...
Зеленопілля, Піски і Попасну
Ноги твої не минули трикляті...
Скільки життів там батьківських погасло,
Скільки зірками засвітять дитяті...
"Дякую" вголос тобі я, падлюко,
За материнські пречорні хустини...
"Дякую" я за безногих, безруких,
І за щонічні їх жахи постійні...
"Дякую" слізно сусідському змію
Я за "двохсотих", за сиріт, за тризни...
Я тобі, скверно, простити не смію
Кожну могилу Героя Вітчизни...
"Дякую" я за кривавість врожаю,
Що замість жита — обвуглене поле,
"Дякую", й щиро тобі побажаю
Радості й щастя не знати ніколи...
------------------------
(Вікторія - прекрасна поетеса.
Підтримуйте і поширюйте її творчість.
https://www.facebook.com/viktoria.abuqadoum )
-
:upa
-
:upa
-
Спогади кіборга
-
Viktoria Brychkova
Зажурилася ти нині —
Зморшки три в твої роки...
_____________________________
Раптом бачиш — на світлині
Гарний хлопець... Без руки...
Очі в нього, мов криниці,
Дна не видно від журби...
А рука ночами сниться,
Дав за неї всі б скарби...
Тільки що лишилось в нього?
Біль фантомний і печаль...
Після смерчу вогняного
Віднайшов гіркий причал...
І терпець — потрібна риса —
Вже одна з життєвих тез...
Призвичаївся, змирився,
Люд збирає на протез...
Вже не бачить смерті, крові,
Марить миром — вір-не-вір...
Ось несе в руці здоровій
Апельсини і кефір...
"Йдеш куди?" — його б спитали,
Він би вам сказати зміг —
Побратим лежить в шпиталі,
Руки є, немає ніг...
-
НЕЗДОЛАННІ. НЕСКОРЕНІ
Захисникам Донецького аеропорту
присвячую
Стала ніч та отрутою
Для одважних сердець.
Смерть посіялась рутою,
Проросла крізь свинець.
Кров’ю слави просочена
Українська земля,
Лік вже втратила злочинам,
Що приходять здаля.
Міцність честі і совісті –
Це екзамен війни.
Множать битви промовисті
Українські сини.
Той, з металу найкращого
Літаків острівець,
Що би значив без вашого:
«Не здамо наш Донецьк!»?
Вірність слову й народові
Сталь у м’язи влила.
Генетичному кодові
Українців хвала!
Крізь віки загартовані
В душах код пророста.
Нездоланні! Нескорені!
З нами правда свята!
Наталія ПОГРЕБНЯК.
-
Захисникам ДАП
На смугу знову падає снаряд...
І в мить якусь закінчились патрони.
І міни, наче в шахах - креслять ряд!
З россії йдуть ворожі ескадрони...
Ти пам'ятаєш, клятий, снайпер бив?
- Клав поруч, наче грався, знову й знову...
Він друзям моїм ввечері дзвонив -
Ми з ним, в "Десні", проходили строкову...
Пр.
За термінали "Новий" і "Старий"!
За ДУК, артилеристів, десантуру!
За 3-й полк, що першим прийняв бій,
аеропорту стримуючи мури!
День дев'яностий - ворог вже кругом...
Хтось думає, що бій за терикони....
Насправді йде війна добра зі злом,
де МИ у ній, роль, буферної зони!
Ганебно, наш, порушено кордон!
І битва ця залита кров'ю нації!
Для людства Україна - Рубікон!
крайній рубіж - межа цивілізації!
Пр.
Володимир Царенко
20.03.2016.
-
Це мій вирок і вибір
Оприлюднено 22 Вересня 2016
Це мій вирок і вибір:
я не покину борт;
я не людина, я – кіборг,
мій вимір – аеропорт.
Для когось я прокажений,
комусь я – під нігтем цвях,
трощать мої мікросхеми,
луплять мене по зубах.
Облазить моя шкіра,
плавиться мій метал,
а я, як у груди рапіра,
вгризаюся в термінал.
Скаче в мені напруга,
аж іскри летять з-під брів,
втративши кібердруга,
я знищу сто біочортів.
Навіть, роздертий на скиби,
я не віддам Донбас.
Звати мене кіборг,
але я один із вас.
Автор Роман Семисал
Ця війна змінила багатьох,
Ця війна змінила Україну.
Кіборги. Донецьк. Аеропорт,
Що перетворився на руїну.
Трупний запах, порох і вогонь,
Смерть приносять гради, міни, танки.
Піт із чорних, випалених скронь…
Глина, гільзи, попіл і уламки…
Та стоять:
Дев`ятий, Ворон, Гном,
Абрикос, Богема, Маршал, Цезар...
А над ними – небо полотном,
А у них життя на вістрі леза.
То чиїсь батьки, брати, сини
З Харкова, із Києва, зі Львова.
Шахтарі, таксисти… В час війни
Кіборгами стали тимчасово.
Каска, бронник, берці, автомат,
Друг надійний, що прикриє спину.
Доброволець, патріот, солдат,
Наш Герой і гордість України!
(Наталя Мазур)
-
Цей вірш невідомого кіборга оприлюднив на сторінці у Facebook боєць Вадим Вовк.
********
Я прийду з війни і гляну в очі
Тому, хто каже, що жити не хоче.
Кому набридла робота, нудне телебачення,
Розповім трішки, що бачив я…
Кому надто зимно вночі, сильна спека днем,
Чекали задовго таксі, змокли під дощем,
Як ми боялись заснути, навіть на мить,
Від пострілів «градів», ще й гроза гримить.
Та ми звикли спати під шум мінометів,
Чергували, щоб інші «дрімнули»… не в наметі…
Ми спали, там, брате, у ямах холодних,
Де гріють лиш мрії і туга за домом.
Бувало, що пили воду з калюж,
Вечеря для десятка — один підсмажений вуж.
В нас не було простуд, а може й були.
Ніхто і ніколи про це не говорив.
Найстрашніше, до чого там звикаєш,
Це, що кожного дня когось втрачаєш..
І не знаєш… може завтра ТИ…
Але ми вже звикли… Змогли… Змогли…
Ми не герої, як ви говорите…
Тут люди дуріють, стають душевно — хворими…
Це все від війни… від великого горя,
Але більшість — сильна. Сильніша крові і болю…
Ми тут, бо ВИ там маєте жити у спокої,
Ми тут, бо так само хочемо миру…
І навіть, коли я лежу в окопі,
Ніколи не думаю про могилу…
Я мрію про дім, про роботу, сім’ю,
Як же хочу скинути з себе броню…
Допоможи, полюби життя,
Там де мир, там — щастя.
Не шукай собі зла.
-
Учениця написала вірш «Повертайтесь живими»
Повертайтеся живими!
Молитися я не втомлюся
За Україну і за Вас.
Вам до землі я поклонюся,
солдати, Ви - це все для нас.
Спасибі, що ходжу до школи,
а не шукаю укриття.
Спасибі вам за спокій вдома,
просто спасибі за життя.
Для нас немає тут загрози:
тут тиша, мир, а там - війна...
І біль, і страх, і сум, і сльози,
смерть, жах, скалічене життя.
Лиш три години розділяють
Вас від домівки і родин,
що щиро люблять і чекають
своїх синів, батьків, дідів.
Я б і сама пішла служити,
шкода, що не беруть дівчат,
тож залишається молитись
За Ваші, воїни, життя.
-
Цікава стаття від учасника бойових дій в аеропорту.
https://novynarnia.com/2022/01/23/iyurkevych/