Так вони i зазначають
Іван Міклош любить говорити, що за останніх два роки України здійснила більше реформ, ніж за два попередніх десятиріччя. Я погоджуюсь з ним. Підвищення тарифів на газ для населення до більш-менш ринкового рівня, суттєве скорочення державних видатків та дефіциту бюджету, загальний клімат, що сприяв великій кількості реформ та реформочок.
Щось про боротьбу з корупцією нічого немає. Чому?
Якщо вони просувають його iдеї , запропонованi ним механiзми прийняття рiшень, якi в 2014 роцi пiдтримки нажаль не знайшли - то чому б нi?! Мають повне на це право. А виборець вже сам вирiшить пiдходить йому це, чи нi.
Які такі ідеї Бендукідзе? Приватизація? Прозорість конкурсів? Децентралізація влади? Невже це його ідеї?
Бендукідзе не вилазив з парламенту, умовляючи/"умовляючи" депутатів проголосувати приватизацію. У нього були не ідеї, у нього була наполеглива
праця.
Доречі, я знайшла автора тексту. Приголомшливий радикальний реформатор. Від його слайдів аж подих перехопило. Вау!!!
Про радикалізм класно сказав. От тільки чому він популізм радикалізмом називає? Під впливом Ляшка?
Суспільні настрої стають більш радикальними. Це означає, що має радикалізуватися не тільки популістична опозиція, але і реформатори, які прагнуть справжніх змін, а не повернення до слабкої, корумпованої економічної системи минулого. Це надасть можливість реформаторам дати справжній бій на наступних виборах.
Ключ до успіху полягає, на мій погляд, у коаліції поміркованих та радикальних реформаторів.
І тут ми переходимо до другої частини мого виступу. Хто такі радикальні реформатори? Чи мають вони виразну альтернативу існуючому стану справ? Моя думка полягає у тому, що українське політичне, експертне, інтелектуальне середовище вже дозріло до того, щоб сформулювати безкопромісну візію майбутнього та окреслити кроки, які приведуть нас туди.
По-перше – візія. Чув я чи то снилось мені, що існує країна мрій? Я би розповів про країну мрій наступним чином.
Це країна з велетенськими перспективами. Українці користуються усіма можливостями для самореалізації, ті, хто не може подбати про себе сам, отримують всебічну підтримку суспільства та держави.
Обсяг прав, які належать кожному громадянину, не залежить від його майнового чи суспільного стану – перед законом усі рівні. Всі українці, незалежно від свого походження, мають рівні можливості для розвитку.
Це вільна країна – з сильною політичною системою, вільною від впливу олігархів, з однією з найсвобідніших економік Європи.
Це справедлива країна з відновленою судовою системою, з сильною поліцією, що заслуговує на довіру громадян, з нульовою толерантністю до корупції.
Це найдинамічніша економіка Європи, одна з найдинамічніших країн світу. В країні йде інтенсивна розбудова інфраструктури. Держава витрачає не менш ніж 3% ВВП на модернізацію мережі доріг, наземних, повітряних та водних комунікацій.
В ній запроваджена нова система охорони здоров'я: поліклініки та лікарні змагаються за клієнта. Нова система вищої освіти, де гроші прямують за студентом та нульова корупція в вишах. Потужна фінансова система, що дозволяє громадянам ефективно заощаджувати – у тому числі на гідне життя у похилому віці, а підприємцям – залучати інвестиції.
Щоб опинитися там, куди нас кличе ця візія, потрібно усвідомлювати принципи, цілі та інструменти нового реформаторського порядку денного.
Один з найважливіших принципів – бути реалістами, вимагати неможливого. У цьому полягає головна відмінність від поміркованого крила реформаторів, що повинні діяти беручи до уваги існуючі політичні обмеження.
Ну от нафіга нам тут росіяни радикальні реформатори? Чи цей російський журналіст вже українське громадянство отримав у прискореному темпі?
Я не розумію Саакашвілі.
