Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко)
8 hrs ·
3.05 була річниця смерти Джеймса Мейса, 13-го - буде річниця самогубства Хвильового. Добрий привід нагадати, як мало ми досі знаємо про них обох - і про те, що їх пов'язує (а в кінцевому підсумку, про себе самих).
Читаймо цю книжку. Уважно, з олівчиком.
І не забуваймо, що "решительное усиление борьбы против враждебной Коммунистической партии и советскому народу идеологии национал-коммунизма" і досі "является первоочередной задачей" для всіх, кого в глибині душі трясе і тіпає від "отрыва Украины от Союза ССР" (с), всі залапковані цитати - з листа "українського Суслова" В. Є. Маланчука до ЦК КПУ 1973 р., яким проголошено було курс на боротьбу з націонал-комунізмом).
Потім, у 1991-му, вони відмовились і від комунізму (хоч Марксового, хоч Ленінового зразка), з легкістю замінивши партсекретарів підконтрольними собі "батюшками", - аби лиш зберегти при владі ту незмінно-головну імперську структуру, на яку першим вказав пальцем Хвильовий як на яйце з Кощієвою смертю: ЧК (ГПУ-НКВД-МГБ-КГБ-ФСБ...). Сьогодні вони однаково розкручують своїх кишенькових "лівих" і кишенькових "правих", періодично влаштовуючи між ними "бої Пекале і Тиндале",
щоб у вихорі зміни масок ніхто не розгледів, де насправді міститься "диявольський офіс"...
Такі книжки, як Мейсова, пишуться й видаються - для ясности колективного зору.
(А про решту читайте - в "Повісті про санаторійну зону" М. Хвильового: якраз ідеальне карантинове чтиво для умов "гібридної" війни...)
&t=2226s
