Я вчора дивився ту телепередачу, щоправда, не спочатку. Але й того виявилось достатньо.
Зайшла мова про сьогоднішню війну на Сході, і тут запрошена в студію онука Дмитра Павличка безапаляційно заявляє
"Війна - це технологія" Тобто, нам нєхрен воювати, хай тут робиться будь-що, а нам всім найкраще - зригнути за кордон і там "насолоджуватися життям".
Зригнуть не всі
Тут постає тільки одне запитання:
Хто ми ?
Якщо ми хрєн зна хто, то просто треба всім нам тікати до Канади й насолоджуватися там життям. Нашу територію захоплюють зі сходу, вже немало захопили, але в цьому немає нічого страшного, не варто навіть щось робити, бо війна - то, всього-навсього, лише банальна технологія.
Мені згадався ще один придурок (канадійський, онук Степана Бандери, теж Степан), одного разу він отак от і заявив ( на початку 90-х):
"Я не розумію, як це так за політику можна битися ?"Його дід, між іншим, за політику не бився, а вбивав.
....................
Канадійців, та й взагалі діаспорян, треба на 2-3 роки переселяти до України, щоб вони тут пожили в конкретних умовах сьогодення ( і не давати права виїжджати за кордон).
Через три роки вони б втекли б до Канади і про Україну більше б ніколи навіть не згадали б до кінця своїх днів. ( або згадували б як страшний сон, зрозуміло що ні про який патріотизм мова вже б ніколи не йшла).
За кордоном людина поступово тупішає і в більшості випадків вже безповоротно.
Багдана Павличко - наочний приклад.
Причому, ще навіть не емігруваши.