Справжня українська правда
Основний форум => Загальні обговорення => Тема розпочата: Sergius від Березня 01, 2016, 01:19:09 01:19
-
Потрібно більше, ніж експорт сировини
Одна з основних проблем українського експорту - він майже весь сировинний. А це означає, що робочих місць в Україні у цих галузях значно менше, ніж якби підприємства продавали за кордон не лише метал чи зерно, але й продукцію з них. У металургії тенденції особливо невтішні: експорт виробів з чорних металів за останні два роки скоротився майже у три рази. Із експортом аграрної продукції з доданою вартістю, такої як олія або борошно, успіхи також скромні - обсяги не збільшуються.
Виробникам дуже важко компенсувати фактично втрачений російський ринок, вихід на нові ринки - тривалий процес. "За деякими позиціями є надії на європейський ринок. Саме на продукцію переробки, таку як соки чи продукція з томатів, є чималі безмитні квоти в ЄС. Вже цього року українські виробники закріпляться на нових ринках по всьому світу і компенсують втрату російського ринку. З наступного року буде зростання експорту", - переконаний Тарас Висоцький.
Іноземні інвестори поки не поспішають
Усе ж українські виробники дедалі більше інвестують у переробку сільськогосподарської продукції, яку експортують за кордон. Фахівці ринку наводять як приклади нових успішних інвестпроектів, зокрема, виробничі потужності, відкриті виробником соків TB Fruit на Львівщині, або завод з переробки сої, збудований торік на Полтавщині агрохолдингом "Астарта". Натомість іноземні інвестори поки не поспішають з великими інвестиціями у переробку. "Такі інвестиції довго повертаються. А ситуація поки надто непевна: російський ринок втрачений, нові - не завойовані", - констатує Висоцький.
Тим не менше експерти аграрного ринку переконані, що сільськогосподарський експорт відвоював у металургії першість всерйоз і надовго. Вже нині аграрна продукція приносить Україні понад 35 відсотків валютної виручки.
Далi тут
http://www.dw.com/uk/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82-%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%B9-%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F-%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%83/a-19075974
-
Экспорт украинской агропродукции в Китай увеличен вдвое - Яценюк
время публикации: 4 марта 2016 г., 20:42
http://rus.newsru.ua/finance/04mar2016/zbilsheno_wdwichi.html
Экспорт украинской агропродукции в Китай увеличен вдвое - Яценюк
В прошлом году экспорт аграрной продукции в Китай достиг 1,2 млрд долларов, что вдвое больше, чем в 2014 году. Об этом сказал премьер-министр Украины Арсений Яценюк во время встречи с председателем правления Китайской национальной корпорации машинной промышленности и генеральных подрядов Сунь Баем, сообщает Правительственный портал.
"В прошлом году впервые за историю украинско-китайских отношений объем экспорта украинской аграрной продукции в Китай достиг 1,2 миллиарда долларов, что вдвое больше показателей 2014-го. КНР заняла первое место среди стран по объему экспорта сельхозпродукции. Экспорт аграрной продукции из Украины во все страны-члены Европейского Союза составляет 4,2 миллиарда долларов", - подчеркнул Яценюк.
Глава правительства отметил высокий уровень двустороннего сотрудничества между Украиной и Китаем: "Он заключается не только в наших добрых отношениях, но и в конкретных цифрах".
Яценюк также выразил признательность партнерам из КНР за содействие в запуске нового "Шелкового пути" для транзита украинских товаров в Китай.
"У нас с вами есть конкретный результат, и необходимо дальше развивать двустороннее сотрудничество, увеличивать объемы экономического сотрудничества и создавать больше рабочих мест в Украине и Китае", - добавил он.
Во время встречи были обсуждены вопросы дальнейшей реализации украинско-китайских проектов в области сельского хозяйства, а также сотрудничества в инфраструктурной сфере. Сунь Бай подчеркнул значительном интересе Китая в расширении экспорта украинской агропромышленной продукции в КНР, а также в инвестициях в украинскую аграрную сферу, портовую логистику и проекты, связанные с новым "Шелковым путем".
Как уже сообщалось, МИД Украины активно выступает за отмену выездных виз для граждан Китая. Категорически против этого настроена СБ Украины, считающая данный шаг таким, что будет угрожать национальной безопасности.
-
Украина за год сумела увеличить экспорт ягод на 72%
03 марта 2016, 16:22
Украина в 2015 году увеличила экспорт ягод в денежном исчислении на 72% до $12,5 млн. Основные страны-покупатели — Польша, Нидерланды, Германия
Источник: http://delo.ua/business/ukraina-za-god-sumela-uvelichit-eksport-jagod-na-72-313085/ © delo.ua
-
Как государство убивает экспорт
Владимир Ткаченко
заместитель гендиректора Арселор Миталл Кривой Рог
29 февраля, 15:05
Чтобы купить что-нибудь необходимое для страны – нужно продать что-нибудь так же кому-то необходимое, но уже в другой стране. К сожалению, в Украине нет в достаточной мере нефти и газа и поэтому у нас эти товары являются товарами критического импорта.
Понятно, что нашим людям нужны не только энергоносители. Для некоторых из наших граждан критическим импортом является последняя модель BMW, но для большинства украинцев важным является наличие в магазинах апельсинов, бананов, IPhone, лекарств в аптеках и еще всякой всячины, которая у нас не произрастает или не производится и для закупки которой нужна твердая валюта. Но валюту необходимо заработать – произвести товар, доставить заграницу, продать, вернуть валютную выручку в Украину. 75% этой выручки экспортер обязательно должен продать, согласно установленным НБУ правилам.
Если послушать политиков – все уважают и поддерживают экспортера и инвестора. Особенно, если он в одном лице – вложил свои средства в Украину, инвестировал производство необходимого для кого-то заграницей товара, отправил товар на экспорт, а валюту вернул в Украину. Была бы полная идиллия, если бы так все и действовало, а инвесторы однозначно выбирали бы Украину среди других желающих принять у себя иностранных инвесторов и еще и с амбициозными экспортными планами.
Каким же образом Украине выигрывать эти мировые тендеры на привлечение инвестиций у других стран да еще и в сегодняшней нашей ситуации с оккупированными территориями, нестабильной, турбулентной политической и экономической ситуации и с коррупцией, которую все обещают преодолеть?
Успех в нашем случае может складываться из многих компонентов. Страна должна определиться с приоритетами, установить равные правила игры и действовать согласно них. Для этого нужно найти ответы на вопросы, которые сразу возникают и не только со стороны инвесторов и экспортеров.
Как можно объяснить, почему тариф на доставку железной дорогой, например, вагона металлопроката из Кривого Рога в порт Николаев более чем на 50% выше, чем доставка вагона с зерном или песком по тому же маршруту?
Если тарифы на железнодорожные перевозки устанавливает государство, то почему государство таким подходом при формировании тарифов стимулирует экспорт необработанного сырья, а не готовой продукции, ведь затраты железнодорожников на доставку тонны любого груза являются такими же самыми? Каким образом Украина перестанет быть сырьевой державой, если не сменит приоритеты? Только не подумайте, что я предлагаю поднять тарифы на перевозки необработанного сырья – такое решение было бы поспешными. В нынешней экономической ситуации нужно поддерживать весь существующий экспорт, но тарифы на доставку готовой продукции не должны быть выше, чем на доставку сырья.
Тарифы на перевозку готовой продукции нужно снизить. Так, как это сделали белорусские железнодорожники, как только появилась возможность подхватить транзит украинских товаров в Казахстан, который был ограничен постановлением российского правительства через российскую территорию.
Турция является одним из основных конкурентов Украины на международных рынках металлопроката и аграрной продукции. Не всем известно, что Турция является крупнейшим в мире экспортером муки, что в значительной степени производится из украинского зерна. Перерабатывающие предприятия часто находятся в турецких морских портах, как кстати и много небольших металлургических заводов, обеспечивая турецких потребителей, одновременно экспортируя металлопрокат в страны Средиземноморского региона. Догадайтесь сами, инвестиционная политика в какой стране – Украине или Турции есть более привлекательная для инвестиций.
В Турции существует стимулирование предприятий металлургической промышленности, которые перерабатывают сырье (железную руду) и экспортируют продукцию с высокой добавочной стоимостью, путем уменьшенных рентных платежей на железную руду для таких предприятий. Налог на добычу сырья, перерабатываемого в стране происхождения ниже, чем на сырье, которое отправляется на экспорт. Подобное стимулирование в Украине увеличило бы внутреннее производство продукции.
Не все преимущества страны в инвестиционной привлекательности построены только на тарифах и налогах. Для инвестора, чтобы принять отрицательное решение, хватит и отсутствия доброго отношения, которое не требует никаких материальных затрат – только добрая воля чиновников страны пребывания. Почему в Украине на законодательном уровне до настоящего времени не определено понятие «виза инвестора», как это есть в других странах? Почему инвесторы, не являющиеся гражданами стран-членов ЕС, США или Канады, не могут свободно ездить в страны, в экономику страны которой они вложили миллионы долларов США? Почему назначены этими же инвесторами управленцы на их украинских предприятиях не могут получать разрешение на работу в Украине более чем на один год, ведь существующее жесткое временное ограничение иногда создает много неудобств для этих людей?
Сейчас в Верховной Раде Украины прорабатывается проект Трудового кодекса. Он готовится ко второму чтению. Я получил информацию, что существует реальная опасность получить новый Трудовой кодекс, который не будет учитывать интересы работодателя. В сегодняшней ситуации работодатель не может уволить работника, которого он поймал на краже, до завершения уголовного производства и получения официального решения суда. Если наше трудовое законодательство и далее будет оставаться в законсервированном с советских или постсоветских времен виде, не смотря на те изменения, что происходят в стране и мире, инвестор и дальше будет чувствовать себя обманутым и незащищенным, как от не честных собственных работников, судов и правоохранителей, так и от популистской и недальновидной политики государства.
Если мы не будем учитывать существующих реалий сложной мировой конкурентной борьбы за инвестиционные ресурсы и не будем поспевать за миром, который быстро меняется, мы будем всегда бедной страной, с популистским трудовым и иным законодательством, которое не всегда выполняется, но выполнение которого всегда требуется от иностранного инвестора.
http://nv.ua/business/experts/tkachenko/kak-gosudarstvo-ubivaet-eksport-100543.html
-
Яценюк также выразил признательность партнерам из КНР за содействие в запуске нового "Шелкового пути" для транзита украинских товаров в Китай.
носиться Кроляк з "новим східним валом"... як з ступою..
Яке нахрін його може бути конкурентне використання - якщо час в дорозі менше не 15%-20% (вагон-контейнер - 25 днів, морський контейнер 27-32 дні), але ціна при цьому, навіть не знаю - вагон - 6,5К долл., судно - 300-700долл.
Яку повинен мати рентабельність товар (і що ми таке можемо звідти везти - цінне і технологічне) щоб перекрити таку транспортну націнку ? Гашиш хіба від Казахів возити - до Голандії (щоб референдум краще "пішов".)
І те ж саме - в сторону Китая.: судно забирає вантаж - за символічну ціну в 50-100 дол. (кораблі пусті)., а вагоном - 6,0К.
- в грошах - програли "вчисту" декілька разів., - в терміні - трішечки виграли, але доцільність сумнівна.
- єдине що здобули - понти і розрив пуканів Вати - і нашої, і кацапітовської
-
Яценюк также выразил признательность партнерам из КНР за содействие в запуске нового "Шелкового пути" для транзита украинских товаров в Китай.
носиться Кроляк з "новим східним валом"... як з ступою..
Яке нахрін його може бути конкурентне використання - якщо час в дорозі менше не 15%-20% (вагон-контейнер - 25 днів, морський контейнер 27-32 дні), але ціна при цьому, навіть не знаю - вагон - 6,5К долл., судно - 300-700долл.
Яку повинен мати рентабельність товар (і що ми таке можемо звідти везти - цінне і технологічне) щоб перекрити таку транспортну націнку ? Гашиш хіба від Казахів возити - до Голандії (щоб референдум краще "пішов".)
І те ж саме - в сторону Китая.: судно забирає вантаж - за символічну ціну в 50-100 дол. (кораблі пусті)., а вагоном - 6,0К.
- в грошах - програли "вчисту" декілька разів., - в терміні - трішечки виграли, але доцільність сумнівна.
- єдине що здобули - понти і розрив пуканів Вати - і нашої, і кацапітовської
Таки є конкуренція. Слід враховувати, що доставка порт-порт може складати лише невелику частину вартості транспортування. А до того ж порту в Україні може бути кількасот км, а в Китаї і пару тисяч. Плюс всі перевантаження в тих же портах. Вагоном же доставка йде від пункту до пункту.
Так що не став би я Сєню тут дуже критикувати.
-
Экспорт украинской агропродукции в Китай увеличен вдвое - Яценюк
Агропродукция это тоже сырьё, экспортировать лучше хотя-бы муку, чем зерно. Тут даже Турция умудряется почему-то обойти Украину.
Страна - сырьевой придаток обречена быть всегда нищей.
Нечем тут Сене, как человеку отвечающему за экономику, хвастаться абсолютно, т.к. стратегия у него напрочь остутсвует.
-
Но валюту необходимо заработать – произвести товар, доставить заграницу, продать, вернуть валютную выручку в Украину. 75% этой выручки экспортер обязательно должен продать, согласно установленным НБУ правилам.
Для зрадофилей это не аргументы. Все знают, что на самом деле недостаток валюты в стране и колебания курса гривны из-за того, что её ворует Гонтарева, кладет себе в карман. Мысль о том, что валюту нужно ЗАРАБАТЫВАТЬ, а для этого нужны рынки сбыта, в голову вообще мало кому приходит.
-
Экспорт украинской агропродукции в Китай увеличен вдвое - Яценюк
Агропродукция это тоже сырьё, экспортировать лучше хотя-бы муку, чем зерно. Тут даже Турция умудряется почему-то обойти Украину.
Страна - сырьевой придаток обречена быть всегда нищей.
Нечем тут Сене, как человеку отвечающему за экономику, хвастаться абсолютно, т.к. стратегия у него напрочь остутсвует.
А при чому тут Сєня, це що, він дає директиви, що експортувати ? І чому це раптом агропродукція - це тільки сировина ?
Думаю, агропереробники самі розберуться, що їм вигідніше робити і чим торгувати.
-
Рассматривая причины падения курса национальной валюты, которая всего за год (с февраля 2014-го по февраль 2015-го ) обесценилась в 3 раза, стоит особое внимание уделить снижению экспортного потенциала Украины.
Ключевое место в создавшейся ситуации несомненно занимает разгоревшаяся торговая война с Россией. Вот всего несколько цифр: в 2013-м году объем экспорта в Россию составлял более 15 млрд. долларов (23,8% всего экспорта Украины), а в 2015-м он снизился в процентном отношении в 2 раза - до 12,8%, а в абсолютных цифрах – более чем в 3 раза, упав до 4,8 млрд. долларов. Это означает, что только за счет потери российского рынка Украина потеряла 10 млрд. долларов в год. Но это еще не все. Если предположить, что в 2016-м году Украина полностью прекратит поставки в Россию, это значит, что потери только по этому направлению могут превысить еще 4 млрд. долларов в год. Для сравнения и понимания: третий транш кредита МВФ, из-за которого ломается столько копий в Верховной Раде, составляет всего 1,7 млрд. долларов, т.е. в 2,5 раза меньше, чем потенциальные потери от экспорта в Россию.
Аналогичная невеселая ситуация – и по другим ведущим экспортным направлениям. Если экспорт в Китай (третий по объемам экспорта партнер Украины) в 2015 году по сравнению с 2013-м годом снизился на 12%, то объемы экспорта в Казахстан (который в 2013-м году занимал седьмое место по объему в структуре украинского экспорта), как и в Россию, упали в 3 раза. Единственное, чем может за 2 года похвастать Украина, - рост на 5,8% экспорта в Испанию и увеличение на 2,3% поставок в Румынию. Однако это вряд ли сможет хотя бы приблизительно компенсировать убытки от потери российского рынка. Более того, стоит отметить, что объемы экспорта в ведущие европейские страны также сократились, пусть и не столь значительно. Чем дальше, тем все более становится очевидно, что обещанная поддержка Европы оказалась лишь пустыми обещаниями.
Результаты не замедлили проявиться в снижении объемов поступаемой в страну валюты. Если в декабре 2013 года общий объем операций с безналичной иностранной валютой на межбанковском валютном рынке Украине (МВРУ) составлял 79 862,1 млн. долларов США (с учетом операций Госказначейства), то ровно через 2 года, в декабре 2015 года он снизился до 13 907.0 млн. долларов США, т.е. в 5,7 раза (по данным Национального банка, публикуемым ежемесячно на своем сайте www.bank.gov.ua ). Если в декабре 2013 года среднедневные объемы торгов конкретно по доллару США составляли примерно 793 млн.долларов, то в декабре 2015 года они снизились до 208,8 млн. долларов, т.е. почти в 4 раза. А уже в январе 2016 года, когда вступило в силу торговое эмбарго России, упали еще на 20% - до 163,2 млн. долларов.
Конечно, падение экспорта происходило параллельно со снижением импорта в Украину. Однако, следует помнить, что существуют т.н. категории «критического импорта», которые будут оставаться всегда: энергоносители, лекарства, которые не производятся в стране, запчасти к промышленному оборудованию и т.п.. А еще Украине надо возвращать накопленные долги. Украине нужна валюта. Да вот только получается, что заработать ее она не может. Точнее, поток валюты в Украину из полноводной реки мало-помалу превратился в ручеек, который то и гляди – пересохнет, под бравурные реляции власти, которая, похоже, воюет прежде всего с украинской экономикой.
Именно поэтому сейчас так злободневно стоит вопрос, даст ли МВФ Украине очередную подачку, называемую модным западным словом «транш», или не даст. Стоит вспомнить, что в 2012-м году МВФ уже приостанавливал работу с Украиной. Но тогда это было не так критично. Тогда Украина зарабатывала достаточно валюты, чтобы и Януковичу с «семьей» на заграничные счета вывести, и с долгами рассчитаться. Сейчас, как видим, ситуация хуже в разы. А долги – только растут.
Егор Зелинский
http://kurs.com.ua/novost/rucheek-valyuty-v-ukrainu-peresyhaet-r320223
-
Экспорт украинской агропродукции в Китай увеличен вдвое - Яценюк
Агропродукция это тоже сырьё, экспортировать лучше хотя-бы муку, чем зерно. Тут даже Турция умудряется почему-то обойти Украину.
Страна - сырьевой придаток обречена быть всегда нищей.
Нечем тут Сене, как человеку отвечающему за экономику, хвастаться абсолютно, т.к. стратегия у него напрочь остутсвует.
А при чому тут Сєня, це що, він дає директиви, що експортувати ? І чому це раптом агропродукція - це тільки сировина ?
Думаю, агропереробники самі розберуться, що їм вигідніше робити і чим торгувати.
Зерно як i метал це сировина, свiтовi цiни на сировину дуже знизились, старi ринки сбуту втраченi, новi знаходяться занадто повiльно.
У Сенi повинна бути стратегiя, здатнiсть передбачувати, планувати, в нього її нема, 1% запланованого росту - це не стратегiя.
-
Таки є конкуренція. Слід враховувати, що доставка порт-порт може складати лише невелику частину вартості транспортування. А до того ж порту в Україні може бути кількасот км, а в Китаї і пару тисяч. Плюс всі перевантаження в тих же портах. Вагоном же доставка йде від пункту до пункту.
Так що не став би я Сєню тут дуже критикувати.
Конкуренція - це добре., але тільки не у нас (маю надію, поки що) - у нас "комсомольці" будь-що роблять через СР@КУ!
порт-порт - ТАК. - це лише частина транспортної складової. АЛЕ, розклад:
- Китай - Порт Шанхай - Україна Порт Одеса - 30 (33)днів = 300-700дол.
- Китай - ст Достик (формування поїзду) - Україна порт Іллічівськ - 25 днів = 6500дол.
--- далі від Одеси/чи Іллічівська - не важливо куди - в км., один хрін.
Вантаж йде у контейнерах - і можна або авто з порту, або "перечепитися" і поїздом УЗ на найближчу ж.д.ст.
Далі картина така :
- вагон буде йти довше ніж авто. Завжди!., тарифи дешевші жд - але рахуються в два кінці (доставка і подача рухомого складу- Завжди!). Вагони часто плутають і чіпляють не до того поїзда (+ час - списують на доставку). Митних терміналів для роботи з вагонами - у нас майже немає - розвалили і розібрали, і їх адын-двє, і всЬО.
Треба приймати на ст, платити оформл на ж.д ст., маневрові роботи тепловоза і знову ж перевантажувати і тягти на контенеровозі на термінал митниці (де взяти контейнеровоз - там де вони не є типовим транспортом), або якщо є змога "замовляти митника" і ВІН, (коли у нього буде час) - виїде до вашого контейнера на станцію. далі - як звичане оформлення.
- якщо ж - авто-контейнеровоз з порту - то тут Так, доставка по Україні разів в 4-5 в грошах більша (800-1100дол проти 200-300 жд)., але - доставка 1 доба (майже завжди, рідко 2), прямо на "твій" термінал, де ти "прописаний"/оформлюєш і вивантаження (якщо треба навіть перевезення з терміналу в інше місце на "твій" склад.
на перевезенні Китай-Україна - ти попадаєш (грубо) в 5,0-5,7К дол. (300-700 проти 6000-6500) виграючи АЖ ПЯТЬ днів.
є можлива економія на внутр перевезенні, десь 800 дол, але, (я не рахував) - думаю що десь точно до 500 з'їсть локальне НРР (перевалка).
Лишиться - десь +300 в Україні і -5500 до України... = -5200 ох..ть, який чудовий баланс операції
- "Єкономіка должна быть єкономной" (с)Л.І.Брєжнев. - здається ця фраза саме сюди ?? (Сєня взагалі здається є не просто наслідувачем, а продолжатєлєм єкономічної теорії Брєжнєва - при курсі валют +300% у валютозалежній країні - +27% надходжень у нац валюті вважається Пірімогою. Хоча фактично це кошмарний "-").
Про конкуренцію і комсомольців:
- при кораблях - судноплавних ліній у Україну вже лишилося мало (вони скорочуються з причини нашого економічного піднесення і відновлення), але точно більше ТРЬОХ )), і вони між собою не наіграно конкурують - різні ліній, різні кораблі, різні маршрути, різін порти перевалок, різні ціни на корабельний і портовий сервіс. Херо.. Поганий, але Є дійсно вибір.
- при тому поїзді який є зараз - Контейнери лише від "ЛІСКИ" (така собі приватна монополія з державним прикриттям) - хочеш бери, хочеш не бери. Маршрут і виконавець - ОДИН. Контейнер оплачується Замовником в ДВІ сторони (тому й так дорого). Вибірай - нєхачю.
І про ефективність:
- возити поїздом можна (як на мене - ну крім анаші і гашиша) - електроніку. Там маржа продукції витримає., але чи захочуть наші супер ефективні манагери УКР.БІЗНЕС - за свій рахунок компенсувати різницю транспортних витрат - десь так - з 0,5уе/шт до 4,0уе/шт. Маю сумніви!
Дешева продукція, з малою націнкою - не витримає ринку.. Або не витримає укр. споживач.
Та і якщо треба швидко - то електроніка "витримує" й літак - там десь буде 15уе/шт, але термін 3 дні +/-1 (замість 25).
Так що - крім "дрочіння" вати кацапітів (хоча цей факт МінСтець не використовує, щоб загнати по-більше рузьмирних в дурку) - як на мене решта має сумнівну практичну ефективність (ну крім фактору - чиновники, бабло і "східний вал" №2).
Концентратора для простої морської перевалки (хабу) - в нас немає, і ще не скоро буде.
Для Європи:
1 - ми (УА) отримуємо вантаж після Румунії (пізніше на 2-3 дні) - так що через Констанцу - воно швидше буде "там"., ніж через нас.
2 - з Китаю в порти Європи - НУ ПРОСТО ДУЖЕ БАГАТО ліній і кораблів. Термін - 35-37 днів (Гамбург/Антверпен), якщо Італія/Іспанія - 25-27. І це при нашому сервісі і виконанні і при порівнянні - їх сервіс.
3 - кому може бути цікаво: Польща 50/50 (до них з Китаю корабель йде 40 днів) , Білорусь (тут ясно - раді завжди - "морська" держава), і Прибалти (з Китаю корабель - 40-45 днів). - при наших 25днів + 5-7 - трохи можуть виграти. Але ж знову - ЦІНА = додаткова велика націнка (але до Прибалтів і Поляків - є мінімум 1, а то й 2 перевалки в портах - що збільшує їм вартість морського фрахту - то для них подорожчання навіть буде менше ніж для нас)
ось це - вихідні дані.
покажіть мені де "очень добре" ?? за що не критикувати сильно Кролєга (і взагалі - яким він боком тут? ідея здається від Міхо, але трошки не вдалося як було в Грузії).
ІМХО: заслуги Кроляга - поки що тягнуть на щось середнє між "розстріл" і 25р Ёлки в тайзі на Новий РІк рубати.
А стратегія у нього Є! тільки вона стосується особистих схем збагачення.. і ніяк не повязана з відновленням України і її розквітом.
-
мене дивує ця критика Я-ка. Власне, не самі дані, що потребують перевірки, вивчення, аналізу. Дивує те, що йому ставлять у провину створення альтернативного шляху до Китаю. От де маразм так маразм
Шановні, по-перше, транзит через РФ до Казахстану та Китаю закрив не Яценюк- це зробив Путін! От йому й висловлюйте свої претензії, якщо він вас на хер не пошле
А по-друге, порівняння за ціною океанічного шляху та шляху море- Батумі- потяг до Баку- море- Туркменістан- Казахстан- Китай хибує на одну річ- ніхто не казав, що це дешевше. Всі лише казали, що час транспортування зменшується. Так що у людей буде вибір- або терміново, та дорожче, або дешево, та довго
-
море- Батумі- потяг до Баку- море- Туркменістан- Казахстан- Китай ... Всі лише казали, що час транспортування зменшується. Так що у людей буде вибір- або терміново, та дорожче, або дешево, та довго
Это быстрее? :smilie10: По цене , то уже и самолетом можно наверное, там хоть точно быстрее.
-
море- Батумі- потяг до Баку- море- Туркменістан- Казахстан- Китай ... Всі лише казали, що час транспортування зменшується. Так що у людей буде вибір- або терміново, та дорожче, або дешево, та довго
Это быстрее? :smilie10: По цене , то уже и самолетом можно наверное, там хоть точно быстрее.
Ви сліпий чи тупий? В часі порівнюється морський ( океанічний шлях )- Одеса- Чорне Море- Стамбул- Середземне Море- Суецький канал- Червоне море- Індійський океан- Сінгапур- Тихий океан- Китай з новим маршрутом- типу Велик. Шовк Шлях. Замість Суецького каналу можна пройти через Гібралтар і далі обігнути Африку, але цей анахронізм обійдеться в ще більші витрати часу
-
Рассматривая причины падения курса национальной валюты, которая всего за год (с февраля 2014-го по февраль 2015-го ) обесценилась в 3 раза, стоит особое внимание уделить снижению экспортного потенциала Украины.
Ключевое место в создавшейся ситуации несомненно занимает разгоревшаяся торговая война с Россией. Вот всего несколько цифр: в 2013-м году объем экспорта в Россию составлял более 15 млрд. долларов (23,8% всего экспорта Украины), а в 2015-м он снизился в процентном отношении в 2 раза - до 12,8%, а в абсолютных цифрах – более чем в 3 раза, упав до 4,8 млрд. долларов. Это означает, что только за счет потери российского рынка Украина потеряла 10 млрд. долларов в год. Но это еще не все. Если предположить, что в 2016-м году Украина полностью прекратит поставки в Россию, это значит, что потери только по этому направлению могут превысить еще 4 млрд. долларов в год. Для сравнения и понимания: третий транш кредита МВФ, из-за которого ломается столько копий в Верховной Раде, составляет всего 1,7 млрд. долларов, т.е. в 2,5 раза меньше, чем потенциальные потери от экспорта в Россию.
Аналогичная невеселая ситуация – и по другим ведущим экспортным направлениям. Если экспорт в Китай (третий по объемам экспорта партнер Украины) в 2015 году по сравнению с 2013-м годом снизился на 12%, то объемы экспорта в Казахстан (который в 2013-м году занимал седьмое место по объему в структуре украинского экспорта), как и в Россию, упали в 3 раза. Единственное, чем может за 2 года похвастать Украина, - рост на 5,8% экспорта в Испанию и увеличение на 2,3% поставок в Румынию. Однако это вряд ли сможет хотя бы приблизительно компенсировать убытки от потери российского рынка. Более того, стоит отметить, что объемы экспорта в ведущие европейские страны также сократились, пусть и не столь значительно. Чем дальше, тем все более становится очевидно, что обещанная поддержка Европы оказалась лишь пустыми обещаниями.
Результаты не замедлили проявиться в снижении объемов поступаемой в страну валюты. Если в декабре 2013 года общий объем операций с безналичной иностранной валютой на межбанковском валютном рынке Украине (МВРУ) составлял 79 862,1 млн. долларов США (с учетом операций Госказначейства), то ровно через 2 года, в декабре 2015 года он снизился до 13 907.0 млн. долларов США, т.е. в 5,7 раза (по данным Национального банка, публикуемым ежемесячно на своем сайте www.bank.gov.ua ). Если в декабре 2013 года среднедневные объемы торгов конкретно по доллару США составляли примерно 793 млн.долларов, то в декабре 2015 года они снизились до 208,8 млн. долларов, т.е. почти в 4 раза. А уже в январе 2016 года, когда вступило в силу торговое эмбарго России, упали еще на 20% - до 163,2 млн. долларов.
Конечно, падение экспорта происходило параллельно со снижением импорта в Украину. Однако, следует помнить, что существуют т.н. категории «критического импорта», которые будут оставаться всегда: энергоносители, лекарства, которые не производятся в стране, запчасти к промышленному оборудованию и т.п.. А еще Украине надо возвращать накопленные долги. Украине нужна валюта. Да вот только получается, что заработать ее она не может. Точнее, поток валюты в Украину из полноводной реки мало-помалу превратился в ручеек, который то и гляди – пересохнет, под бравурные реляции власти, которая, похоже, воюет прежде всего с украинской экономикой.
Именно поэтому сейчас так злободневно стоит вопрос, даст ли МВФ Украине очередную подачку, называемую модным западным словом «транш», или не даст. Стоит вспомнить, что в 2012-м году МВФ уже приостанавливал работу с Украиной. Но тогда это было не так критично. Тогда Украина зарабатывала достаточно валюты, чтобы и Януковичу с «семьей» на заграничные счета вывести, и с долгами рассчитаться. Сейчас, как видим, ситуация хуже в разы. А долги – только растут.
Егор Зелинский
http://kurs.com.ua/novost/rucheek-valyuty-v-ukrainu-peresyhaet-r320223
Автор, Є.З.- придурок, ватан і просто мерзотник
-
Ви сліпий чи тупий? В часі порівнюється морський ( океанічний шлях )- Одеса- Чорне Море- Стамбул- Середземне Море- Суецький канал- Червоне море- Індійський океан- Сінгапур- Тихий океан- Китай з новим маршрутом- типу Велик. Шовк Шлях. Замість Суецького каналу можна пройти через Гібралтар і далі обігнути Африку, але цей анахронізм обійдеться в ще більші витрати часу
Ага. До Яценюка кругом идиоты были, никто не додумался просто поездом возить без дополнительных перегрузок.
-
Автор, Є.З.- придурок, ватан і просто мерзотник
Якщо ті самі цифри викладе патріот, це щось змінить?
Маємо факт, що у 2013 році експорт у Мордор був 15 млрд. В результаті взаємних санкцій ця величина поступово прямує до нуля. Україна знайшла альтернативні ринки збуту, щоб одержувати ті самі 15 млрд. не від кацапів? Ні.
Отже маємо девальвацію гривні.
-
Автор, Є.З.- придурок, ватан і просто мерзотник
Якщо ті самі цифри викладе патріот, це щось змінить?
Маємо факт, що у 2013 році експорт у Мордор був 15 млрд. В результаті взаємних санкцій ця величина поступово прямує до нуля. Україна знайшла альтернативні ринки збуту, щоб одержувати ті самі 15 млрд. не від кацапів? Ні.
Отже маємо девальвацію гривні.
Це плата за незалежнiсть. Якби це зробили ще на початку 90х, зараз би так важко не було.
-
Таки є конкуренція. Слід враховувати, що доставка порт-порт може складати лише невелику частину вартості транспортування. А до того ж порту в Україні може бути кількасот км, а в Китаї і пару тисяч. Плюс всі перевантаження в тих же портах. Вагоном же доставка йде від пункту до пункту.
Так що не став би я Сєню тут дуже критикувати.
Конкуренція - це добре., але тільки не у нас (маю надію, поки що) - у нас "комсомольці" будь-що роблять через СР@КУ!
порт-порт - ТАК. - це лише частина транспортної складової. АЛЕ, розклад:
- Китай - Порт Шанхай - Україна Порт Одеса - 30 (33)днів = 300-700дол.
- Китай - ст Достик (формування поїзду) - Україна порт Іллічівськ - 25 днів = 6500дол.
--- далі від Одеси/чи Іллічівська - не важливо куди - в км., один хрін.
Вантаж йде у контейнерах - і можна або авто з порту, або "перечепитися" і поїздом УЗ на найближчу ж.д.ст.
Далі картина така :
- вагон буде йти довше ніж авто. Завжди!., тарифи дешевші жд - але рахуються в два кінці (доставка і подача рухомого складу- Завжди!). Вагони часто плутають і чіпляють не до того поїзда (+ час - списують на доставку). Митних терміналів для роботи з вагонами - у нас майже немає - розвалили і розібрали, і їх адын-двє, і всЬО.
Треба приймати на ст, платити оформл на ж.д ст., маневрові роботи тепловоза і знову ж перевантажувати і тягти на контенеровозі на термінал митниці (де взяти контейнеровоз - там де вони не є типовим транспортом), або якщо є змога "замовляти митника" і ВІН, (коли у нього буде час) - виїде до вашого контейнера на станцію. далі - як звичане оформлення.
- якщо ж - авто-контейнеровоз з порту - то тут Так, доставка по Україні разів в 4-5 в грошах більша (800-1100дол проти 200-300 жд)., але - доставка 1 доба (майже завжди, рідко 2), прямо на "твій" термінал, де ти "прописаний"/оформлюєш і вивантаження (якщо треба навіть перевезення з терміналу в інше місце на "твій" склад.
на перевезенні Китай-Україна - ти попадаєш (грубо) в 5,0-5,7К дол. (300-700 проти 6000-6500) виграючи АЖ ПЯТЬ днів.
є можлива економія на внутр перевезенні, десь 800 дол, але, (я не рахував) - думаю що десь точно до 500 з'їсть локальне НРР (перевалка).
Лишиться - десь +300 в Україні і -5500 до України... = -5200 ох..ть, який чудовий баланс операції
- "Єкономіка должна быть єкономной" (с)Л.І.Брєжнев. - здається ця фраза саме сюди ?? (Сєня взагалі здається є не просто наслідувачем, а продолжатєлєм єкономічної теорії Брєжнєва - при курсі валют +300% у валютозалежній країні - +27% надходжень у нац валюті вважається Пірімогою. Хоча фактично це кошмарний "-").
Про конкуренцію і комсомольців:
- при кораблях - судноплавних ліній у Україну вже лишилося мало (вони скорочуються з причини нашого економічного піднесення і відновлення), але точно більше ТРЬОХ )), і вони між собою не наіграно конкурують - різні ліній, різні кораблі, різні маршрути, різін порти перевалок, різні ціни на корабельний і портовий сервіс. Херо.. Поганий, але Є дійсно вибір.
- при тому поїзді який є зараз - Контейнери лише від "ЛІСКИ" (така собі приватна монополія з державним прикриттям) - хочеш бери, хочеш не бери. Маршрут і виконавець - ОДИН. Контейнер оплачується Замовником в ДВІ сторони (тому й так дорого). Вибірай - нєхачю.
І про ефективність:
- возити поїздом можна (як на мене - ну крім анаші і гашиша) - електроніку. Там маржа продукції витримає., але чи захочуть наші супер ефективні манагери УКР.БІЗНЕС - за свій рахунок компенсувати різницю транспортних витрат - десь так - з 0,5уе/шт до 4,0уе/шт. Маю сумніви!
Дешева продукція, з малою націнкою - не витримає ринку.. Або не витримає укр. споживач.
Та і якщо треба швидко - то електроніка "витримує" й літак - там десь буде 15уе/шт, але термін 3 дні +/-1 (замість 25).
Так що - крім "дрочіння" вати кацапітів (хоча цей факт МінСтець не використовує, щоб загнати по-більше рузьмирних в дурку) - як на мене решта має сумнівну практичну ефективність (ну крім фактору - чиновники, бабло і "східний вал" №2).
Концентратора для простої морської перевалки (хабу) - в нас немає, і ще не скоро буде.
Для Європи:
1 - ми (УА) отримуємо вантаж після Румунії (пізніше на 2-3 дні) - так що через Констанцу - воно швидше буде "там"., ніж через нас.
2 - з Китаю в порти Європи - НУ ПРОСТО ДУЖЕ БАГАТО ліній і кораблів. Термін - 35-37 днів (Гамбург/Антверпен), якщо Італія/Іспанія - 25-27. І це при нашому сервісі і виконанні і при порівнянні - їх сервіс.
3 - кому може бути цікаво: Польща 50/50 (до них з Китаю корабель йде 40 днів) , Білорусь (тут ясно - раді завжди - "морська" держава), і Прибалти (з Китаю корабель - 40-45 днів). - при наших 25днів + 5-7 - трохи можуть виграти. Але ж знову - ЦІНА = додаткова велика націнка (але до Прибалтів і Поляків - є мінімум 1, а то й 2 перевалки в портах - що збільшує їм вартість морського фрахту - то для них подорожчання навіть буде менше ніж для нас)
ось це - вихідні дані.
покажіть мені де "очень добре" ?? за що не критикувати сильно Кролєга (і взагалі - яким він боком тут? ідея здається від Міхо, але трошки не вдалося як було в Грузії).
ІМХО: заслуги Кроляга - поки що тягнуть на щось середнє між "розстріл" і 25р Ёлки в тайзі на Новий РІк рубати.
А стратегія у нього Є! тільки вона стосується особистих схем збагачення.. і ніяк не повязана з відновленням України і її розквітом.
Чоловіче, ти чого тут кипятишся. :smilie5:
Перше - Сєню перший нібито згадав ти, а не я.
Друге - навіщо ти мені даєш всі ці цифрові розклади ? Я біля 30 років в міжнародному транспорті і те, що ти для себе , напевне, лише пробуєш відкривати, я вже давно встиг забути. З керівником Лісок я якось балакав років 15 тому, ще при Кирпі, разом з нашими іноземними босами. Він показав, що вони розробили цілком конкурентний сервіс між Китаєм і Україною і далі в Європу, ціни були цілком на рівні. Проблема в тому, що кацабони його зарубали, бо там тільки невеликий кусок шляху йшов через Рашку. А вони мають свій альтернативний сервіс через Транссиб, який всіляко захищали.
Погугли, що таке FELB і хто за ним стоїть. А потім розповідай нам про те, як це все неправильно.
Звичайно, транзит через пороми і Кавказ таки вплинув на ціни, тут річ цілком об'єктивна. Але верещати щось типу 'нахера це все потрібно' - або, м'яко кажучи, дурість, або свідоме перекручення. Бізнес - це така штука, яка все досить швидко розставляє по місцях.
Ну і третє - пистіж про перші мільярди Кроля взагалі видає в тобі агітатора-пропагандиста. Я так підозрюю, що далі ти збираєшся тут за косату топити ? :smilie5:
-
В сезоне 2015/16 Европа может закупить в Украине 1,1-1,2 млн т подсолнечного масла, то есть почти в 2 раза больше, чем в 2014/15 МГ (614 тыс. т), передает Капитал со ссылкой на «УкрАгроКонсалт».
После отмены пошлин Европа начала наращивать закупки подсолнечного масла из Украины. В сентябре-феврале текущего сезона они достигли рекордной отметки — 600 тыс. т.
Читайте также: Агрохолдинг Kernel готовит к продаже заводы в России
«Украинским масложировым предприятиям не стоит ограничиваться исключительно сырым подсолнечным маслом, ведь спектр потенциальных экспортных товаров гораздо шире и включает в себя продукты переработки масел — от маргаринов и жиров специального назначения до соусов В2С сегмента», — отмечают эксперты.
Подробнее: http://www.capital.ua/ru/news/62147-eksport-podsolnechnogo-masla-v-evropu-uvelichilsya-v-2-raza#ixzz42GjKtnna
-
Очевидно що експорт сільгосппродукції є приорітетом тих хто експлуатує головний ресурс. Мені просто цікаво чи є якийсь реальний екологічний контроль над використанням землі? Бо наскільки показує практика в країнах третього світу екологія дуже страждає від орієнтованого на експорт вузько спеціалізованого товарного рослинництва.
-
(http://www.eurointegration.com.ua/images/doc/f/d/fd09b81-2015------.jpg)
Ще рік тому спад експорту в ЄС здавався недовговічним – українському бізнесу потребував часу для налагодження нових контактів. Минув рік – і спад експорту в ЄС склав 24%.
І це на тлі девальвації гривні, яка мала зробити українську продукцію ще більш конкурентоздатною!
Чому ж ця логіка не спрацьовує?
Для збільшення натисніть на зображення
Безумовно, проти України діє нинішня сировинна кон'юнктура. Низькі світові ціни – не тільки на нафту, але й на важливі для українського експорту продукцію АПК та металургії, – призводять до парадоксу, коли спад фіксується лише в доларовому еквіваленті, тоді як в абсолютних показниках часто відзначається зростання.
Втім, не варто пояснювати всі проблеми несприятливою кон'юнктурою.
Краще поставити питання – що Україна робить для розвитку експорту та які перепони досі не усунуті.
Якщо винести за дужки ринки СНД, де більшість проблем має політичний характер, то для експорту в ЄС основною проблемою є валютне регулювання.
Українські виробники залежать від іноземної сировини і обладнання. Однак, продаючи валюту, отриману від продажу своєї продукції, вони змушені потім купувати її за значно вищим курсом.
Неможливість вивезення з країни валютної виручки також зупиняє іноземних інвесторів – адже іноземні інвестиції, які повинні піти в країну після старту ЗВТ з ЄС, розглядалися як мотор відновлення нашої економіки.
Ця проблема настільки актуальна для бізнесу, що повністю "затьмарила" недоступне кредитування – про нього вже ніхто і не згадує.
Безумовно, іноземні інвестори, які планують прийти в Україну, розраховують зовсім не на миттєвий прибуток. Їх цілком влаштував би чіткий план лібералізації валютного режиму – за умови, що він буде виконуватися.
http://www.eurointegration.com.ua/articles/2016/03/9/7045747/
-
Неможливість вивезення з країни валютної виручки також зупиняє іноземних інвесторів – адже іноземні інвестиції, які повинні піти в країну після старту ЗВТ з ЄС, розглядалися як мотор відновлення нашої економіки.
Вирішення проблеми - відсторонення НБУ від ручного управління міжбанком, скасування всіх валютних обмежень. Прийняття необхідних законів для повноцінної роботи Paypal. Можливо слід ввести податкові пільги для тих, хто працює на експорт.
Наслідком скасування обмежень буде ще одна хвиля девальвації гривні (до 40-45), оскільки ринок швидко розставить все на свої місця. Більшість товарів/послуг при цьому стрімко подорожчають. Більшій частині населення буде не солодко. Але і дії влади по знищенню економіки теж не вихід.
-
Українські виробники залежать від іноземної сировини і обладнання. Однак, продаючи валюту, отриману від продажу своєї продукції, вони змушені потім купувати її за значно вищим курсом.
Неможливість вивезення з країни валютної виручки також зупиняє іноземних інвесторів – адже іноземні інвестиції, які повинні піти в країну після старту ЗВТ з ЄС, розглядалися як мотор відновлення нашої економіки.
Ця проблема настільки актуальна для бізнесу, що повністю "затьмарила" недоступне кредитування – про нього вже ніхто і не згадує.
Це робиться для стримування знецiнення гривнi.
Якщо економiка хвора, механiзмiв регулювання в монетарнiй полiтицi не так вже й багато.
-
Вирішення проблеми - відсторонення НБУ від ручного управління міжбанком, скасування всіх валютних обмежень. Прийняття необхідних законів для повноцінної роботи Paypal. Можливо слід ввести податкові пільги для тих, хто працює на експорт.
Наслідком скасування обмежень буде ще одна хвиля девальвації гривні (до 40-45), оскільки ринок швидко розставить все на свої місця. Більшість товарів/послуг при цьому стрімко подорожчають. Більшій частині населення буде не солодко. Але і дії влади по знищенню економіки теж не вихід.
Це все галюцинації кухонних експертів
Якщо ви слудкували за межбанком останні півтора місяці, то НБУ і так робить ВСЕ МОЖЛИВЕ ДЛЯ ЗНЕЦІНЕННЯ ГРИВНІ
Я то зкупка баксів, коли курс доллара падає і продажа його на піку ціни по ціні відсічення
З завтра ліміти на зняття валюти по депозитам підняв в 2.5 рази + покупку в банках збільшив в 2 рази, а курс доллара падає
На цьому фоні курс на чорному ринку при пікі доллару на міжбанку був НИЖЧЕ + в тому ж приваті комерційний курс був двічі НИЖЧЕ курсу міжбанку
Про що це говорить?
Про те, що у людей нема гривень на купівлю долларів і що курс доллара штучно завишено!
-
а курс доллара падає
На цьому фоні курс на чорному ринку при пікі доллару на міжбанку був НИЖЧЕ + в тому ж приваті комерційний курс був двічі НИЖЧЕ курсу міжбанку
Про що це говорить?
Про те, що у людей нема гривень на купівлю долларів і що курс доллара штучно завишено!
Куда падает? 24 или 23 за доллар, а может 12?
Какие нет гривен? Каждый день продается много-много импортного товара и на эту гривну закупают импортеры доллар, вроде пенсионеры его скупают. :Sho_za:
-
На цьому фоні курс на чорному ринку при пікі доллару на міжбанку був НИЖЧЕ + в тому ж приваті комерційний курс був двічі НИЖЧЕ курсу міжбанку
Про що це говорить?
Про те, що у людей нема гривень на купівлю долларів і що курс доллара штучно завишено!
Банки можуть встановлювати готівковий курс лише раз на день, а курс міжбанку може мінятись протягом дня.
Чорний ринок більше орієнтується на цифри міжбанку, ніж на пропозицію/попит від населення.
-
Тарифы на перевозку готовой продукции нужно снизить. Так, как это сделали белорусские железнодорожники, как только появилась возможность подхватить транзит украинских товаров в Казахстан, который был ограничен постановлением российского правительства через российскую территорию.
Тю! Зачем! Проще поставить швабодовских протестувальныкив, получить ответку и нежиться в лучах весеннего солнца! А Белорусы и поляки заберут нашу часть транзита.
-
По словам замминистра, в прошлом году открыто восемь новых направлений экспорта. "В частности, в Молдову поставляют мясо птицы и мясопродукты три предприятия, с Казахстаном работают 11 поставщиков, с Азербайджаном - девять предприятий животноводческого профиля и мясного. Еще 15 производителей мяса и продукции КРС работают с Узбекистаном, семь с Киргизстаном. Рекордное количество производителей из Украины поставляют мясо и рыбу в Армению - 27 предприятий. Еще две компании поставляют яйца в Израиль и три животноводческих предприятия работают с Египтом", - сообщила Рутицкая.
Напомним, ранее глава Минагроплитики анонсировал открытие рынка Объединенных арабских эмиратов для украинской агропродукции.
На данный момент Минагрополитики ведет переговоры с Ираном, Индией и Бангладеш об экспорте в эти страны украинской сельхозпродукции.
Вв 2015 году Украина получила разрешение на экспорт яиц в Израиль, курятины - в Египет и Саудовскую Аравию, молочной продукции - в Китай и ЕС. Также, для предприятий мясо и молокоперерабатывающей промышленности были открыты рынки Молдовы, Казахстана, Кыргызстана, Армении и Узбекистана.
Также с 10 января 2016 года 10 украинских производителей молочной продукции получили разрешение на экспорт продукции на рынок ЕС. А с 1 января 2016 года вступило в силу соглашение о "глубокой и всеобъемлющей зоне свободной торговли Украина-ЕС".
По данным Минагрополитики, в 2015 году в Азию Украина осуществила 47% поставок, в Евросоюз - 26%, страны Африки - 13%, СНГ - 11% (включая Россию - около 2%), другие страны - 3%.
http://biz.liga.net/ekonomika/prodovolstvie/novosti/3293775-ukraina-otkryla-vosem-novykh-rynkov-dlya-eksporta-produktsii-apk.htm
-
"Укрспирт" планує збільшити експорт в 7 разів і перехопити нішу Росії 23.03.2016 07:44 У короткій перспективі ДП «Укрспирт» планує збільшити експорт спирту з нинішніх 150 тис. дал у рік до 1 млн дал. Такі цифри в інтерв’ю виданню «Бизнес» навів заступник директора держпідприємства Сергій Блескун. «Україна поставляла на експорт близько 10 млн дал спирту на рік. Але ми дуже багато втратили. Обсяг експорту в 150 тис. дал за 2015 рік — це просто смішно в масштабах виробництва», — зазначив він. Зі слів СЕО компанії, за два роки експорт зросте мінімум до 1 млн дал. «Ми вже посилили свій експортний відділ, взяли на роботу логіста, який повинен організовувати процес поставок. Продаж спирту на експорт — це питання не тільки домовленостей, а й пошуку логістичного рішення. Не кажучи вже про складнощі митного оформлення», — пояснив Блескун. Крім того, з його слів, компанія налагодить логістику і на внутрішньому ринку: «Скажімо, у Вінницькій області спирт зараз не виробляють. Хоча в Немирові є спиртозавод, там же працює і виробник, частка якого в загальному обсязі нашого збуту становить 15%. А є Тернопільська область, в якій виробляють 43% всього спирту, але покупців там немає. Місця, де спирт виробляється і споживається, логістично не синхронізовані. Ми не можемо змусити власників ЛГЗ, які оплачують транспортування спирту, переносити виробництва, але можемо запустити спиртозаводи, що простоюють біля основних споживачів». Блескун повідомив, що нині український спирт купують у Польщі, Азербайджані та Домініканській Республіці. «Є ряд домовленостей з іншими країнами. Я вважаю, що основними експортними ринками повинні бути СНД і Туреччина. Ринок Туреччини став перспективним через напруженість у відносинах з Російською Федерацією, що позначилося і на товарообігу між цими країнами. У нас є шанс зайняти місце російських постачальників. Попит на наш спирт є, проблема — в логістиці: потрібні танкери для транспортування», — розповів він. А ось на ринку ЄС, крім польського, продукція «Укрспирту» є неконкурентною. «Українським спиртовикам буде складно пробиватися через високу собівартість продукції — заводи старі, вимагають модернізації. Хоча працювати в цьому напрямку потрібно, адже та ж Польща є нашим покупцем», — пояснив Блекскун. Нагадаймо, за перші два місяці року ДП «Укрспирт» збільшив виробництво продукції на 230%.
Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2016/03/23/178944-ukrspyrt-planuye-zbilshyty-eksport-7-raziv-perehopyty-nishu-rosiyi
-
Вибачаюсь за новини з майбутнього :smilie7:
======
http://www.ukragroconsult.com/news/gosprodzerkorporaciya-namerena-v-razy-uvelichit-eksport-zerna-i-muki
Государственная продовольственно-зерновая корпорация Украины" (ГПЗКУ) к 2019 году планирует увеличить экспорт зерна в 1,8 раза, муки — в 9 раз ( хотя стоило бы макароны хотя бы экспортировать, купить какой-то всемирно-известный брэнд и производить его в украине)
ПАО "Государственная продовольственно-зерновая корпорация Украины" (ГПЗКУ) рассчитывает увеличить экспортные поставки зерновых до 2019 года в 1,8 раза, до 5,17 млн тонн, муки — в девять раз, до 280 тыс. тонн.
Согласно презентации заместителя главы правления корпорации Андрея Репко, представленной в ходе 7-й ежегодной конференции Адама Смита "Агробизнес Украины", в 2015 году компания экспортировала 2,85 млн тонн зерна, в 2016 году планирует 3,5 млн тонн.
В планах компании увеличить долю закупки зерна на собственных элеваторах до 80%. В 2015 году ГПЗКУ приняла 2,11 млн тонн зерна, в 2016 году рассчитывает увеличить этот объем до 3,2 млн тонн, к 2019 году — 5,5 млн тонн.
А.Репко добавил, что госкорпорация также сосредоточится на направлении переработки зерна и будет искать новые рынки реализации муки.
В 2015 году ГПЗКУ экспортировала 32 тыс. тонн муки, в 2016 году рассчитывает выйти на показатель в 60 тыс. тонн, в 2019 году планирует экспортировать 280 тыс. тонн муки.
В планах компании инвестировать $25 млн в реконструкцию и модернизацию своих зерновых терминалов, $130 млн — линейных элеваторов. Средства будут направлены в рамках первого транша китайского кредита.
Кроме того, $130 млн ГПЗКУ хочет направить на строительство портового элеватора и $165 млн — на строительство железнодорожных зерновозов.
ГПЗКУ создана правительством Украины в августе 2010 года. В ее состав входит разветвленная сеть филиалов — линейные и портовые элеваторы, мельницы, комбикормовые и крупяной заводы. Суммарно 53 подразделения-филиала ГПЗКУ могут хранить 3,75 млн тонн зерновых, в том числе суммарные мощности по перевалке на экспорт Одесского и Николаевского портов составляют около 2,5 млн тонн зерновых грузов в год.
Госкорпорация в 2012 году договорилось с Экспортно-импортным банком Китая о предоставлении кредита $1,5 млрд, который планировалось использовать на закупки зерна для их экспорта по торговым соглашениям с КНР. Оператором с китайской стороны по данному контракту, рассчитанному на 15 лет, выступила Китайская национальная корпорация машинной промышленности и генеральных подрядов (ССЕС). Предполагалось, что в дальнейшем китайская сторона выделит еще $1,5 млрд на проекты орошения и развития зерновой логистики.
ГПЗКУ по итогам 2015 года получила чистый убыток в объеме 3,029 млрд, что на 14,3% меньше по сравнению с 2014 годом.
-
Дякую, ферале
---------------
Як невеликі українські фермери завойовують ринок Євросоюзу
Європа — один з найбільших ринків збуту сільгосппродукції у світі. Й українські аграрії завойовують його не тільки традиційними зерновими, олійними та замороженою курятиною, епостачання яких квотовані. Були задіяні нішеві продукти, експорт яких не регулюється ніякими адміністративними обмеженнями: ягоди, олійний льон, конопляне зерно і деякі технічні рослини.
І хоча в абсолютних цифрах обсяги невеликі, крива поставок йде вгору. Найуспішніший продукт — ягоди: за 2015‑й рік їх експорт (переважно в країни ЄС) виріс майже вдвічі, а його грошовий обсяг досяг $ 12,5 млн. Для порівняння, загальний агроекспорт до Євросоюзу в грошовому вираженні минулого року впав на 23,7%. Перспективи ще кращі. На думку Вероніки Мовчан, директора з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, експорт такої нішевої агропродукції найближчими роками може збільшитися до $150-200 млн на рік.
Особливість України в тому, що в цій сфері активні не великі холдинги, а переважно невеликі господарства.
НВ розшукало підприємців, які ризикнули взятися за нетрадиційний для України агробізнес і зробили свій внесок у зростання вітчизняного експорту в Європу.
Їх усіх об'єднує одне: до успіху ці фірми підштовхнули не багатомільйонні інвестиції, а обмеженість ресурсів. Маючи дещицю землі, ці бізнесмени почали вирощувати високомаржинальні культури. Та зуміли безпосередньо налагодити їх збут зарубіжним клієнтам, минаючи посередників-трейдерів.
Читати далi
http://nv.ua/ukr/publications/prodalisja-v-jevropu-jak-ukrajinski-fermeri-plachut-ale-ne-zdajutsja-zavojovujuchi-rinok-jevrosojuzu-104872.html
-
Україна домовилась з Ізраїлем про постачання м’яса яловичини та птиці
25.03.2016 12:25
«Ми відкрили ізраїльський ринок охолодженого м’яса — яловичини і птиці», — повідомив Павленко. Про це журналістам повідомив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, передає кореспондент УНН. «Ні ізраїльська, ні українська сторона не підтвердили сальмонелу в українських яйцях. В результаті переговорів з ізраїльською стороною досягнуто домовленостей щодо поставки м’яса яловичини та птиці на ринок Ізраїлю», — сказав міністр на нараді з питань обговорення стратегічних напрямків розвитку аграрного сектора економіки та проблемних питань розвитку регіонів.
Він зазначив, що українська сторона готова розпочати поставки яєць в Ізраїль вже з наступного тижня. «Зараз питання до ізраїльських санітарам і фітосанітарії, коли вони готові відкрити ринок».
«Зараз починається робота на рівні наших ветеринарних органів, які повинні провести сертифікацію наших підприємств, що висловлять бажання, і після цього буде проведено відкриття».
Джерело: http://best-news.com.ua/ekonomika/23228-ukra-na-domovilas-z-zra-lem-pro-postachannya-m-yasa-yalovichini-ta-ptic
-
цiкавi графики на украiнську експортну сировину - зерно, метали, та таке iнше
http://minprom.ua/digest/205687.html
(http://minprom.ua/data/image/1457522227_big.jpg)
-
Ну нормально, лучше демпинговать на экспорте, чем нищете на внутреннем рынке продавать. Вон белых грибов уже в продаже нет, надо и что бы мяса не было. Пусть Израиль кушает. Какая перемога. :smiley16:
-
В Іллічівському морському порту відкрили зерновий термінал
Четвер, 31 березня 2016, 19:06
http://www.epravda.com.ua/news/2016/03/31/587645/
31 березня відбулося офіційне відкриття зернового терміналу компанії "Рісо Термінал".
Про це йдеться у повідомленні компанії.
"У такому порту, як Іллічівський - з його потенціалом акваторії, причалів та інфраструктури - подібні проекти повинні реалізовуватися щорічно. Як ми знаємо, компанія "СП Рісо Термінал" планує інвестувати не тільки в наземну інфраструктуру, але і в гідротехніку. І, безумовно, Мінінфраструктури буде всіляко підтримувати такі ініціативи", - підкреслив заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков.
Крім того, сприяти реалізації інвестиційних проектів пообіцяв і голова ДП "АМПУ" Андрій Амелін.
Як зазначив керівник, Адміністрація морських портів України, зі свого боку, буде сприяти тому, щоб до кінця року почалися роботи з днопоглиблення акваторії порту до 15 м.
За словами заступника директора "Рісо Термінал" Тетяни Куликової, реалізація цього проекту дозволить не тільки залучити в порт додаткові вантажопотоки, але і послужить створенню нових робочих місць, а також стане ще одним джерелом податкових відрахувань до бюджетів різних рівнів.
"Рісо Термінал" , розташований в Іллічівському морському торговому порту - це найбільший експортно-імпортний наливний термінал в регіоні Чорного моря.
Термінал посідає ключову роль в експорті вітчизняної нерафінованої соняшникової олії та надає послуги проміжного зберігання таким великим міжнародним компаніям як Cargill, Kernel, ADM.
Економічна правда
-
Ви сліпий чи тупий? В часі порівнюється морський ( океанічний шлях )- Одеса- Чорне Море- Стамбул- Середземне Море- Суецький канал- Червоне море- Індійський океан- Сінгапур- Тихий океан- Китай з новим маршрутом- типу Велик. Шовк Шлях. Замість Суецького каналу можна пройти через Гібралтар і далі обігнути Африку, але цей анахронізм обійдеться в ще більші витрати часу
Ага. До Яценюка кругом идиоты были, никто не додумался просто поездом возить без дополнительных перегрузок.
1) До Яценюка возили через РФ-Казахстан. РФ вирішили в черговий раз показати Україні, як треба вчиняти економічний тиск, поклавши на міжнародні угоди типу БМ, та одностороннє заборонити Україні транзит своєю територією РФ
2) Ідея відновлення Великого Шовкового з Китаю до Західної Європи належить не Яценюку, а Китаю. Задовго до "революції Гідності". Причому всі варіанти цього шляху оминали РФ та йшли переважно суходолом Китаю, Казахстану, Середньої Азії, Ірану та Туреччини або України ( або Іран-Туреччина, або Каспійське Море-Азербайджан-Грузія-Чорне море-Україна)
-
цiкавi графики на украiнську експортну сировину - зерно, метали, та таке iнше
http://minprom.ua/digest/205687.html
(http://minprom.ua/data/image/1457522227_big.jpg)
А який стосунок до України мають тверді сорти пшениці? Україна їх закупає, а вирощує м'які сорти ( вищий сорт, склоподібна пшениця)
-
Вибачаюсь за новини з майбутнього :smilie7:
======
http://www.ukragroconsult.com/news/gosprodzerkorporaciya-namerena-v-razy-uvelichit-eksport-zerna-i-muki
Государственная продовольственно-зерновая корпорация Украины" (ГПЗКУ) к 2019 году планирует увеличить экспорт зерна в 1,8 раза, муки — в 9 раз ( хотя стоило бы макароны хотя бы экспортировать, купить какой-то всемирно-известный брэнд и производить его в украине)
Які макарони? З чого? У нас немає практично відповідних сортів пшениці. Українські вчені розробили ряд твердих сортів, які можна вирощувати в наших кліматичних степових умовах, але вони мають дуже низьку врожайність- на порядок менше звичайних м'яких сортів, які, до речі, теж в рази мають урожайність гірше, ніж в Західній Європі, Середньому Сході, в Північній Америці
Звісно, муку можна закупати за кордоном та все одне робити макарони на експорт. Але ж Ви розраховували не на те, правда?
-
Ну нормально, лучше демпинговать на экспорте, чем нищете на внутреннем рынке продавать. Вон белых грибов уже в продаже нет, надо и что бы мяса не было. Пусть Израиль кушает. Какая перемога. :smiley16:
Чим доводити демпінг будете?
-
Автор, Є.З.- придурок, ватан і просто мерзотник
Якщо ті самі цифри викладе патріот, це щось змінить?
Маємо факт, що у 2013 році експорт у Мордор був 15 млрд. В результаті взаємних санкцій ця величина поступово прямує до нуля. Україна знайшла альтернативні ринки збуту, щоб одержувати ті самі 15 млрд. не від кацапів? Ні.
Отже маємо девальвацію гривні.
Патріот не буде нести таку пургу- треба бути скінченим виродком-ватником, щоб усю вину за зменшення експорту в РФ покладати на Україну, а не РФ. І це при тому, що звичайно самі патріоти кричать, що Україна мусить розірвати більшість економічних стосунків з РФ...
Тобто підбір цифр- брехливий та заангажований. А що ж тоді є правдою?
А правдою є те, що в 2013 році експорт до РФ теж впав, у порівнянні з 2012 роком,- а країною правили ліпші друзі РФ Янукович і Азаров. То це вони проти РФ застосували санкції?
Ні, не вони. То РФ здійснювала заборонений Будапештським Меморандумом економічний тиск на Україну, щоб вона не підписувала угоду з ЄС. То чому ця падла- автор Є.З. ,-про це не пише? Тому що падла.
Але й це не все. Річ у тім, що в 2012-му році Україна підписала з РФ і РБ договір про ЗВТ- формально такий же самий, який через рік Україна зібралась підписати з ЄС(Договір про зону вільної торгівлі СНД (держави-члени: Україна, Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, РФ, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан) підписаний 18.10.2011 р., ратифікований в Україні 13.07.2012 р.). То чому ж тоді скоротилась торгівля між Україною та РБ, яка ніякий тиск на Україну не вчиняла? : https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2013/zd/ztt/ztt_u/ztt1213_u.htm
Більше того- в РФ експорт України зменшився ще в 2012 році, в порівнянні з 2011! https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2012/zd/ztt/ztt_u/ztt1212_u.htm
хоч тоді ще не було й планів вступу України до ЄС, а ЗВТ з РФ вже мала почати працювати... Відповідь очевидна- це не фізичні обсяги, це - долари. А кон'юнктура світових цін вже тоді склалась так, що ціни на український експорт впали
То чому й про це не пише дебіл, іпанат, ватник, виродок Є.З.? Тому, про що казав- він проплачений агент Кремля, виродок з колишніх людей, зомбі з інтелектом нижче плінтуса
А чому Ви тоді це тягнете та захищаєте його? Це ж не перший раз, коли я Вам висловлюю, що Ви, напевно, такий же агент і ватник! Чому Ви знов пишете таку ж гидоту?
Отже, щоб не робили російські зомбаки, мозок яких давно вже контролює якась інопланетна Істота ( бо не можуть люди творити те, роблять росіяни- це вже давно не люди, в них явно зашита програма по знищенню людства й вони послідовно її виконують )- Є.З. все виправдує, в нього у всьому винна Україна. Знайома мелодія, знайомі симптоми. Зомбі
А Ви? Чому , за які 30 срібляків Ви розповсюджуєте цю заразу, щоб захворіли інші?
-
Патріот не буде нести таку пургу- треба бути скінченим виродком-ватником, щоб усю вину за зменшення експорту в РФ покладати на Україну, а не РФ. І це при тому, що звичайно самі патріоти кричать, що Україна мусить розірвати більшість економічних стосунків з РФ...
Тобто підбір цифр- брехливий та заангажований. А що ж тоді є правдою?
А правдою є те, що в 2013 році експорт до РФ теж впав, у порівнянні з 2012 роком,- а країною правили ліпші друзі РФ Янукович і Азаров. То це вони проти РФ застосували санкції?
Ні, не вони. То РФ здійснювала заборонений Будапештським Меморандумом економічний тиск на Україну, щоб вона не підписувала угоду з ЄС. То чому ця падла- автор Є.З. ,-про це не пише? Тому що падла.
А чому Ви тоді це тягнете та захищаєте його? Це ж не перший раз, коли я Вам висловлюю, що Ви, напевно, такий же агент і ватник! Чому Ви знов пишете таку ж гидоту?
Отже, щоб не робили російські зомбаки, мозок яких давно вже контролює якась інопланетна Істота ( бо не можуть люди творити те, роблять росіяни- це вже давно не люди, в них явно зашита програма по знищенню людства й вони послідовно її виконують )- Є.З. все виправдує, в нього у всьому винна Україна. Знайома мелодія, знайомі симптоми. Зомбі
А Ви? Чому , за які 30 срібляків Ви розповсюджуєте цю заразу, щоб захворіли інші?
Які в дупу 30 срібляків?
З автором статті я не знайомий і не захищаю його. Просто констатується факт, що експорт зменшився.
Тільки Україну я не звинувачую. Написав, що санкції взаємні. Нам щось заборонили, ми щось заборонили кацапам у відповідь.
З цим питанням, гадаю ми розібрались?
Йдем далі. А давайте подивимось які кроки здійснює Україна, щоб розвивати експорт. Ось тут починається найцікавіше.
Осінь 2014 року пам'ятаєте, коли почали стрижку експортерів і встановили грабіжницький курс на міжбанку? Один айтішник розповідав, що у них на фірмі вже в повітрі літали думки відкрити рахунок за кордоном і отримувати оплату туди, якщо безпрєдел НБУ буде продовжуватись. А великі компанії вже мабуть давно виручку складують в офшорах.
Про обшуки в ІТ-компаніях нагадати? Це між іншим галузь, яка приносить більше 2 млрд. дол. виручки в рік.
Нічого не робиться щоб у нас працював Paypal, а це також потенціал для надходження валюти в країну.
-
Патріот не буде нести таку пургу- треба бути скінченим виродком-ватником, щоб усю вину за зменшення експорту в РФ покладати на Україну, а не РФ. І це при тому, що звичайно самі патріоти кричать, що Україна мусить розірвати більшість економічних стосунків з РФ...
Тобто підбір цифр- брехливий та заангажований. А що ж тоді є правдою?
А правдою є те, що в 2013 році експорт до РФ теж впав, у порівнянні з 2012 роком,- а країною правили ліпші друзі РФ Янукович і Азаров. То це вони проти РФ застосували санкції?
Ні, не вони. То РФ здійснювала заборонений Будапештським Меморандумом економічний тиск на Україну, щоб вона не підписувала угоду з ЄС. То чому ця падла- автор Є.З. ,-про це не пише? Тому що падла.
А чому Ви тоді це тягнете та захищаєте його? Це ж не перший раз, коли я Вам висловлюю, що Ви, напевно, такий же агент і ватник! Чому Ви знов пишете таку ж гидоту?
Отже, щоб не робили російські зомбаки, мозок яких давно вже контролює якась інопланетна Істота ( бо не можуть люди творити те, роблять росіяни- це вже давно не люди, в них явно зашита програма по знищенню людства й вони послідовно її виконують )- Є.З. все виправдує, в нього у всьому винна Україна. Знайома мелодія, знайомі симптоми. Зомбі
А Ви? Чому , за які 30 срібляків Ви розповсюджуєте цю заразу, щоб захворіли інші?
Які в дупу 30 срібляків?
З автором статті я не знайомий і не захищаю його. Просто констатується факт, що експорт зменшився.
Тільки Україну я не звинувачую. Написав, що санкції взаємні. Нам щось заборонили, ми щось заборонили кацапам у відповідь.
З цим питанням, гадаю ми розібрались?
Йдем далі. А давайте подивимось які кроки здійснює Україна, щоб розвивати експорт. Ось тут починається найцікавіше.
Осінь 2014 року пам'ятаєте, коли почали стрижку експортерів і встановили грабіжницький курс на міжбанку? Один айтішник розповідав, що у них на фірмі вже в повітрі літали думки відкрити рахунок за кордоном і отримувати оплату туди, якщо безпрєдел НБУ буде продовжуватись. А великі компанії вже мабуть давно виручку складують в офшорах.
Про обшуки в ІТ-компаніях нагадати? Це між іншим галузь, яка приносить більше 2 млрд. дол. виручки в рік.
Нічого не робиться щоб у нас працював Paypal, а це також потенціал для надходження валюти в країну.
А що потрібно зробити, щоб в Україні працював Paypal?
-
А що потрібно зробити, щоб в Україні працював Paypal?
Прийняти необхідні закони, щоб ця платіжна система була в українському правовому полі. Має працювати уряд і знову ж таки НБУ.
-
КИЇВ. 8 квітня. УНН. Експорт України до Японії за підсумками 2015 року збільшився на 12%. Про це сказав заступник голови Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв під час брифінгу, передає кореспондент УНН.
“Україна та Японія акцентували увагу на збільшенні двостороннього обсягу торгівлі і у нас є перші обнадійливі ознаки. Зокрема, за підсумками 2015 року український експорт до Японії збільшився на 12% і ми будемо у цьому напрямку далі працювати”, — сказав К.Єлісієєв.
Нагадаємо, за словами О.Павленка, за 11 місяців 2015 року товарообіг сільськогосподарською продукцією між Україною та Японією склав $148,8 млн, що майже на 70 млн дол. більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Зокрема, частка експорту збільшилася у 2 рази та склала $147,2 млн.
http://www.unn.com.ua/uk/news/1562108-eksport-ukrayini-do-yaponiyi-zbilshivsya-na-12
-
КИЇВ. 19 квітня. УНН. Сьогодні, 19 квітня, Україна та Данія підписали ветеринарний сертифікат на експорт української яловичини до Данії. Про це УНН повідомили у прес-службі Мінагрополітики.
За даними відомства, сьогодні Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та Прем’єр-міністр Королівства Данії Ларс Льокке Расмуссен підписали сертифікат на експорт української яловичини до Данії.
У відомстві зазначають, що центральними державними ветеринарними органами країн погоджено 15 форм ветеринарних сертифікатів на експорт з Данії в Україну об’єктів, підконтрольних державній службі ветеринарної медицини, зокрема м’ясних продуктів, молока та молокопродуктів, риби та рибопродуктів, кормів для домашніх тварин, добового молодняку та інкубаційних яєць різних видів птиці, норки, племінних свиней та ВРХ а також кормів та кормових добавок рослинного походження.
http://www.unn.com.ua/uk/news/1564915-ukrayina-rozpochne-eksport-yalovichini-do-daniyi
-
Результати перших 2х місяців
http://eimg.pravda.com/images/doc/6/6/6604fbd-555-original.jpg
-
Почему же упал экспорт? Тем более что с 1 января 2016 года началось создание зоны свободной торговли с ЕС. И именно на ЕС были большие надежды. В целом, они даже можно сказать, оправдались. По итогам первого квартала 2016 года ЕС занимает 41% в общем экспорте Украины, в то время как за аналогичный период 2013 года доля ЕС была только 33%. Доля выросла, но вот экспорт не вырос. За первый квартал 2013 года Украина поставила в страны ЕС товаров на сумму 4,5 млрд. долл., а за первый квартал 2016 года всего на 3,2 млрд. долл. Так что эффект от зоны свободной торговли с ЕС еще впереди, но определенные изменения в экспорте и импорте Украины действительно произошли.
Можно много мечтать и фантазировать о высоких технологиях и ИТ-проектах, но реальная экономика более прагматична. Если можно так сказать, главными ТОП-5 экспортными товарами Украины за 1 квартал 2016 года стали: кукуруза, подсолнечное масло, полуфабрикаты из стали, пшеница и железная руда. Именно эта украинская продукция и обеспечивает поступление экспортной выручки в Украину. Эти пять товаров обеспечили 40% экспортной выручки Украины. Да, это сырье. Но это реальный экспорт Украины. И дальнейшее будущее экономики Украины будет во многом зависеть от этих товаров. Новому правительству Гройсмана стоило бы максимально стимулировать, и производство, и экспорт этой продукции. Если уже и говорить о том, что же может быть локомотивом экономики Украины, то это, прежде всего, агарный бизнес. Если бы удалась как можно быстрее запустить рынок с/х земли в Украине, это бы было бы действительно настоящей реформой, которая реально обеспечила бы рост экономики в Украине и сделала аграрный бум, который бы и вывел Украину из кризиса.
http://blog.liga.net/user/aohrimenko/article/21991.aspx
-
Ну нормально, лучше демпинговать на экспорте, чем нищете на внутреннем рынке продавать. Вон белых грибов уже в продаже нет, надо и что бы мяса не было. Пусть Израиль кушает. Какая перемога. :smiley16:
ха, зачем тебе мясо?
Твое блюдо это говно на лопате :smilie5:
-
ха, зачем тебе мясо?
Твое блюдо это говно на лопате :smilie5:
Ты наверное "доктор" которому кал на анализы носят? И на пациентов обижаешься , что жадничают? :gigi:
-
ха, зачем тебе мясо?
Твое блюдо это говно на лопате :smilie5:
Ты наверное "доктор" которому кал на анализы носят? И на пациентов обижаешься , что жадничают? :gigi:
гома наші керовніки самі обісруться і без тебе - свободен...
-
Експорт української аграрної продукції до країн Європейського Союзу зріс на 15,3%. За січень-березень 2016 року виручка у цій галузі склала 1,2 млрд доларів США.
http://www.hromadske.tv/economics/ukrayina-zbilshila-na-15-eksport-agrarnoyi-produkt/
Про це повідомила заступник міністра аграрної політики і продовольства Владислава Рутицька у Facebook.
«За І квартал експорт української агропродукції в ЄС зріс на 15,3%! Це додаткові 155 млн дол. у торговельний баланс. А всього за перші три місяці наші експортери відправили до ЄС товарів на суму 1,2 млрд дол.», — написала Рутицька.
Раніше МЕРТ повідомило, що Європейський Союз з долею в 44,4% став основним торговельним партнером України в експорті товарів за 2 місяці 2016 року.
Експорт аграрної продукції з України в 2015 році становив 14,6 млрд дол. і перевищив імпорт на рекордні для країни за роки незалежності 11,1 млрд дол. При цьому 45% експорту пішло до країн Азії, 28,2% – до Європи, 13,6% – Африки і 10% – до країн СНД.
-
Експорт української аграрної продукції до країн Європейського Союзу зріс на 15,3%. За січень-березень 2016 року виручка у цій галузі склала 1,2 млрд доларів США.
http://www.hromadske.tv/economics/ukrayina-zbilshila-na-15-eksport-agrarnoyi-produkt/
Про це повідомила заступник міністра аграрної політики і продовольства Владислава Рутицька у Facebook.
«За І квартал експорт української агропродукції в ЄС зріс на 15,3%! Це додаткові 155 млн дол. у торговельний баланс. А всього за перші три місяці наші експортери відправили до ЄС товарів на суму 1,2 млрд дол.», — написала Рутицька.
А то , что квоты за эти 3 месяца уже вычерпаны, написать забыли?
-
А то , что квоты за эти 3 месяца уже вычерпаны, написать забыли?
Даже не за 3.
"..
Украинские экспортеры по состоянию на 16 февраля исчерпали беспошлинные импортные квоты, согласованные условиями зоны свободной торговли на 2016 год, на поставку в Европейский Союз (ЕС) кукурузы, меда, виноградного и яблочного соков, сообщила пресс-служба ассоциации "Украинский клуб аграрного бизнеса" (УКАБ).
"В соответствии с условиями зоны свободной торговли Украина-ЕС и квотами, установленными на импорт украинской продукции в страны ЕС, квоты на кукурузу (400 тысяч тонн), на виноградный и яблочный соки (10 тысяч тонн) и на мед натуральный (5 тысяч тонн) были полностью исчерпаны", - отметила пресс-служба.
Кроме того, в УКАБ сообщили, что близкими к заполнению являются беспошлинные импортные квоты на поставку ячменя (поставлено 225 тыс. тонн, или 90% квоты), ячменной крупы и муки (поставлено 3,9 тысячи тонн, или 63% квоты), сахара (поставлено 12,4 тысячи тонн, или 62% квоты), пшеницы (поставлено 519 тысяч тонн, или 55% квоты), овса (поставлено 1,8 тысячи тонн, или 45% квоты), обработанных томатов (4,4 тысячи тонн, или 44% квоты).
Как сообщал УНИАН, украинские импортеры мяса птицы к 1 февраля полностью использовали выделенную Украиной на 2016 год квоту на беспошлинные поставки этой продукции из ЕС, которая составляет 18 тысяч тонн.
Министр аграрной политики и продовольствия Алексей Павленко в январе сообщил, что украинские экспортеры в 2015 году не использовали квоты на поставки в ЕС баранины, грибов, чеснока, сахарных сиропов, крахмала, отрубей, сахарной кукурузы и продукции из обработанного молока и масла.
..."
-
У першому кварталі 2016 року Державне підприємство "Укрспирт" перевиконало план у 6 разів і отримало чистий прибуток 49,9млн грн.
Про це йдеться у повідомленні ДП.
Як зазначається, у порівняні з першим кварталом 2015 року показник збільшився майже на 280%, тоді прибуток підприємства був приблизно 13,2 млн грн.
"Показники першого кварталу - це реальна перемога ДП "Укрспирт". Можна багато говорити про проблеми, а можна діяти і отримувати результат.Цедоводять цифри: на 59% збільшились об’єми виробництва спирту і на 37% - об’єми реалізації, експорт українського спирту в першому кварталі цього року виріс на 352%, на 49% зросла виручка від реалізації. Разом з цим збільшились і податкові відрахування - на 40,4%, держпідприємство перерахувало в бюджети різних рівнів майже 100 млн грн", - заявив заступник директора ДП "Укрспирт" Сергій Блескун.
Нагадаємо, що чистий прибуток ДП "Укрспирт" у 2015 році становив більше 16 млн грн, 2014 р. був збитковим ("-" 532 млн грн).
На сьогоднішній день основними клієнтами підприємства є українські виробники алкогольної продукції, на яких приходиться більше 80% продажів.
Економічна правда
-
КИЇВ. 8 травня. УНН. Торік Україна збільшила обсяг експорту IT-послуг на 17%, у кількісному еквіваленті він зріс до 2,1 млрд доларів, повідомляє прес-служба НБУ, передає УНН.
За даними прес-служби відомства, IT — це єдиний вид експорту послуг, який постійно зростав протягом останніх років.
“Найбільшу частину експорту цього виду послуг становлять комп’ютерні послуги, що у 2015 році становили — 79% від загального експорту давного виду послуг, переважно — це аутсорсинг розробки програмного забезпечення”, — йдеться у повідомленні.
Водночас серед причин бурхливого розвитку сфери надання комп’ютерних послуг можна виділити низьку відносну вартість послуг українських ІТ-спеціалістів.
“За даними Ukraine Digital News, у 2014 році в Україні працювала найбільша кількість ІТ-професіоналів у Європі — 90 тис. осіб, більше тисячі компаній з надання ІТ-послуг. Такі міжнародні гіганти, як Aricent, Boeing, Ericsson, Huawei, Oracle, Siemens і Teleperformance, обрали Україну для розміщення об’єктів своїх науково-дослідницьких робіт”, — йдеться у повідомленні.
Зокрема, у 2014 році в Україні було сформовано 6 ІТ-кластерів у містах Львові, Одесі, Києві, Харкові, Дніпропетровську та Луцьку — спільнот провідних компаній у галузі інформаційних технологій, які спільно із університетами та міською владою покращують та розвивають ІТ у цих містах.
Водночас в Україні є низка факторів, що обмежують розвиток зазначеної галузі, зокрема недоліки українського законодавства, слабкість деяких секторів системи освіти, низький рівень володіння англійською мовою тощо.
Нагадаємо, Україна лідирує у Європі за експортом ІТ-послуг.
http://www.unn.com.ua/uk/news/1569403-torik-eksport-it-poslug-z-ukrayini-zris-do-2-1-mlrd-dol-ssha
-
(http://wartime.org.ua/uploads/posts/2016-05/1463666102_121.jpg)
http://wartime.org.ua/26212-scho-prodaye-kupuye-ukrayina-komu-u-kogo-nfografka.html
-
Структура експорту будь-якої країни формується не тільки міжнародним попитом, а й особливостями розвитку національної економіки. Український експорт, що ґрунтується на зернових і рослинних оліях, тільки частково збігається зі структурою світового товарного попиту. Проведене на прохання Мінекономрозвитку дослідження Інституту економічних досліджень і політичних консультацій свідчить: якщо у світовому експорті домінують механічне обладнання (23,7%), мінеральні продукти (18,8%), транспортні засоби (9,9%), хімічна продукція (8,8%) і недорогоцінні метали, то в українському частка механічного обладнання вдвічі менша (10,5%), ніж у середньому по світу. При цьому частка зовнішніх поставок недорогоцінних металів і виробів з них істотно перевищує загальносвітовий показник (29,8%). Та й частка експорту мінеральних продуктів у нашій країни (12,5%) також менша за середньосвітову (18,8%). Водночас питома вага продукції рослинного походження в українському експорті (11,9%) майже вчетверо перевищує світові показники. При цьому на українські жири й олії припадає 3,5% світового ринку, на продукти рослинного походження — 1,6%. Темпи зростання українських зовнішніх поставок сільськогосподарської та харчової продукції вражають. Наша країна — лідер за соняшниковою олією та ячменем, входить до десятки найбільших виробників за обсягами пшениці на експорт. Здавалося б, це може й має грати нам на руку, але експортна виручка, навпаки, скорочується.
У першому кварталі 2016-го експорт знизився на 18,5% (на 1,7 млрд дол.) порівняно з аналогічним торішнім показником, а імпорт — на 9,3% (на 885 млн дол.). Експорт товарів до країн Європейського Союзу становив 3,1 млрд дол. (41,4% від загального обсягу експорту) і зменшився порівняно з торішнім аналогом на 2,7%. При цьому нинішнього року ледь не вперше експорт продукції рослинного походження зрівнявся за обсягами з металами — по 22,2% у загальній товарній структурі. У першому кварталі Україна експортувала зерна на 1,3 млрд дол. (97,4% до першого кварталу 2015-го), жирів і олій — на 945,6 млн дол. (112% до першого кварталу 2015 р.). У структурі експорту зернових 50% припадає на "царицю полів" кукурудзу, 36 — пшеницю і 13% — на ячмінь.
http://gazeta.dt.ua/business/torgivlya-z-yes-za-deyakimi-poziciyami-eksport-navit-ne-rozpochinavsya-golovni-prichini-torgovelnih-uspihiv-nedostatnye-virobnictvo-i-nizka-yakist-produkciyi-trudnoschi-z-vihodom-na-yevropeyskiy-rinok-_.html
-
не хай-тек звичайно. Але і то непогано.
Треба виробляти макарони і продавати їх.
Задавити міжнародний ринок цінами на макарони українського виробництва
------------------------------
Експорт борошна і зерна у квітні виріс майже на 70%
Субота, 28 травня 2016, 15:08
Версія для друку Коментарі 0
http://www.epravda.com.ua/news/2016/05/28/594219/
У квітні експорт зерна і борошна збільшився на 67,6% в порівнянні з березнем 2016 року.
Про це в пише аналітик аграрного ринку компанії "ПроАгро" Ярослав Левицький, передає "Дело".
У квітні 2016 Україна наростила поставки на зовнішні ринки зернових, зернобобових культур та борошна в порівнянні з попереднім місяцем на 67,6%, або більш ніж на 1,4 млн тонн - до 3,6 млн тонн.
"Збільшення обсягів експорту відбулося, в основному, за рахунок пшениці і кукурудзи, також майже вдвічі зросли поставки ячменю. При цьому експорт вівса і сорго скоротився, а жито на зарубіжні ринки не поставлялася взагалі", - відзначає аналітик.
Квітневий експорт пшениці в порівнянні з березнем зріс удвічі, а кукурудзи - на 51,8%.
"Разом з тим частина пшениці в зерновому експорті з України збільшилася з березневих 32,7% до 36,7%, а частка кукурудзи в зовнішньоторгівельних поставках, навпаки, знизилася з 62,9% до 57%", - додає він.
Найбільшим покупцем українського зерна, переважно кукурудзи, з початку поточного сезону є ЄС.
У трійку лідерів по закупівлях пшениці увійшли Таїланд, Єгипет і Індонезія. Найбільший обсяг вітчизняного ячменю закупила Саудівська Аравія.
Нагадаємо, всього за десять місяців 2015 - 2016 років Україна поставила на зовнішні ринки 33,1 млн т зернових.
Підписуйтесь на наші push-повідомлення, щоб першими дізнаватися про появу нових матеріалів. Ми обіцяємо надсилати тільки дійсно важливі новини.
-
Ну, зернові зараз добре йдуть для тих, хто товар добре зберіг і має що продавати.
В нас трохи сучасних елеваторів вже є, так що треба на цьому напрямку піддавлювати чужаків.
-
Ну, зернові зараз добре йдуть для тих, хто товар добре зберіг і має що продавати.
В нас трохи сучасних елеваторів вже є, так що треба на цьому напрямку піддавлювати чужаків.
Свого часу бачiв, як йдуть справи в цукроварнях...
Однак, за 10 рокiв - з 1995 по 2005... половину заводiв... порiзали на метал.
Але цукровий буряк - як для нас - стратегiчний продукт.
Та й виробляти цукор не так скдадно, як, свого часу, купляли - тростниковий...
Украiна власним цукром... бiльше як сто рокiв тому... всю Iмперiю годувала.
А з тих грошей й церкви будували, школи, лiкарнi...
Сьогоднi... часто можна почути, що цукровий буряк не вигiдний в виробництвi, що заводи 10 мiсяцiв в рiк стоять, а працюють лише в жовтнi-груднi, коли зiбраний врожай.
Тобто... е у нас с/х. "Резерв", яким можемо годувати Европу.
Та й якiсть нашого продукта - бачiв на власнi очi :smiley24: - куди там тому кубинському тростниковому цукру...
:smilie7:
-
У десять разів ДП "Укрспирт" збільшить експорт продукції за підсумками І півріччя 2016, порівняно з аналогічним періодом 2015.
Про це розповів заступник голови ДП "Укрспирт" Сергій Блескун, – пише РБК-Україна.
"Були поставлені акценти з початку нового року – розвивати експорт. І ми зробили велику роботу", – зазначив він.
Блескун уточнив: за підсумками першого півріччя 2016 року підприємство експортує близько 158 тисяч декалітрів спирту.
"Це в 10 разів більше, ніж за перше півріччя 2015 року. За весь минулий рік експорт був близько 140 тисяч декалітрів", – додав Блескун.
Основними напрямками експорту є країни СНД, ЄС, Африки та Південно-Східної Азії.
http://konkurent.in.ua/news/ukrayina/5196/ukrspirt-zbilshiv-eksport-spirtu-v-desyat-raziv.html
-
Украина резко нарастила экспорт сигарет
В первом квартале 2016 года Украина увеличила экспорт табачных изделий – сигарет и папирос. Так, объем экспорта в денежном выражении, по данным Госстата, составил $79,3 млн, что почти вчетверо превышает импорт такой продукции в Украину.
http://news.finance.ua/ru/news/-/378579/ukraina-rezko-narastila-eksport-sigaret
ГПЗКУ наращивает экспорт муки
За 11 месяцев 2015/2016 маркетингового года ПАО «Государственная продовольственно-зерновая корпорация Украины» экспортировала более 30 000 тонн муки.
Это почти в 2 раза превышает показатели аналогичного периода прошлого сезона. Об этом сообщил директор департамента маркетинга и реализации готовой продукции Вячеслав Цегельник.
«По данным экспертов, ГПЗКУ пока занимает 2 место среди экспортеров пшеничной муки из Украины», - отметил директор департамента.
По его словам, в 2016/17 МГ корпорация планирует отгрузить около 55 000 тонн муки на внешние рынки и намерена стать лидером по экспорту мукомольной продукции из Украины. «Мы продолжаем расширять географию поставок продукции переработки в страны Ближнего Востока, СНГ и Азии. Следует также отметить перспективу в дальнейшей работе и с государствами африканского континента», - сообщил Вячеслав Цегельник.
http://agropravda.com/news/agrobiznes-life/5574-gpzku-narashivaet-eksport-muki
-
Компания «Нибулон» в 2015/16 МГ достигла лучшего за последние 6 лет экспортного показателя — 4,66 млн т. По сравнению с аналогичным показателем 2014/15 МГ, динамичный рост составил почти 14%, или 572 тыс. т.
http://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/nibulon-uvelichil-eksport-do-6letnego-maksimuma/
Согласно сообщению, достигнутый результат стал вторым за всю историю существования компании.
«Таким образом, в рейтинге украинских экспортеров «Нибулон» уверенно занимает первое место. А каждая 9 тонна экспортируемого украинского зерна является «нибулоновской»», — отметили в компании.
Основными экспортными культурами «Нибулона» в 2015/16 МГ традиционно является кукуруза (объем экспорта — более 1,8 млн т), пшеница (более 1,9 млн т) и ячмень (около 560 тыс. т).
«География экспорта компании в прошлом МГ охватила 28 стран мира, среди которых крупнейшими потребителями стали Египет (доля импорта — 18,1%), Саудовская Аравия (10,7%) и Испания (9,9%)», — говорится в сообщении.
Отмечается, что в 2015/16 МГ «Нибулону» удалось открыть для себя рынок Индонезии, отгрузив в эту страну около 295 тыс. т пшеницы, что составило 6,5% от общего объема экспорта. Для выполнения экспортных контрактов в прошлом маркетинговом сезоне было привлечено 122 грузовых судна заграничного плавания при среднем размере судовой партии 35 тыс. т.
Для справки: «НИБУЛОН» — один из крупнейших украинских производителей и экспортеров сельскохозяйственной продукции. В состав предприятия входят 22 производственных филиала (производство сельхозпродукции на 82,5 тыс. га арендованных земель), 19 элеваторных комплексов и перегрузочных терминалов с общим объемом единовременного хранения 1,77 млн т, судостроительный-судоремонтный завод и судоходная компания.
-
На цій фабриці, що працює для експорту, з'явиться 140 робочих місць
◦ Новини
24.09.2016 16:25
http://lvivexpres.com/news/2016/09/24/73563-ciy-fabryci-pracyuye-eksportu-zyavytsya-140-robochyh-misc
Уже в листопаді
У п’ятницю, 23 вересня, голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка оглянув фабрику із виробництва м'яких меблів данської компанії "Крагелюнд Феніче Холдинг АпС" у с. Лозина Яворівського району.
Керівник області ознайомився із будівництвом нового виробничого цеху загальною площею 7200 кв.м, який повинен запрацювати вже у листопаді. Вартість здійсненних інвестицій у 2016 році становить близько двох мільйонів євро.
За словами директора підприємства Назара Притули, тут виготовлятимуть м’які меблі різної конфігурації для європейського ринку. "Нові потужності дадуть можливість створити нові робочі місця. І ми плануємо збільшити кількість працюючих на заводі з 60 до 200 осіб", - додав він.
Сьогодні на фабриці, як інформує прес-служба ОДА, вже працюють столярний і швейний цехи. На разі тривають роботи із проведення комунікацій, монтажу промислової підлоги для нових приміщень. На черзі також влаштування вентиляції та освітлення.
Як розповів голова Яворівської РДА Орест Хлян, у районі кожен такий промисловий об'єкт – "на вагу золота". "Яворівщина – один із найбільших районів та найбільш густознаселений в області. А так як він є ще й прикордонним, то виникають труднощі із робочою силою, яка часто шукає праці поза межами нашої держави, - зазначив керівник району. - Проте на цю ситуацію вплине позитивний інвестиційний клімат, який панує у районі. Для прикладу, у жовтні компанія "Фуджікура" планує відкрити тут вже другий завод на понад 1,5 тис робочих місць. І це ще далеко не остання інвестиція".
Зазначимо, що підприємство із виробництва м'яких меблів на Яворівщині розпочало роботу ще у 2008 році. На даний час готову продукцію експортують лише за кордон. Проте у майбутньому власники розглядають можливість реалізації її і в Україні. Середня заробітна плата працівників становить близько 4,5 тис грн.
-
Молокозавод Порошенка почав експорт в ЄС
Середа, 26 жовтня 2016, 14:03
8484 перегляди 1
Вінницький молокозавод "Рошен", що входить до групи компаній Roshen, у вересні здійснив перші поставки своєї продукції в ЄС.
Про це йдеться в прес-релізі корпорації, пише "Інтерфакс-Україна".
Відповідно до прес-релізу, покупцем виступив один з найбільших міжнародних трейдерів, який базується в Голландії.
Протягом жовтня завод відвантажив сухе знежирене молоко і масло в ЄС вже на адресу двох покупців. До кінця року в рамках отриманої квоти ВМЗР планує поставити близько 1000 тонн продукції, йдеться в повідомленні.
"Перш, ніж з нами підписали контракт на постачання в Європу, ми пройшли численні аудити з боку покупців. Їх команди аудиторів і технічних фахівців відвідували наш завод, щоб упевнитися в дотриманні всіх стандартів якості, в професіоналізмі наших працівників і високотехнологічності виробництва", - зазначив гендиректор заводу Дмитро Рощупкін.
За його словами, до моменту початку поставок в ЄС завод здійснив ряд угод з цими трейдерами на інших ринках.
"Дійсно, потрапити на європейський ринок непросто, і є ряд правил і обмежень, які суттєво ускладнюють туди вхід новачкам з метою захисту європейських виробників. Але ми зуміли переконати наших партнерів у серйозності своїх цілей і в тому, що ми маємо намір і здатні дотримуватися всіх вимог європейських стандартів, регламентів і директив ", - доповнив Рощупкін.
За словами комерційного менеджера компанії-трейдера Interfood B.V. Філіпа Герф, продукція ВМЗР не поступається за якістю аналогічної, виробленої на провідних європейських підприємствах
"Молочний завод "Рошен" приємно здивував наших фахівців не тільки сучасним обладнанням і цехами, а головне - персоналом ... Ми плануємо в наступному році розвивати наше співробітництво з Roshen", - зазначив він.
"Вінницький молочний завод" Рошен "почав свою виробничу діяльність в червні 2014 року. Потужність підприємства дозволяє переробляти 600 тонн молока на добу.
Як відомо, 10 квітня Порошенко заявив, що передача активів "Рошен" у довірчу власністьRothschild Trust закінчилася наприкінці березня-початку квітня.
-
У 2016 році експорт цукру становив 465,9 тис. тонн, що є рекордним показником за всю історію незалежності України.
Відтак, присутність українського бурякового цукру на світовому ринку збільшилася у чотири рази у порівнянні із попереднім роком.
Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства.
«2016 рік став рекордним за багатьма показниками. Так, до рекордного показника з експорту зернових у 39 млн тонн зерна додалася найбільша за всю історію цифра з експорту цукру – майже 466 тис. тонн. Україна продовжує нарощувати експортний потенціал і підтверджувати світове лідерство», - зазначив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий.
https://www.ukrinform.ua/rubric-economics/2155551-ukraina-torik-u-cotiri-razi-zbilsila-eksport-cukru.html
-
Тарифні квоти на імпорт країнами ЄС українського меду на 2017 рік вже вичерпані.
Про це заявила заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, інформує прес-служба відомства.
"Як і в минулому році, українська аграрна продукція користується великим попитом серед європейських імпортерів. Про це свідчать показники використаних квот станом на 11 січня 2017 року. Наприклад, вже повністю використано обсяги тарифних квот для безмитного експорту українського меду. Квота на імпорт м'яса птиці на перший квартал поточного року також повністю вичерпана", - зазначила вона.
Так, станом на 11 січня 2017 року квоти на імпорт українського меду європейськими країнами (5200 тонн) вичерпано на 100%, на 64% вичерпана квота на цукор (поставлено 12 834 тонни при квоті 20 070 тонн), на 78% - на виноградні та яблучні соки (поставлено 9 373,6 т при квоті 12 000 т).
https://www.ukrinform.ua/rubric-economics/2155713-ukraina-za-kilka-dniv-vibrala-ricnu-kvotu-es-na-import-medu.html