Кабінет Міністрів Арсенія Яценюка подолав рубіж у 100 днів, після якого знімається мораторій на критику роботи уряду. Але більшість опитаних Forbes експертів не поспішають і зараз скористатися цим правом. Їх вердикт: в умовах воєнного стану Кабмін зробив усе, що міг, а вимагати реформ, навіть клятвено обіцяних і назрілих − як мінімум наївно.
Спочатку дорожню карту для нового Кабміну розробляло відомство Павла Шеремети. Документ Мінекономіки носив назву «100 днів − 100 кроків уряду» і передбачав ряд заходів, спрямованих на подолання кризи в різних сферах економіки. На 45 сторінках, над якими в Міністерстві працювали близько двох місяців, було викладено кроки з оздоровлення держфінансів, формування бізнес-клімату та євроінтеграції. У підсумку, цей документ не було прийнято, і натомість уряд керувався більш прозаїчним, але адекватнішим документом «Програма діяльності Кабінету Міністрів».
Ярослав Жаліло, перший заступник голови Національного інституту стратегічних досліджень, зазначає, що з найголовнішим завданням − забезпечити стабільність національної економіки, що похитнулася від політичної кризи, − уряд впорався. У відносно короткі терміни було відновлено − на більшій частині території країни − дієздатність основних структур виконавчої влади, забезпечено бюджетну стабільність, функціонування комунальної сфери, інфраструктури, енергетики, транспорту. «Вимагати чогось більш суттєвого, наприклад, проведення реформ − це навіть несерйозно», − вважає експерт.
Вимагати чогось більш суттєвого, наприклад проведення реформ − це навіть несерйозно
Ярослав Жаліло, перший заступник керівника Національного інституту стратегічних досліджень
Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку, також упевнений, що воєнний стан у країні обнуляє обіцянки про негайні реформи: «Зауваження про те, що керівництво країни не проводило реформи − безглузде. Я не пригадую, щоб під час війни хтось проводив реформи». За його словами, з практично нездійсненним завданням − у переддефолтному стані знайти гроші на війну − уряд впорався.
Щоправда, своїми невмілими діями влада сама погіршила ситуацію на Сході і втяглася в довгу − і дуже дорогу кампанію. «Неготовність приймати оперативні рішення у військовій сфері призвела до поглиблення кризи на Сході країни. На мій погляд, це єдине місце, де уряд допустив зволікання», − резюмує Жаліло. Хоча тут навіть критики зауважують, що до такої ситуації не був готовий жоден Кабмін.
«У частині економіки уряд повністю впорався», − упевнений Ерік Найман, керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times. У частині євроінтеграційних обіцянок Кабмін також дотримав слова − було забезпечено підписання політичної частини угоди з ЄС, і швидше за все до кінця року буде підписано й економічну частину.
Із недоліків у роботі нових державних менеджерів Найман виділяє хаотичну поведінку Нацбанку на валютному ринку, яка призвела до дезорганізації в цій сфері. Також уряд захопився пошуками нових джерел наповнення бюджету, прийнявши нормативні акти, ефект яких може виявитися протилежним задуманому. «Поява прибуткового податку на депозити − це просто дикість, яка дуже сильно може вдарити по банківській системі, коли люди реально зрозуміють, що сталося», − каже Найман і підкреслює, що в податковій системі потрібні термінові правки. «Деякі рішення приймалися поспіхом, на бігу, було видно, що вони недопрацьовані й не узгоджені з бізнесом», − каже він.
Поява прибуткового податку на депозити − це просто дикість, яка дуже сильно може вдарити по банківській системі
Ерік Найман, керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times
Розпіарена реформа системи держзакупівель − ще одне болюче питання для команди Арсенія Яценюка. Цей документ зміцнив репутацію міністра економіки Павла Шеремети як блискучого лектора, але не ефективного держчиновника. Прийняті зміни не підвищили ефективність держзакупівель − навіть товари для військових потреб, такі як бронежилети, закуповуються за довгою, забюрократизованою процедурою. «Стверджувати, що питання про корупцію в цьому законі вирішено раз і назавжди, складно. Ми, як і раніше, продовжуємо стикатися з недостатньою дієздатністю держзакупівель», − коментує Жаліло. «Ми зробили закон абсолютно прозорим, але все одно крадуть!», − так один із депутатів характеризує нову редакцію закону.
У програмі Шеремети за перші сто днів передбачалося прийняти всю необхідну для глобальних реформ нормативну базу. У фінальному плані дій Кабміну термінів виконання завбачливо не вказано, а сам документ починається з детального опису проблем, з якими нова команда прийняла країну: нульове зростання ВВП протягом двох останніх років, дефіцит держбюджету в 2013-му − понад 80 млрд грн, залишок коштів на єдиному казначейському рахунку − 4,3 млн грн, сукупний держборг на кінець минулого року − $140 млрд або близько 80% ВВП, економічна, політична і соціальна криза в Україні характеризується як «найглибша в історії країни».
Forbes проаналізував, що вдалос
