Справжня українська правда
Основний форум => Загальні обговорення => Тема розпочата: ruthene від Липня 17, 2018, 07:50:24 19:50
-
Напевно потрібно скопіювати з цієї теми:
"Странный вопрос: почему украинский язык назван украинским?"
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=290638.msg19565492#msg19565492
Brainsys, 20 липня 2008 18:22:00
Точно так же, как национальность "украинец" придумали в Австро-Венгрии и внедрили большевички
Московитська маячня :moskali:
Як мінімум, починаючи з 17 сторіччя, українці вже називали себе українцями:
https://www.youtube.com/watch?v=jNFJH83d9R8 (https://www.youtube.com/watch?v=jNFJH83d9R8)
-
Ну, про австрійський генштаб ми в курсі.
Придумали нас, холера ясна, і нема на то ради (с) :smilie5:
-
В качестве синонимов употреблялись следующие названия:
украинский язык (И. И. Срезневский [1], А. А. Шахматов);
южнорусский язык;
Не лише Срезневський і Шахматов вживали назву Українська мова, а й багато інших, наприклад візьмемо з добре відомих:
Т.Г. Шевченко:
ДО А. О. КОЗАЧКОВСЬКОГО
14 апреля 1854.
А! цур йому. Лучше його й не згадувать, а то як згадаю що-небудь про нашу бідную Україну, то сльози так і закапають із старих очей.
Давно ворушиться у мене в голові думка, щоб перевести на наш прекрасний український язик «Слово о полку Игоря».
ДО О. М. БОДЯНСЬКОГО
1854. 1 мая.
Бачиш, у мене давно вже думка заворушилась перевести його, те слово, на наш милий, на наш любий український язик. Достань, будь ласкав, та передай цьому козачині.
Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 6. — С. 57-116. (http://litopys.org.ua/shevchenko/shev602.htm)
В. Даль:
"В смоленском наречии акают до приторности и аканье это усиливается на запад и юг, через Белую до Черной и Малой Руси, переходя в языки польский и украинский"
В. Даль. Опыт областного великорусского словаря. 1852 / Вестник Императорского русского географического общества. Ч. 6, кн. 1. - СПб. , 1852. - С. 55 (https://io.ua/34106376)
(https://i.imgur.com/Al7NxkV.jpg)
-
Року 1834
Михайло Максимович (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87)
"В Украинском языке любимый гласный звук есть І.
Твердого Великорусского Ы в Украинском языке совсем нет"
Михаил Максимович. Украинские народные песни. - Москва. В Университетской типографии. 1834. - С. 11 (https://archive.org/stream/ukrainskiianarod01maksuoft#page/n11/mode/1up)
(http://i.imgur.com/HMbs9pL.jpg)
-
Російські словники 18 сторіччя свідчать що назви деяких рослин теж записували українською ("по-украински") :
https://medium.com/@vkr/як-називався-українською-коріандр-в-україні-у-18-cторіччі-2ea73de3d110 (https://medium.com/@vkr/%D1%8F%D0%BA-%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8F-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96-%D1%83-18-c%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%96-2ea73de3d110)
Ботанической подробной словарь: или травник.. Андрей Казимирович Мейер. - В Университетской типографіи у Н. Новикова, В Москве, 1781.
https://books.google.com.ua/books?id=G25GAAAAYAAJ
С. 87 (https://books.google.com.ua/books?id=G25GAAAAYAAJ&vq=украински&hl=uk&pg=RA1-PA87#v=onepage)
(https://i.imgur.com/mytq31n.jpg)
С. 285 (https://books.google.com.ua/books?id=G25GAAAAYAAJ&vq=украински&hl=uk&pg=PA285#v=onepage)
(https://i.imgur.com/UNcM1Uz.jpg)
С. 599 (https://books.google.com.ua/books?id=G25GAAAAYAAJ&vq=Украински%20Коляндра%20Украйнѣ&hl=uk&pg=RA1-PA599#v=onepage)
(https://i.imgur.com/QqsQLXa.jpg)
Полный немецко-российский лексикон. Т. 1. печатан в Императорской типографии, у Ивана Вейтбрехта. В Санктпетербурге. 1798.
https://books.google.com.ua/books?id=tBtSAAAAcAAJ
С. 303 (https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=tBtSAAAAcAAJ&q=%D0%BF%D0%BE+%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8)
(https://i.imgur.com/mtKEdxk.jpg)
-
Иоанна Фридерика Рубелия Медицинская практика, или Наставление лечить болезни… Москва : Унив. тип., у В.Окорокова, 1789.
https://books.google.com.ua/books?id=C7ZiAAAAcAAJ (https://books.google.com.ua/books?id=C7ZiAAAAcAAJ)
С. 268 (https://books.google.com.ua/books?id=C7ZiAAAAcAAJ&vq=по%20Украински%20Коповы&hl=uk&pg=PA268#v=onepage)
(https://i.imgur.com/TtLMGYV.jpg)
Дикционер или речениар по алфавиту российских слов о разных произращениях... К. Кондратович, В Санктпетербурге., 1780.
https://books.google.com.ua/books?id=yK9iAAAAcAAJ (https://books.google.com.ua/books?id=yK9iAAAAcAAJ)
С. 2 (https://books.google.com.ua/books?id=yK9iAAAAcAAJ&vq=БарвенокЪ%20mp%20украински&hl=uk&pg=PA2#v=onepage)
(https://i.imgur.com/XHkbBeZ.jpg)
С. 124 (https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=yK9iAAAAcAAJ&q=%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%AA+%D0%BF%D0%BE+%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8#v=snippet&q=%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%AA%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8&f=false)
(https://i.imgur.com/XMun7Wi.jpg)
С. 166. (https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=yK9iAAAAcAAJ&q=Украинская+оды+шная#v=onepage)
(https://cdn-images-1.medium.com/max/1600/1*LXVL_bwazzspuBNjPKbxVw.jpeg)
-
У російській імперії назви "украинский" і "малоросийский" були синонімами :
1834 року
"В настоящее время, кажется, уже не для кого, и не для чего доказывать, что язык Украинский (или как угодно называть другим : Малороссийский) есть язык, а не наречие Русского или Польского, как доказывали некоторые, и многие уверены, что этот язык есть один из богатейших языков Славянских, что он едва ли уступит Богемскому в обилии слов и выражений, Польскому в живописности, Сербскому в приятности, что это язык, который, будучи еще не обработан, может уже сравниваться с языками образованными по гибкости и богатству синтаксическому, – язык поэтический, музыкальный, живописный"
Срезневский И. Взгляд на памятники украинской народной словесности // Ученые записки Императорского Московского университета. Г. 2, ч. 6. М.: Унив. тип., 1834. - С. 134 (https://books.google.com.ua/books?id=knkJe5M6-kIC&hl=uk&pg=PA134#v=onepage&q&f=false)
(https://i.imgur.com/VRVSKNM.jpg)
1842 року
"В Рейфовом Лексиконе "при Славянских речениях приводятся слова коренные и однозначащие, Санскритские, Персидские, Греческие, Латинские, Немецкие, Арабские и Еврейские) Сверх того делаются ссылки на языки Китайский, Армянский, Исландский, Готский, Финский, Венгерский и на многие другие; а указание на Славянские наречия встречается слишком редко, и из них приводятся только Богемское, Польское, Сербское, Кроатское, Литовско-Русское (Беларусское) и Украинское (Малороссийское). - В Корнеслове выше перечисленные языки не упущены из виду, кроме Китайского, которым пользоваться не было ни малейшей нужды."
Корнеслов русского языка, сравненного со всеми главнейшими славянскими наречиями и с двадцатью четырьмя иностранными языками составленный Федором Шимкевичем. Ч. 1-2. СПб., 1842. - С. IV, XVII, XVIII.
https://xn--90ax2c.xn--p1ai/catalog/000202_000005_RuPRLIB12045059/viewer/?page=5
С. IV (https://xn--90ax2c.xn--p1ai/catalog/000202_000005_RuPRLIB12045059/viewer/?page=8)
(https://i.imgur.com/OhkFdna.jpg)
C. XVIII (https://xn--90ax2c.xn--p1ai/catalog/000202_000005_RuPRLIB12045059/viewer/?page=22)
(https://i.imgur.com/tk4mjAF.jpg)
(https://i.imgur.com/aXCAKxF.jpg)
-
1835 року
В. Даль
"Языкъ Малороссовъ имѣетъ большое преимущество передъ Русскимъ языкомъ, въ области той отрасли Словесности, которую именемъ простодушной отличаютъ отъ такъ называемой чувствительной. Если всю Изящную Словесность раздѣлить, какъ Шиллеръ это сделалъ, на наивную и сентиментальную, то бытъ и языкъ Украйны присвоиваютъ себѣ преимущественно первую. Отъ чего? Бытъ Малороссовъ простъ, умъ не тупъ, воображеніе игриво, шутки отзываются какою-то нѣгою и лѣнью; языкъ, въ окончаніяхъ словъ и въ самомъ образованіи и сочетаніи ихъ, имѣетъ что-то дѣтское, милое, гибкое, напоминающее намъ нѣкоторыя Славянскія нарѣчія ‒ Сербское, Болгарское ‒ которыя какъ-то поражаютъ насъ простотою прадѣдовскихъ временъ; ‒ кажется, мы слушаемъ предковъ своихъ. Кромѣ этого, у насъ, Русскихъ, простолюдинъ говоритъ однимъ языкомъ; разговорный языкъ, пестрый, несвязный и не совсѣмъ ясный, другой, а книжный, раздѣляющійся еще, по слогу, на высокій, низкій, средній, шуточный, важный и прочее ‒ опять вовсе иной; языкъ Малороссовъ, напротивъ того, сохранилъ всю дѣвственную простоту свою и силу, и всюду себѣ равенъ. Трудно написать по-Русски книгу, о какомъ бы то ни было предметѣ, чтобы ее понялъ каждый мужикъ, ясно, какъ то, что онъ самъ говоритъ; такимъ языкомъ у насъ, доселѣ по крайней мѣрѣ, ничего не написано: задача эта не разгадана. Между тѣмъ, возьмите любое Малороссійское письмо, читайте его чумакамъ, дивчатамъ, парубкамъ, кому хотите: если предметъ не будетъ выходить изъ круга ихъ понятій, то языкъ и смыслъ цѣлаго будетъ имъ понятенъ вполнѣ. Вотъ отъ чего неподражаемая простота и естественность въ разсказѣ; натяжекъ, безъ которыхъ мы писать не умудримся, нѣтъ; облагороженный языкъ народа силенъ, ясенъ, простъ, богатъ на мелочи, на шутки, ему доступныя, а ‒ поддѣлать всего этого невозможно.
И такъ, не знаю, можно и должно ли говорить, что для насъ языкъ Малороссовъ не нуженъ, что воскрешать его не къ чему, и проч. Развѣ есть на свѣте языкъ ‒ живой или мертвый ‒ которымъ люди говорятъ или говорили, плакались или радовались, и который бы не стоилъ вниманія нашего? А если еще и понынѣ сотни тысячъ людей говорятъ этимъ языкомъ, да если языкъ этотъ еще и нашъ, кровный, родной, братскій, одного съ Русскимъ корня, такъ неужели онъ и тогда еще для насъ лишній? По моему, не только можно имъ заниматься для удовольствія и любопытства, ‒ должно изучать его, какъ пособіе нашего языка. Я, напримѣръ ни сколько не призадумаюсь перенять у Украинцевъ выраженія: нисенитница, залицаться, женихаться, если вздумаю замѣнить чѣмъ либо обороты: ни то, ни сё; заглядывать кому-либо мимоходомъ въ лице; волочиться, съ добрымъ намѣреніемъ ‒ и прочее. {66}
Чтобы дать тѣмъ, которые еще не читали Повѣстей Основьяненка, мѣрило, или какъ говорятъ на Волгѣ, находку, чтобы они знали, на какой аршинъ ихъ мѣрять, скажу, что: Салдацький патретъ, Марусю и Мѣртвецъкій Велыкдень, надобно поставить на одну полку, съ Нѣмцами Асмусомъ и Гебелемъ. По чему нельзя переводить послѣдняго со Швейцарскаго на Нѣмецкое нарѣчіе ‒ я впрочемъ знаю, что онъ переведенъ ‒ по тому самому нельзя и Основьяненка перелагать съ Малороссійскаго на Русское: простота и самобытность Швейцарскаго и Украинскаго языковъ неподражаемы, недостижимы въ переводѣ. Нѣкто назвалъ у насъ, въ повременномъ изданіи своемъ, Гебеля милымъ болтуномъ, и ‒ только; я истинно и глубоко уважаю заслуги и даже вкусъ и разборы этого писателя; но ‒ виноватъ ‒ въ этомъ случаѣ съ нимъ вовсе несогласенъ. На людей, которые держатся одного съ нимъ мнѣнія, Повѣсти Основьяненка не сдѣлаютъ того разительнаго впечатлѣнія, какъ на насъ, перечитывающихъ Гебеля и Асмуса двадцать разъ, и всегда съ новымъ удовольствіемъ.
Луганский В. [Рец. на:] Малороссийские повести, рассказываемые Грицьком Основьяненком. Кн. 1. М. 1834, в тип. Института восточных языков, в б. 12, 380 стр. // Северная пчела. 1835. № 17. С. 65‒66, 67.
https://archive.org/stream/sevpchela/pdf#page/n0/mode/2up
-
1842 року
В. Даль :
"Возьмитесь за рукописи наши, прислушайтесь къ говору простаго народа, который остался почти тѣмъ же, чѣмъ былъ нѣсколько вѣковъ тому назадъ. Прислушайтесь ко всѣмъ Славянскимъ нарѣчіямъ, Украинскому, Чешскому, Болгарскому, Черногорскому, иногда даже и къ Польскому - надъ которымъ впрочемъ вліяніе западныхъ языковъ всего замѣтнѣе и вы право найдете чего и не чаяли: бездну словъ и оборотовъ краткихъ, сильныхъ, вразумительныхъ и гораздо болѣе свойственныхъ языку нашему, чѣмъ полуобрусѣвшіе - на бѣду нашу - слова и обороты всѣхъ земель нашего материка."
В. Луганский (В. Даль). Полтора слова о нынешнем русском языке (http://xn--90ax2c.xn--p1ai/catalog/005664_000048_RuPRLIB18000793/viewer/?page=202) / Журнал Министерства народного просвещения 1842. Ч. 35. [№ 7]. Июль. - С. 69. (http://xn--90ax2c.xn--p1ai/catalog/005664_000048_RuPRLIB18000793/viewer/?page=205)
або
В. Луганский (В. Даль). Полтора слова о нынешнем русском языке (https://books.google.ru/books?id=UlkFAAAAQAAJ&hl=uk&pg=PA532#v=onepage&q&f=false) // М. П. Погодин. Москвитянин № 1 на 1842 год . - С. 541 (https://books.google.ru/books?id=UlkFAAAAQAAJ&hl=uk&pg=PA541#v=onepage&q&f=false).
(https://i.imgur.com/X7AmHrl.jpg)
-
1704 року
"Вместо же языка еврейскаго наш предпоставихом славенский, яко поистинне отца многих языков благоплоднейша. Понеже от него аки от источника неизчерпаема, прочиим многим произыти языком, сиречь польскому, чешскому, сербскому, болгарскому, литовскому, малороссийскому и иным множайшым, всем есть явно"
Поликарпов Ф. П. Лексикон треязычный. — Москва, 1704
https://xn--90ax2c.xn--p1ai/catalog/000202_000006_2581632/viewer/?page=7
(https://i.imgur.com/FggUQiB.jpg)
1798 року
Энеида на малороссийский язык перелицованная. И. Котляревский, - Москва, 1798
https://www.wdl.org/ru/item/11805/
(https://i.imgur.com/gUy6QOz.jpg)
-
(https://ic.pics.livejournal.com/mysliwiec/23578286/176838/176838_800.jpg)
-
Московитська маячня :moskali:
Як мінімум, починаючи з 17 сторіччя, українці вже називали себе українцями
Ще один док. фільм із тієї ж серії - "Украина, о которой умалчивают российские СМИ"
Цей фільм спростовує маячню про австроугорський штап-п-п, який (як це відомо усім рюзьке людям) - вигадав українців тощо
Наразі - 783 541 перегляд
Москалі там у коментах аж виють! ;D
https://www.youtube.com/watch?v=UBkBmTOkrgE (https://www.youtube.com/watch?v=UBkBmTOkrgE)
-
Малоросами стали нас називати кацапи в імперському бажанні утвердити зверхність "велікага расейського народа" над іншими народами імперії. Типу є великороси(придумані звичайно хворобливою уявою расейських істориків) і таке собі непорозуміння - малороси, але це одне й те ж.Бо у нас типу спільна історія, культура, та й "язики" схожі. А про те, що все це вони стирили в українців вони скромно замовчували.
Щодо того, чому Котляревський назвав мову Енеїди малоросійским язиком - це саме з тих причин. Бо збирався видавати поему в С-Петербурзі. Та й був людиною свого часу - тобто тоді ще не добре розумілися на політиці Расєї щодо України.
-
Щодо того, чому Котляревський назвав мову Енеїди малоросійским язиком - це саме з тих причин. Бо збирався видавати поему в С-Петербурзі.
Року 1755, у С-Петербурзі:
М. Ломоносов. Российская грамматика. 1755 (https://www.runivers.ru/bookreader/book192769/#page/51/mode/1up)
(https://i.imgur.com/ZlcuSsC.jpg)
але :
Живуча помилка Ломоносова (Григорій Півторак) (http://litopys.org.ua/pivtorak/pivt11.htm)
Малоросами стали нас називати кацапи в імперському бажанні утвердити зверхність "велікага расейського народа" над іншими народами імперії
"Малороси
Етнонім українців у Російській імперії[34]. До входження Козацької держави під протекторат Московського царства, після Переяславської ради 1654 року,[35] цей термін, як етнонім не вживався, натомість вживалася назва русини[36].
Незважаючи на всі потуги царських чиновників, штучна назва «Малоросія» в Україні не прижилася і ніколи не вживалася серед простого народу.[37]
Згодом цей термін почав набувати образливих рис, як позначення меншовартості, в порівнянні з етнонімом великороси[38][39][40]."
"Українці
Вперше у вітчизняній історіографії ввів до політичного словника назву «український народ» [у 1590 році] — руський шляхтич, доктор теології, церковний та суспільно-політичний діяч Речі Посполитої Йосиф Верещинський, виповнивши її етнополітичним змістом[42][43][44][45].
Етноніми українців — Вікіпедія (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B8_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2)
"Малороси
У цей час разом із назвами Русь або Руська земля широко вживається і назва Україна. Так гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний у листі до короля Польщі 1622 року пише про[8]:«Україну, власну, предковічну, вітчизну нашу, городи українські, народ український». Після колапсу Російської імперії у 1917 році, цей термін, як етнонім, щодо українців не вживається. За часів СРСР разом із терміном Малоросія вважався таким, що виражав великодержавницьку політику царизму щодо України.[9]"
Малороси — Вікіпедія (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B8)
-
1789 р.
Письмо Князя Щербатова... Москва: В Ун. тип., 1789. - С. 66. (https://books.google.com.ua/books?id=Dh9oAAAAcAAJ&hl=uk&pg=PA66#v=onepage&q&f=false)
(https://i.imgur.com/WRp6h5X.jpg)
Письмо Князя Щербатова... Москва: В Ун. тип., 1789. - С. 70. (https://books.google.com.ua/books?id=Dh9oAAAAcAAJ&hl=uk&pg=PA70#v=onepage&q&f=false)
(https://i.imgur.com/prJ8LHv.jpg)
Отже бачимо, що у 18 сторіччі назва "українська" і "малоросійська" - це синоніми (навіть у московитів).
Про що я вже зробив дописи нагорі:
У російській імперії назви "украинский" і "малоросийский" були синонімами
-
Саме для московитів вони були синонімами, але ніяк не для українців, які себе малоросами ніколи не називали. Про що Ви й написали вище. :shuffle:
-
Саме для московитів вони були синонімами, але ніяк не для українців, які себе малоросами ніколи не називали. Про що Ви й написали вище. :shuffle:
Док. фільм "Як русини українцями стали"
-
Саме для московитів вони були синонімами
І цей факт, він теж важливий для нас, українців, тому що зараз московити брешуть, що нібито - малоросійська це одна назва і мова, а українська то інша назва, що начебто малоросійська це не українська, а "украінскій язик ета новодєл"! :laugh:
Отже у нас є факти, якими ми стулимо їхню брехливу пельку!
-
Саме для московитів вони були синонімами
І цей факт, він теж важливий для нас, українців, тому що зараз московити брешуть, що нібито - малоросійська це одна назва і мова, а українська то інша назва, що начебто малоросійська це не українська, а "украінскій язик ета новодєл"! :laugh:
Отже у нас є факти, якими ми стулимо їхню брехливу пельку!
Вони спочатку нехай самі самоідентифікуються, бо ніякі вони не нащадки древніх русів. Якщо там і була якась частина руських племен, то дуже незначна і дуже віддалена від самої Русі. А так - основна маса - чудь, мордва, і сибірські та уральські племена. Ще й мова москалів була в основному татарська.
-
Саме для московитів вони були синонімами
І цей факт, він теж важливий для нас, українців, тому що зараз московити брешуть, що нібито - малоросійська це одна назва і мова, а українська то інша назва, що начебто малоросійська це не українська, а "украінскій язик ета новодєл"! :laugh:
Отже у нас є факти, якими ми стулимо їхню брехливу пельку!
Вони спочатку нехай самі самоідентифікуються, бо ніякі вони не нащадки древніх русів. Якщо там і була якась частина руських племен, то дуже незначна і дуже віддалена від самої Русі. А так - основна маса - чудь, мордва, і сибірські та уральські племена
Вони намагаються це зробити:
http://www.patriarchia.ru/db/text/508347.html
:laugh:
-
І цей факт, він теж важливий для нас, українців, тому що зараз московити брешуть, що нібито - малоросійська це одна назва і мова, а українська то інша назва, що начебто малоросійська це не українська, а "украінскій язик ета новодєл"! :laugh:
Протокол заседания Археографической коммиссии 11 апреля 1838 г. (https://www.runivers.ru/bookreader/book450210/#page/527/mode/1up)
"Магистр Иосиф Бодянский в донесении г. Министру народного просвещения, от 23 марта (4 апреля) из Праги (https://www.runivers.ru/bookreader/book450210/#page/614/mode/1up) , доводит до сведения его высокопревосходительства о некоторых осмотренных им рукописях и изучении Славянских наречий, главном предмете его путешествия за границу. В городе Переяславле, Полтавской губернии, он осмотрел хранящиеся в тамошней семинарской библиотеке два Евангелия. Одно писано диаконом Михаилом, в 1545 году, по повелению молдавского господаря Иона Петра; другое примечательно, по мнению г. Бодянского, как единственный памятник перевода четырех благовестий (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94) на Южно-Русский (Малороссийский, Украинский и Русинский) язык, и по припискам и послесловию, из которых открывается, что оно переложено из языка Болгарского на мову Русскую, между 1557 и 1561 годами, Михаилом Васильевичем, протопопом саноцким.
Комиссия, находя донесение г. Бодянского в некоторых отношениях заслуживающим внимания, положила: препроводить его в редакцию Журнала министерства народного просвещения, для напечатания, по ее усмотрению."
Журнал Министерства народного просвещения. Часть восемнадцатая. - СПб., Тип. Императорской Академии Наук, 1838. - С. 305
https://www.runivers.ru/bookreader/book450210/#page/527/mode/1up
-
Саме для московитів вони були синонімами
І цей факт, він теж важливий для нас, українців, тому що зараз московити брешуть, що нібито - малоросійська це одна назва і мова, а українська то інша назва, що начебто малоросійська це не українська, а "украінскій язик ета новодєл"! :laugh:
Отже у нас є факти, якими ми стулимо їхню брехливу пельку!
Вони спочатку нехай самі самоідентифікуються, бо ніякі вони не нащадки древніх русів. Якщо там і була якась частина руських племен, то дуже незначна і дуже віддалена від самої Русі. А так - основна маса - чудь, мордва, і сибірські та уральські племена
Вони намагаються це зробити:
http://www.patriarchia.ru/db/text/508347.html
:laugh:
Тьху на них. Я можу думати декільками мовами або мислити образами, і зовсім не віддаю переваги православ"ю, то хто я тоді по національності з їхньої точки зору? Виходить, що не руська, хоча народилася й виросла на території бувшої Русі. І ніяких народів з іншої території в мене в роду не було. Але з моєї точки зору неруські якраз вони, бо назва "руський" ними просто вкрадена.
Нехай скільки хочуть переливають із пустого в порожнє, все одно руськими після цього вони не стануть.
Це просто так склалося історично, що бувші руські тут стали українцями. І слава Богу, бо ідентифікувати себе з нинішніми руськими з Росії це просто сором якийсь.
-
Як Тарас Шевченко випередив Австрійський Генштап :super:
Тарас Шевченко об московском языке. 18+. Часть 1.
http://ukrpravda.net/index.php?topic=47056.msg1217226#msg1217226
Тарас Шевченко об украинском языке. Часть 2
http://ukrpravda.net/index.php?topic=47056.msg1217232#msg1217232
(https://i.imgur.com/QNzy2vL.jpg)
-
(https://ic.pics.livejournal.com/mysliwiec/23578286/176838/176838_800.jpg)
Тема: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
http://ukrpravda.net/index.php?topic=47056.0
-
1784 рік
"шампиньоны (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BD) или по-украински печерицы (http://sum.in.ua/s/pecherycja)"
(https://i.imgur.com/CVFyatd.png)
Продолжение трудов Вольного экономического общества, к поощрению в России Земледелия и Домостроительства. Часть V. - Санктпетербург : Типография И. К. Шнора. 1784 года. - С. 13.
https://books.google.com.ua/books?id=I_ZkAAAAcAAJ&hl=uk&pg=PA13#v=onepage&q&f=false (https://books.google.com.ua/books?id=I_ZkAAAAcAAJ&hl=uk&pg=PA13#v=onepage&q&f=false)
-
1795 рік
"растущие в Петергофе в болотах растения, называемые по Российски Палошником (https://r2u.org.ua/s?w=+%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%8C&scope=all&dicts=9&highlight=on) или Тростниковым початком, Typha... а по Украински Киак (https://r2u.org.ua/s?w=+%D0%BA%D1%96%D1%8F%D1%88%D0%BE%D0%BA&scope=all&dicts=9&highlight=on)"
(https://i.imgur.com/Y2dBrTH.png)
Новое продолжение Трудов Вольного єкономического общества, к поощрению в России Земледелия и Домостроительства. Часть I. - Санктпетербург : Типография И. К. Шнора. 1795 года. С. 395.
https://books.google.com.ua/books?id=6Zg7AAAAcAAJ&pg=PA395#v=onepage&q&f=false
-
1731 рік. Вольтер.
"Історія Карла XII"
"Україна завжди прагнула до незалежності, але, оточена трьома імперіями (Московитами, Турками та Поляками), дуже тяжко боролася за неї та змушена була шукати протекторату однієї з них...
[...]
... Спочатку Українці мали привілей обирати поміж собою князя, який мав назву Генерал.
Але дуже скоро вони були позбавлені цього права, і їхній Генерал почав призначатися московським двором”
Voltaire (1694–1778). Histoire de Charles XII. Tome premier 1731. - p. 302
https://medium.com/@vkr/назва-українці-в-книгах-іноземців-у-18-ст-i-95554b61154b (https://medium.com/@vkr/%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96-%D0%B2-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D1%85-%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2-%D1%83-18-%D1%81%D1%82-i-95554b61154b)
(http://i.imgur.com/GqKz0IG.jpg)
(http://i.imgur.com/99foksW.jpg)
(http://i.imgur.com/TF2TlAu.jpg)
-
1772 рік.
Захаріє Орфелін (визначний сербський поет (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%94_%D0%9E%D1%80%D1%84%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BD))
"Король Карл не смотря на разорение Батурина, думал непременно, что Украинский народ а потом и Татары пристанут к нему"
Захаріє О. - Житие и славные дела государя императора Петра Великого, Ч. I, 1772 - С. 361. (http://digitalna.nb.rs/wb/NBS/Stara_i_retka_knjiga/Zbirka_knjiga_Zaharije_Orfelina/S-II-0888a#page/189/mode/1up)
(http://i.imgur.com/wYFnhmU.jpg)
-
1669 рік.
"1669. Серпень.
Загальний ворог християн ще й досі йде у наступ на Форт / який мені близький до серця; тому я з доброї довіри з України [Ukraine (https://de.wikipedia.org/wiki/Ukraine)] це посилаю [...] він рушив навпрямки через Україну і нищить тут безліч народу [...] він прийняв такого хорошого захисника / завдяки чому Українці [Ukrainer (https://de.wikipedia.org/wiki/Ukrainer)] зміцнення отримують..."
Джерело:
Ламберт ван ден Бос, "Театр війни: Розпочатий у Сполучених Нідерландах...", - Амстердам, 1675 р. - С. 122
https://archive.org/stream/ned-kbn-all-00005141-001#page/n148/mode/1up
(https://i.imgur.com/PwUIWlt.jpg)
(https://i.imgur.com/cltwTWG.jpg)
-
1785-86 рр.
Олександр Рігельман (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87):
"з природних Українців залишили одного тільки над козаками Черкаського полковника Барабаша військовим осавулом"
Ригельман А. И. Летописное повествование о Малой России и ее народе. 1785-86 гг. Ч. 4 (1847). - С. VI
https://archive.org/stream/chteniiavimperat09impe#page/n345/mode/1up
(https://i.imgur.com/0VOvGnE.jpg)
-
Як російський “генштаб” вигадав Україну: телепроект “Борхес”. (http://likbez.org.ua/ua/kak-rossijskij-genshtab-pridumal-ukrainu-teleproekt-borhes.html)
Автор: Кирил Галушко (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87)
Лекція Кирила Галушка у програмі “Борхес” на телеканалі UA:Перший.
-
1750 року.
Василий Кириллович Тредиаковский (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87).
Письмо, в котором содержится рассуждение о стихотворении, поныне на свет изданном от автора двух од, двух трагедий и двух эпистол, писанное от приятеля к приятелю. 1750
(Критика XVIII века)
"Но наш Автор поставил на листочке рушитель вместо поборник, то есть, такое слово он поставил, которое у нас не употребительно. Буде б было нарушитель или б разрушитель; то б могло быть изрядно. Сие то называется, по украински, поправиться с печи на лавку."
"Но на что еще сии следующие два гриба в борщ, говоря по украински, для ради, вместо одного ради, или одного ж для? Как ода, так и трагедия не терпит площадного употребления."
http://az.lib.ru/t/trediakowskij_w_k/text_0220oldorfo.shtml
-
Року 1848
"Правописание в этом смысле еще не установилось в южном русском (малорусском или украинском, и червонорусском, или галицком)"
(http://oi66.tinypic.com/rlgpdg.jpg)
Южный pусский сбоpник / [уклад., авт. пеpедм. А. Л. Метлинський]. – Xарків: Унив. тип., 1848. - С. 10
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/0000705
-
Року 1818-го.
Пісні малоросійські, це те саме що = пісні українські
Розділ у книзі має назву:
С. 99 (https://archive.org/details/novieishiipolnyi00/page/98). Песни: малороссийские, свадебные и святочные
(https://i.imgur.com/z5orsOO.jpg)
С. 100 (http://archive.org/details/novieishiipolnyi00/page/100). Эта песня была любимая у князя Г. А. Потемкина (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D0%BA%D1%96%D0%BD_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87). Из-за веселого своего голоса, который считается наилучшим в музыке, бывает что поется всяким. [пояснення ТУТ (http://ukrpravda.net/index.php?topic=47056.msg1249932#msg1249932)]
На бережку у ставка,
На дощечці у млинка,
Фартух прала дівчина,
Плескалась, як рибчина...
(https://i.imgur.com/LhFkdUx.jpg)
С. 111 (https://archive.org/details/novieishiipolnyi00/page/110). Забавная Украинская песня, которую за хороший голос поют все Малороссийские охотники.
(https://i.imgur.com/68QKIdr.jpg)
С. 113 (https://archive.org/details/novieishiipolnyi00/page/112). Песня, по Украински называемая Дзигун (https://r2u.org.ua/s?w=%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%B3%D0%B0&scope=all&dicts=all&highlight=on), огромная.
(https://i.imgur.com/HydhfXA.jpg)
С. 119 (https://archive.org/details/novieishiipolnyi00/page/118). Веселая Украинская песня, такаяж, как и Дзигун, в большем употреблении.
(https://i.imgur.com/XWiFNAo.jpg)
С. 122 (https://archive.org/details/novieishiipolnyi00/page/122). Прекрасная плясовая Украинская песня, называемая Косари (https://r2u.org.ua/s?w=%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96&scope=all&dicts=all&highlight=on). Употребляется и в России.
(https://i.imgur.com/yyJMldR.jpg)
С. 127 (http://archive.org/details/novieishiipolnyi00/page/126). Еще веселая Украинская песня.
(https://i.imgur.com/GNQDqem.jpg)
___
Тут ми знову побачили, що терміни "малоросійський" - "український" це синоніми у росіян у ті часи.
-
Російські словники 18 сторіччя свідчать що назви деяких рослин теж записували українською ("по-украински") :
https://medium.com/@vkr/як-називався-українською-коріандр-в-україні-у-18-cторіччі-2ea73de3d110 (https://medium.com/@vkr/%D1%8F%D0%BA-%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8F-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96-%D1%83-18-c%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%96-2ea73de3d110)
Ще:
С. 48 (https://books.google.com.ua/books?id=i21mAAAAcAAJ&hl=ru&pg=PA48#v=onepage&q&f=false)
... off. Malva rotundifolia (https://r2u.org.ua/s?w=Malva+rotundifolia&scope=all&dicts=1&highlight=on)... Просвирки (https://r2u.org.ua/s?w=просвирки&scope=all&dicts=1&highlight=on), по-Украински калачики (https://r2u.org.ua/s?w=%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8&scope=all&dicts=1&highlight=on)
(https://i.imgur.com/K6RUgV2.jpg)
Калачики або Мальва (Malva) (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B8)
(https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dc/Malva_neglecta01.jpg/360px-Malva_neglecta01.jpg)
С. 62 (https://books.google.com.ua/books?id=i21mAAAAcAAJ&hl=ru&pg=PA62#v=onepage&q&f=false)
... off. Acorus calamus (https://r2u.org.ua/s?w=Acorus+calamus&scope=all&dicts=1&highlight=on)... Ировый (https://r2u.org.ua/s?w=%D0%98%D1%80&scope=all&dicts=1&highlight=on), по-Украински лепешниковый (https://r2u.org.ua/s?w=%D0%BB%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%85%D0%B0&scope=all&dicts=1&highlight=on) корень
(https://i.imgur.com/mxbTwBn.jpg)
Аїр тростиновий - Лепеха (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%97%D1%80_%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9)
(https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/37/Acorus_calamus1.jpg/387px-Acorus_calamus1.jpg)
Джерело:
Франциск Антон Шлерет. Аптека, или Наука составлять разные как внутрь, так и снаружи употребляемые лекарства...
Адолфинскаго университета публичный ординарный профессор из города Фульды штатс-физик Франциск Антон Шлерет; а на российской перевел при Императорском Московском университете медицины студент Фома Барсук-Моисеев. — Москва, типография М. Пономарева. 1793
https://books.google.com.ua/books?id=i21mAAAAcAAJ&hl=uk&pg=PP5#v=onepage&q&f=false
-
КНЯЗЬ ВОЛОДЫМИР - ПЕРВЫЙ АВСТРО-ВЕНГР УКРАИНЫ? Лекция историка Александра Палия
https://youtu.be/oeVwtl6Gx9g
"...О российских пропагандистских бреднях об украинском языке.
Интересно, сколько россиян поймут, о чем здесь идет речь? Напечатано в Петербурге 203 года назад, за 50 лет до создания Австро-Венгрии:
"...Отрывокъ изъ исторїи нѣкотораго Малороссїянина.
Неха́й царству́ѣ! покі́йныкъ паноте́ць! якъ я і́хавъ у Петембу́рхъ, погляді́вшы на менѐ пыльне́нько, заківа́въ голово́ю, та й заны̀шкъ; а по́тымъ вы́нявшы изъ кіше́ні хусты́нку уте́ръ своі̀ очы́ці, и говоры́въ зо мно́ю, якъ тепе́ръ чу́ю: „Сы́ну! чы тебѐ нечы́ста несѐ у Моско́вщыну? Чы вже то тобі́ надоі́въ ба́тьківъ хлібъ? Чы тебѐ збы́ло зъ пантелы́ку? Скажы̀ будласкавъ, чого́ ты туды̀ пре́сься? — „Тату́сю! я і͡ому̀ сказавъ, тамъ ка́жуть ростѐ срі́бло да зо́лото, усі̀ лю́де гово́рять по Латы́ні, и знають усѐ, що ро́быцця на сві́ті; тамъ и паны́въ бага́цько. — Колы́жъ тобі̀ вже прытьмо́мъ захоті́лось цьвірі́нькать по Латыні, дакъ послу́хай менѐ ду́рня, бу́дешъ розу́мный: тамъ десь ѣ Кграпъ N. то ты ходы̀ до і͡ого на Різдво̀ зъ ві́ршою, а на Велы́кдень зъ ралце́мъ. Я перехресты́вся трі́йчы; поцілова́въ свято́го Палы́копу; поклоны́вся паноцю̀ и пайма́тці, поцілова́въ Ода́рку, Тере́шкову дочку̀, заскі́глывъ якъ собака; сівъ на візъ, да й попха́вся. — Отежъ якъ я прыі́хавъ у Петембу́рхъ, дакъ мовъ тобі̀ не той світъ: нігдѐ непоба́чышъ на́шого Коза́цтва ні півчолові́ка, усѐ Москалі́ да Німо̀та, и всі хама́ркають по Німе́цьки, хіба̀ ті́льки где-не́-где почу́ѣшъ що хто слове́чко мо́выть таке́ якъ гово́рять на́шы батькѝ, діды̀ и пра́щуры, що жывуть у Коното́пахъ, у Кременчу́ці, у Сварко́ві, Кары́жі, и тамъ геть-ге́еть по за Кіевомъ и около Мы́ргорода, ажъ до са́мого до Воро́няжа»
(ГРАММАТИКА МАЛОРОССІЙСКАГО НАРѢЧІЯ, Сочин. Ал. Павловскій. ВЪ САНКТПЕТЕРБУРГѢ. Въ типографїи В. Плавильщикова, 1818 г.).
Церковнославянско-украинская («словено-русьская») «Грамматика» Мелетия Смотрицкого 1619, которую первый московитский ученый Михаил Ломоносов назвал «вратами учености»:
«Словенский переводимъ: Удержи языкъ свой от зла и уста свои ведь не глатать лсты. Руски истолковуемъ: гаммуй языкъ свой от злого и уста твои да не мовятъ здрады ». Как видим, русский язык в Средневековье - это украинский. Того «русьского языка» московиты в XVII веке не могли понять, и держали в посольском приказе, то есть в министерстве иностранных дел, специальных переводчиков с "черкасского".
Вот "Євангеліе учительное", 1637 год:
"А над хтивоє маєтності збираніє не маш нічого горшего і шкодлившого".
Вот как, к примеру, о своем имени князь Володимир Мономах: "Азъ худъıи дѣдомъ своимъ Ӕрославомъ блгс̑влнъıмъ славнъıмъ нареч̑нѣмь въ кр҃щнїи Василии Русьскъıмь именемь Володимиръ".
Князья Володимиры, в соответствии с теми же летописями, были князями "Кыєва". Самая первая книга на Руси - Остромырово Евангелие, 1057 год - снова "Володымыр" и "Кыєва".
Вот такая вот паляныця...
До основания Австро-Венгрии оставалась какая-то мелочь - 810 лет.
Но есть еще один аргумент об австро-венгерских происках еще до основания Австро-Венгрии.
В украинском словаре около 300 тысяч слов, вместе с диалектными до миллиона, в русском - только 150 тысяч, вместе с диалектными до 450 тысяч.
Представьте сколько нужно автро-венгерцев, чтобы это все записать, не то что научиться самому и кого-то выучить?
Кроме того, как известно, в украинском языке существует около 200 тысяч народных песен. Чтобы их разучить, особенно среди людей, которые иногда даже не умели писать, приблизительно все население будущей Австро-Венгрии, которое еще не знало, что они Австро-Венгрия, должно было само научиться украинским языку, песням и все вместе выдвинуться учить украинцев... И такого бреда в российской прошлой и настоящей пропаганде хватает"...