...виглядає приблизно так:
1. Ідеологічна війна ("релігійна"), війна переконань, віри. *
2. Інформаційна війна (в т.ч. війна традицій, культур, війна митців і т.і.).
3. Холодна війна (в т.ч. економічна).
4. "Гаряча" війна, фізичне зіткнення.
* 1 - найвищий рівень
Якщо протистояння вищих рівнів неоднозначне (коливання переваг) то війна починається на нижчих рівнях.
Останні 3 пункти в Україні майже всім зрозумілі. Але 1 пункт чомусь майже не обговорюється!
Якщо в війні переконань, релігійній війні (або "релігійній" - для атеїстів), отримати перемогу, то це здатне зупинити всі інші види, і в першу чергу - гарячу війну.
Але для цього треба визначитись в чому саме суть "релігійного" конфлікту. І найважливіше - що з тих відмінностей, що спричиняють конфлікт є головне.
Тобто - так, можна перелічити склдові суміши, але найважливіше - це пропорції, пріоритети, розуміння того, що віще, чого більше.
Є багато думок з цього приводу - культ насилля, сакралізація влади (та форми які ця сакралізація спричиняє), але якщо проаналізувати що дозволило Україні вийти з багатовікового рабства, то це мабуть буде інформація (швидкість та лекгість її поширення), настання інформаційної епохи.
Особисто мені здається що визначальним є відношення до інформації, до знань. І головне - що з цієї зміни відношення випливає. І наприклад як впливає це на відношення до загроз, до того що є загрозою, а що вже ні.