Справжня українська правда
Основний форум => Загальні обговорення => Тема розпочата: Feral Cat від Квітня 14, 2017, 11:07:07 23:07
-
За останні три роки у нас в Україні було ухвалено закон Про запобігання корупції і 326 документів, пов’язаних з ним. Було впроваджено (з великим скандалом на самому початку) систему електронного декларування, як інструмент боротьби з корупцією, яку я і мої колеги вивчили ще в серпні 2016 року і зробити висновок, що це гра в імітацію реформ (тут багато матеріалів на цю тему).
І ось в березні 2017 під впливом чергового скандалу навколо системи е-декларування я дозріла, щоби поставити собі два коротких питання:
Яка є мета боротьби з корупцією в Україні?
Яким чином оцінити ефективність цієї боротьби?
http://maidan.org.ua/2017/03/systemna-pomylka-antykoruptsijnoji-diyalnosti-v-ukrajini/?utm_campaign=pani&utm_medium=twitter&utm_source=twitter#comment-216196
-
Після Майдану "влада персоналій" лише частково поступилася своїм місцем, визнавши верховенство національного над нею, але ця "влада персоналій" залишається все ще вище правил.
"Правил" не в сенсі якихось конкретних законів, а взагалі - загального імперативу ("загальний", тобто - для всіх). Визнання верховенства цього на собою "влада персоналій" не визнала.
Все інше - похідне.
-
Парадокс у тому, що люди, які щиро бажають бачити країну в Європейській спільноті, насправді доволі далекі від європейської політичної і культурної традиції, яка підпорядковує владні персоналії загальному імперативу.
В цьому сенсі наші владні персоналії мені більше нагадують місцеву шляхту та магнатів доби Речі Посполитої другої половини 18 ст.
Втім, всі ці нинішні потуги і суперечності ніяк не применшують того, що хоча із значним запізненням, але суспільство поступово просувається в правильному напрямку.
Владні еліти за інерцією пручаються, але в багатьох випадках приймають нові тенденції.
Очевидно, що цей поступ вперед до нормалізації був би значно швидшим і ефективнішим, якби не анексія Криму і війна на Сході.
-
Очевидно, що цей поступ вперед до нормалізації був би значно швидшим і ефективнішим, якби не анексія Криму і війна на Сході.
Скорее наоборот. Пять милионов совков или 10% избирателей это не хрен собачий
-
Парадокс у тому, що люди, які щиро бажають бачити країну в Європейській спільноті, насправді доволі далекі від європейської політичної і культурної традиції, яка підпорядковує владні персоналії загальному імперативу.
В цьому сенсі наші владні персоналії мені більше нагадують місцеву шляхту та магнатів доби Речі Посполитої другої половини 18 ст.
Втім, всі ці нинішні потуги і суперечності ніяк не применшують того, що хоча із значним запізненням, але суспільство поступово просувається в правильному напрямку.
Владні еліти за інерцією пручаються, але в багатьох випадках приймають нові тенденції.
Очевидно, що цей поступ вперед до нормалізації був би значно швидшим і ефективнішим, якби не анексія Криму і війна на Сході.
Французська революція (важливіше зверху - саме у такій послідовності):
1. Нація
2. Закон
3. Король
Українська революція - з точки зору української управлінської касти:
1. Нація
2. Король Управлінська каста
3. Закон
Мені не дуже подобається саме така термінологія, але для окреслення загальної проблеми вона тут більш меньш доречна.
-
Взагалі тут доречно було б трохи розібратися в термінології. Нажаль нема аматорки :)
Просто коли кажуть "влада", то мають на увазі саме персоналій у владі.
Хоча влада це одне, а персоналії - інше.
Це по перше.
По друге.
Коли кажуть про цих "владних персоналій" мають на увазі конкретний тип персоналій.
Персоналій (вождів) які мають вплив (тваринного типу) на інших.
І цей вплив вважають владою.
Якось так...