Микола Коханівський
5 hrs · Edited ·
ЧИТАТИ ВСІМ!!! Особливо російскомовним українським націоналістам, суржикомовним, матюкливомовним. Без образ
Пише Кость Зацарний - в десятку.
З набуттям Україною незалежності я постійно привселюдно стверджував, що кацапським діалектом балакають виключно жлоби. Підставою для цього було абсолютне підкорення більшості українців совіцьким штампам, що наша мова вторинна, а розмовляючи по-кацапськи, вони стають «культурніші». По сьогодні ілюстрацією може бути, як населення Київщини, прямуючи вранці на роботу і навчання, спілкується між собою українською. Тільки перетинається межа Києва, всі синхронно переходять на «абщєпрінятий» діалект.
В результаті виголошення мною подібної сентенції, багато моїх друзів (етнічних українців, маючих живих україномовних батьків та закінчивших українські школи), перестали ними бути, бо задавали дурне запитання: «Что, і я тоже жлоб?»
Коли славетний Буонапарт у 1812 р. рушив свої війська просвічувати дикий Мордор, росіянське дворянство вирішило, що розпочалася Вітчизняна війна і рішуче перейшло з французької мови на кацапський діалект. Це при тому, що ним вони майже не володіли і зневажали, бо з дитинства виховувалися гувернерами-французами. При цьому «дядьки»-прислужники і їх зміна – хлопчики для биття були присутні на уроках і теж здебільшого володіли французькою. Тобто мовне середовище було обмежено. Четверту частину того дворянства складали різноманітні «німці»: германці, голландці, італійці, французи та англійці. Можна лише уявити ту какофонію дикого суржику, що лунала на балах та у дворянських зборах. Але так затверджувався і усталювався «язик».
У нас наразі точиться Вітчизняна війна. Але, як псевдоеліта, так і «простолюдіни» у масі своїй продовжують белькотати на «абщєпрінятом». Звертаюсь до хлопчика в кіоску, який про щось балакає українською по мобілі. Він мені відповідає кацапською. І подібних прикладів безліч. При перетині межі Києва периферійна публіка так само переходить на росіянську говірку. Один дядько звертається по-кацапськи, я відповідаю українською. З`ясовується, що це чудо зі Львова. На запитання, чому він не звертається рідною мовою, чую приголомшливу відповідь: « Так у Києві всі говорять російською».
Висновок: що-що, а шляхетність українцям не загрожує
