Я б сказав набагато простіше і коротше:
єдине, що поки можна відзначити, принаймні з того що ми бачимо, це те Порох
є самостіною фігурою для зовнішнього світу, що власне і не сподобалося Хуйлу, і до того ж
здатною розмвляти і домовлятись із цим самим світом, тобто "рукопожатным" як кажуть.
Це не Кучма, гітарист-ракетник, це не Ющенко, бджоляр-чарівник, це не Янукович, завгар-мемуарист, це нормальна фігура. І почав він робити правильні речі. Але тільки почав. Домовленості є, це добре. Але результатів поки що мало: головне не просрати, і не забути завдяки кому він там. От і все.
А всім параноїдально-заклопотаним палким прихильникам президента раджу бути просто прихильниками, до яких і себе відношу. А тему гарну автор підняв.