я абсолютно свідомо розумію, що бути українцем у Львові і бути українцем в Донецьку - це двє большиє разніци...
Але ж зрозумійте - осіліт дорогу ідущій!
І з таких, як Ви, врешті-решт мусить набратися та критична маса, яку вже ніякими списками не залякаєш і на яку не вистачить місця ні в яких буцигарнях.
Ну бо ж ніхто, крім вас того не зробить! Бо вам там жити.
Але якщо дійсно бажаючих шось робити нема,(а значить - даремно й нав"язувати більшості якісь інакші ідеї), а меньшості витримувати далі несила...ну то залишається тільки міграція..В усякому випадку - до кращих часів:)
Ну або боротися.
Спочатку напівжартома, спілкуючись з однодумцями, впізнаючи свого мало не за виразом очей..
(Майдан, до речі, теж з фейсбуку почався...і майже ніхто не вірив в його результативність)