На тему:
Ключовою претензією Ізраїлю до України є питання причетності українців до Голокосту.
У свідомості ізраїльтян Україна і Голокост особливо пов’язані.
Під час Другої світової війни фашистами було винищено близько 1,5 млн українських євреїв, тобто кожну четверту (!) жертву Голокосту, здійснюваного в Європі.
Певні кроки в цьому напрямку вже відбулися – президент Порошенко під час візиту до Єрусалиму 23 грудня 2015 року вибачився за причетність окремих українців до Голокосту, і це не минуло непоміченим з боку Ізраїлю.
Однак українська державна політика пам’яті продовжує бути постійним подразником для відносин з Ізраїлем.
Одним із перших кроків керівництва України, які не знайшли розуміння в Ізраїлі, було посмертне присвоєння звання Героя України командувачу УПА Роману Шухевичу у 2007 році. Як ляпас Ізраїль сприйняв також і ухвалення закону "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті", який вшановує пам’ять ОУН та УПА, що їх – справедливо чи ні – Ізраїль вважає причетними до винищення євреїв під час Голокосту.
Часом українцям та ізраїльтянам буває складно зрозуміти позиції один одного.
Так, в Ізраїлі були шоковані відкриттям на території заповідника "Бабин Яр" пам’ятника українській поетесі Олені Телізі, членкині ОУН, розстріляній нацистами саме тут, у Бабиному Яру.
А для українців став несподіванкою виступ президента Рівліна у Верховній раді, в якому він звинуватив ОУН у винищенні євреїв у Бабиному Яру.
В українському МЗС воліють вважати це особистою позицією президента Ізраїлю, але водночас особи, причетні до підготовки промови Рівліна, запевняють, що
попередня версія заяви про українців та Бабин Яр містила ще гостріші формулювання.
З українського боку "каменем спотикання" у двосторонніх відносинах є відмінна інтерпретація подій Голодомору - так, Ізраїль не погоджується з визначення Голодомору як геноциду українського народу.
В Ізраїлі практично нічого не відомо про Голодомор – його не вивчають ані в школах, ані навіть на історичних факультетах ізраїльських університетів. Тому перш ніж навіть ставити питання про визнання Голодомору геноцидом, необхідно, щоб інформацію про це отримали не лише ізраїльські парламентарі, але й громадськість.
Робота України щодо питання Голодомору у двосторонніх стосунках майже не ведеться – активність відновилася тільки у 2016 році.
Зокрема, з ініціативи почесного консула Ізраїлю в Західному регіоні України Олега Вишнякова до програми ізраїльських парламентарів, що приїхали в Україну задля відзначення 75-ї річниці трагедії у Бабиному Яру, був включений візит до Меморіалу жертв Голодомору.
