В період виборів 2004р. дуже переживав, не спав, мучився....розумів, що розпускатись не можна, брав себе в руки, розумів, що нищенням свого здоров"я не принесу користь справі. Навчився заспокоюватись. В подальшому був спокійний. Через певний час бачив, що наші "барани" (український електорат) веде Україну до трагедії. Розумів, що буде дуже важко і трагічно....нічого не міг вдіяти але був більш-менш спокійним. Зараз - розумів, що ця трагедія невідворотна і я нічим не можу суттєво допомогти, народ повинен пройти через це, бо вибрали такий шлях. Але все рівно боляче, дуже боляче. Кожна смерть, кожне каліцтво українця. Хоча стараюсь тримати себе в руках, але все рівно важко. Що робити, мусимо пережити, ради України, ради наших нащадків.... Але їм ще важче, тим, хто зараз захищає Україну і тим, хто їх чекає....Хто чим може допомагайте для перемоги. Гроші - на останньому місці. Ними можуть скористатись махінатори.
