Ціну на модернізацію вагонів метро при Попову завищили на 250 мільйонів гривень і при Кличку планують стільки ж
19 грудня 2014
Вагони для Київського метрополітену ремонтуються за японські кошти по Кіотському протоколу по значно завищеній ціні. Про це пише Дмитро Король у «Інсайдері».
Гроші на модернізацію вагонів виділені Японією в обмін на українську квоту по викидам вуглецю в атмосферу. Рухомий склад метрополітену мають модернізувати з використанням японських енергозберігаючих силових агрегатів.
У 2012 році підряд на модернізацію 95 вагонів на суму 1,08 млрд грн. отримало ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», хоча пропозиція фірми не була найдешевшою на тендері. При цьому у Київській міськдержадміністрації, метрополітені і Крюківському заводі заявляли, що купівля нових вагонів коштувала б у півтора рази дорожче. «Але насправді все виявилось інакше», – пише журналіст.
У 2013 році столична влада отримали від Європейського банку реконструкції та розвитку майже 40 мільйонів євро, призначених для покупки нових вагонів метро. Виконавцем замовлення був обраний російський «Вагонмаш», який поставив 50 вагонів. Всі вони були вироблені з використанням тих же енергозберігаючих технологій, що і при модернізації на Крюківському заводі.
«У перерахунку на торішній курс євро, кожен новий вагон [з Росії] коштував близько 8 млн грн. – на 2,5 мільйона дешевше, ніж оновлення старого. Помноживши цю суму на 95, отримуємо майже 250 млн грн. переплати. Крім того, термін експлуатації модернізованого вагона 20 років, а нового – 30 і більше», – вказує Король.
Днями у КМДА оголосили новий тендер на модернізацію ще 50 вагонів на очікувану суму 1,02 млрд грн. Вартість модернізації зросла удвічі через падіння курсу гривні. При цьому в день оголошення тендеру заступник голови КМДА Ігор Ніконов заявив, що переможець вже визначений – це Крюківський завод.
«Сума переплати залишиться незмінною – 250 млн грн.», – вказує журналіст.
Радник мера Києва Олександр Кава, коментуючи це питання, розповів, що для японців пріоритетом була економія електроенергії. Якщо б Київ закупив нові вагони, а старі продовжували б курсувати, загальне енергоспоживання метрополітену знизилося б значно менше.
«Варіант утилізації старих вагонів з метою заощадити півмільярда гривень київській владі, судячи з усього, в голову не приходив», – відмічає журналіст.
«В принципі вийшло б одне на інше, але я в тих переговорах участі не брав, це ще за минулої влади було. Чим вони керувалися – не знаю. За моєю інформацією, модернізація була для японців принциповим питанням», – повідомив Олександр Кава «Insider».
Разом з тим питання до вартості модернізації залишаються.
Більшу частину вартості вагона становить кузов і ходова частина. Для поновлення були обрані вагони, корпуси яких залишилися в хорошому стані і вимагали лише шліфовки і фарбування. Тому вони в оцінці не враховуються.
Енергозберігаюче обладнання, що поставляється японцями, це тяговий привід, який і рухає вагон. Згідно прес-релізу Itochu, опублікованому на їхньому сайті, ці комплектуючі обійшлися Крюківському заводу в 41 мільйон євро або приблизно 430 млн грн.
Решта робіт і деталі вироблялися і закуповувалися безпосередньо Крюківським заводом і коштували майже 600 мільйонів гривень.
Дати конкретну відповідь, чому дешеві деталі і матеріали разом з ремонтними роботами обійшлися дорожче мотора і кузова, в КМДА не змогли.
З тим же питанням INSIDER звернувся до глави наглядової ради та головному акціонеру Крюківського заводу Володимиру Приходько, але він розмовляти відмовився. «Я з журналістами по телефону не спілкуюся», – сказав Приходько, почувши тему розмови.
