Тому у привілеї Станиславову від 14 серпня 1663 року читаємо таке: «Щоб наше місто могло швидко укріпитись, а у випадку загрози – себе захистити; щоб мешканці вміли користуватись зброєю у стримуванні ворожих набігів, постановляємо облаштувати полігон, який по-народному зветься «стрільниця», на якому в певний час містяни і передмістяни можуть збиратися і займатися стрілецькими вправами».
Питання самооборони не втратило актуальності й у наступному столітті. Вількер (ухвала) міської ради, датована 1718 роком говорить: «Добру рушницю та фунтів два пороху, копу куль має мати кожен господар, як християнин, так і юдей. Після Великодня призначається ревізія та стрільба по мішені».
Таким чином усе чоловіче населення Станиславова, яке могло тримати зброю, у разі потреби ставало на стіни та билося пліч-о-пліч із кадровими вояками гарнізону.
===========http://report.if.ua/gazeta/neformat/Soldaty-starogo-Stanyslavova-II/
