Пане Декодер, Ви вибудовуєте надто складні конструкції. Насправді все значно простіше.
Більшовики виховували націю крадіїв, спершу з ідеологічних мотивів (злодії та люмпени ними розглядались як союзники та кадровий резерв руйнаторів старого суспільства), а потім через елементарну безгосподарність (загнали всіх в колгоспи, в яких люди змушені навчитись красти, щоб вижити).
Тобто красти почали не тоді, коли совок розпався, а злодійство було формою існування совка.
Пане bоrderlander, дуже цікаве зауваження.
Крадії - це був результат. Те про що я написав - обставини, умови, сам механізм.
Питання в тому чи був це спланований результат (свідома мета), чи це просто типовий "неочікуваний" наслідок притаманний всім відірваним від реальності утопіям.
В будь якому разі, перший крок "виховування" (с) крадія - це розмиття цього визначення.
Спартанське "нє пойман - нє вор" - перший крок.
Далі йде розмиття сприйняття власності.
"Моє" - перестає існувати, в першу чергу саме тому що розривається зв'язок між працею і результатом (винагородою).
Виникає подвійна мораль, з'являється нова перевернута суспільна норма, коли отримати щось чуже (наприклад від держави-крадія) задарма - не є крадіжкою, а отримувати своє за працю - це крадіжка.
Зараз це дає зворотнє відлуння - дозвіл (зміна суспільної норми) отримувати своє за працю сприймається як дозвіл красти.