Автор Тема: Філліп Карбер: Якщо Україна відступить, ви програєте (цікаве інтерв“ю)  (Прочитано 1123 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline Feral Cat

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 46551
  • Never give in!
Експерт розповів, як правильно реформувати українську армію, про плани Путіна і розкрив таємницю найдовшого рейду українських військових у світовій історії.

Більше читайте тут: http://tsn.ua/interview/yakscho-ukrayina-vidstupit-vi-prograyete-392647.html
If you are going through hell, keep going.

Offline Feral Cat

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 46551
  • Never give in!
Цитата:

- Ми ще зацікавлені в тренерах. Чи є в України можливість отримати інструкторів хоча б до кінця цього року?

 - Ще раз: давайте будемо дуже обережними з дефініцією тренерів. От наприклад: добровольчі батальйони, які потребують дуже особливого роду тренінгів. Давайте згадаємо ще й про функції тренерів, які наразі потрібні Україні. Перш за все, з огляду на перемир'я. У цей процес втягнуті й Організація Об'єднаних Націй, і НАТО, і Сполучені Штати. Таким чином, Україні не варто соромитися і просити різноманітні міжнародні організації і країни про різноманітну підтримку. Наприклад, безпілотні літаки прилетіли зі США, але вам не потрібні спецзагони, які керуватимуть ними, навіть якщо це контрактники або технічна підтримка. У цьому випадку країна-постачальник надає людей, які проводять навчання.

Є дуже багато різної військової зброї. І вона необов'язково потребує людей в уніформі. Чому це доволі дражливий момент? Для США це передусім дражливість, тому що є певні обмеження з перебування американців у зоні бойових дій. Насправді, якщо йдеться про офіційний шлях підходу до питання, то і вам, і нам, напевно, найменше б хотілося, щоб якийсь із американських громадян був застрелений або викрадений. До того ж, це певний символ - американець в уніформі Збройних сил США у зоні конфлікту, якого вбили або поранили в Україні. Якщо вже ви наполягаєте на тому, що вам потрібні навчання, то є різноманітні організації, де працюють колишні співробітники спецназу з різних країн, морські піхотинці. Насправді, вам же не потрібна уніформа на тренерові і щоб це була форма якоїсь конкретної країни.

Вам потрібні контрактники з різних країн, які мають унікальний досвід. Крім того, які саме тренінги вам потрібні? Як на мене, добровольчі загони потребують передусім базових тактичних тренінгів. У них фантастично висока мотивація, вони дуже працелюбні і швидко вчаться, у них є великий фронтовий досвід, у них немає армійської рутини і дідівщини, тому що вони прийшли на війну за власним бажанням. Ба більше, вони - взірець того, як люди можуть виживати в неможливих умовах. Вони креативні, придумають, як облаштовувати лінії оборони з нічого. Якщо озброїти їх важкою технікою, якщо дати їм такий шанс, то це зробить їх неймовірно ефективною і потужною силою. І ми вже бачили приклади, як це виглядає.

Таким чином, хлопцям-добровольцям потрібні тільки базові тактичні тренінги. Насправді, українська армія може проводити тактичні тренінги сама, винятково на досвіді батальйонів, вам навіть іноземці не потрібні. Ваші військові насправді мають дуже хорошу підготовку.
Велика помилка, що батальйони - окрема організація і структура, що призвело до найбільшої військової катастрофи цього року – "Іловайського котла", яка сталася у серпні, коли все, що відбувалося на Донбасі характеризували як антитерористичну операцію.

І реальність розпочалася з впровадження цього вашого так званого плану Б, коли ви принаймні перестали діяти так, наче у вас антитерористична операція, відправляючи міліцію боротися з військовим наступом. У результаті почався великий зведений військовий наступ. Ми колись теж так робили. У нас ФБР керувало військовими операціями, що було суцільним жахом. Адже поліцейські чудово охороняють кордони, вони добре знаються на загальній безпеці. Ви ж не відправляєте регулярну армію на захист кордонів.

Я думаю, що це велика помилка - різні міністри, які керують армією, міліцією, Нацгвардією та батальйонами. З плином часу інтегрувати загони і військові частини буде дедалі важче. Я розумію, чому Україна не називає війну війною і не оголошує її. Я розумію всі складнощі, пов'язані з Конституцією і обмеженнями, накладеними нею. Але армії наразі потрібен міністр, який прийде з Національної гвардії - тобто, це поєднання досвіду і знань. Є надія, що рано чи пізно відбудеться злиття армії з Міністерством внутрішніх справ і Нацгвардією. І от тільки потому почнеться і справжній спільний наступ.


Більше читайте тут: http://tsn.ua/interview/yakscho-ukrayina-vidstupit-vi-prograyete-392647.html
If you are going through hell, keep going.

Offline Feral Cat

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 46551
  • Never give in!
- Що Вас вразило найбільше?

- Моя улюблена історія - про українську 95-ту бригаду. Слухайте уважно і розкажіть всім. Це найкраща бригада такого типу в усьому світі. Я знаю точно, бо я бачив їх чимало. Вперше я зустрівся з ними наприкінці березня - на початку квітня 2014 року. Я скажу, що вони справді найкрутіша українська бригада, бо вони навіть служили з американськими військовими на Близькому Сході. У них навіть тоді (навесні) вже було деяке цифрове обладнання і навіть легкоброньовані автівки. І от я зустрівся з загоном, який тоді охороняв кордон із Кримом. Потім ми зустрілися ще раз, коли вони вже були на Сході України, воюючи за Слов'янськ. Наступна наша зустріч була вже з їхнім командиром Михайлом Забродським. І я вам скажу правду: він - мій улюблений командир. Я бачив їх багато, я бачив досвідчених і розумних, але не таких, як він. Він - неймовірний, повірте мені, сяючий, сильний, скромний. І українці зовсім нічого не знають про те, наскільки він особливий. Михайло Забродський і його 95-та бригада на початку серпня стали частиною військової історії. Вони прорвали лінію оборони сепаратистів, здійснили марш аж до Маріуполя, повернулися вздовж кордону, знищили кілька російських артилерійських батальйонів, які знаходилися вже на українському боці кордону, забрали їхню зброю і обладнання. Російські танки проїхали аж до самого Луганська і повернулися до Слов'янська. І це - найдовший рейд збройного формування у військовій історії світу. Це неймовірна робота, повірте. На жаль, це сталося за два тижні до російського наступу. Тобто, якби це сталося трішки пізніше, вони б били росіян з тилу, тому б перебіг війни складався б по-іншому. Але це - не їхня помилка. Вони взагалі - аеромобільна бригада, а не танковий загін. У них не було ані приладів нічного бачення, ані бронежилетів. До слова, американських бронежилетів у 95-й досі немає. Є ті, які купували українські волонтери. І тому 95-та - мій найулюбленіший досвід співпраці з українцями.

- Ви зв'язок підтримуєте?

- Це не так просто. Я спитав Михайла, чи є в нього електронна пошта. Він сказав, що не користується нею від початку кримської кампанії. Про нього є надзвичайно цікава історія. Він вчився в американській військовій школі СGSC. Особисто спроектував свій рейд. Він читав про подібні речі, поки вчився в американській військовій школі. Ми мали подібний прецедент під час Громадянської війни в Америці. Таким чином, те, чому він навчився в Америці, стало йому в нагоді, коли він планував свій похід. Насправді, Михайло Забродський - яскравий приклад того, яким буде майбутнє української армії. І на жаль, поки люди ще не вивчили тих імен, які б мала знати вся країна. Я був би щасливий привезти Михайла до США і зробити так, щоб він пішов до нашого військового коледжу не як студент, а як інструктор. Я говорив багатьом людям у Пентагоні, що такі люди, як Забродський, повинні вчити нас, а не ми їх.

Ще про двох людей я не можу не згадати - Семен Семенченко. Він же зі штатських, був режисером чи кінопродюсером. Його район свого часу атакували і розбомбили російські агенти. Він із Донбасу.

- Ну, не зовсім. Він із Криму.

- Так, народився він у Криму, але жив на Донбасі. І тут цікава його унікальна здатність гуртувати навколо себе людей. Надзвичайно цікаво слухати його, коли він розповідає про свій досвід. Цікаво спостерігати за ним і дивитися, що Україна може постачати в сенсі людських ресурсів, які є відданими своїй країні і справі патріотами. Вони роблять все від них залежне, щоб врятувати свою рідну країну. Неймовірний їхній клас у тому, як вони вміють збирати навколо себе правильних людей. Я знаю, у них був жорстокий бій із чеченцями, з людьми, які пройшли пекло війни. І от їхня перша битва - а вони приїхали на шкільних автобусах і одразу в бій із чеченцями.

- І мій третій улюблений герой - генерал Замана. Керівник Генштабу української армії. Майдан би розігнали, якби Замана виконав забаганку Януковича і віддав своїм військам відповідний наказ. Якось генерал Кларк спитав у Замани про те, скільки офіцерів тоді його підтримали? І він ані хвилини не вагався і гаркнув, що всі. І знаєте, це - трагедія, коли людина з такою відданістю і відповідальністю, з таким рівнем знань і освітою під власну відповідальність захистила Майдан від жахливої різні і залишилася без роботи і досі без неї.

Він їздить на Схід вже не як досвідчений керівник, а як волонтер, щоб допомагати новим командирам. І це - справжній приклад дурного витрачання ресурсів. І мені дуже шкода. Ми з генералом Кларком вперше зустрілися з ним у березні в Києві. Це була якась зустріч із офіцерським складом, де було кілька сотень військових. Я з генералом Кларком ходили нарізно, говорили з різними людьми і після зустрічі обмінювалися думками. Тоді саме Замана справив на нас найсильніше враження - спокійний, вдумливий. Він знає, що треба і чого не треба. І от ми його зустріли в мирному житті, а потім були разом на фронті. Це дуже сильний із точки зору емоцій момент - бути з Заманою на передовій. Знаєте, є два типи офіцерів. Ті, яким віддають честь, бо вони надуті, пихаті і належать до вищого командування. А є офіцери, за якими можна і в пекло, настільки їх поважають. І от Замана - з таких. Я його побачив і зрозумів, наскільки він справжній. І щоразу, знаєте, коли треба спитати поради, перевірити якусь інформацію - до кого в Україні звертатися? Іноді допомагає посольство США, але іноді - ні. Іноді допомагають українські урядовці, а іноді - ні. Я ставлюся до цього спокійно і без ілюзій. Але щоразу, коли для Конгресу, досліджень, виступів перед Конгресом, для адміністрації президента потрібна допомога, пояснення, інформація - є єдина людина, яка ніколи не відмовляла, - це Замана.

 - А як ви спілкуєтеся? У мене склалося враження, що генерал Замана не говорить англійською.

- Він і справді не говорить. А я - не говорю українською. Відтак, ми спілкуємося через перекладачів. Це кілька українських офіцерів, яким ми обоє довіряємо. Ми робили разом безліч речей - потрапляли під вогонь і випробовували в США нову зброю. От саме ці стосунки я б назвав дружбою.
Більше читайте тут: http://tsn.ua/interview/yakscho-ukrayina-vidstupit-vi-prograyete-392647.html
If you are going through hell, keep going.

Offline kievlyanin

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 4029
а наши заману затюкали ... мол агент ФСБ и синяк ..
це шо за блядство??  (с) Ляшко

Кроме того, я думаю, что Карфагенцапстан должен быть разрушен.

Offline Rost_I

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 2465
мене історія про рейд 95-ї теж вразила просто
... і хай Росія згине як держава

Offline Convers.n

  • Jr. Member
  • **
  • Повідомлень: 92
  • Стать: Чоловіча