Треба було ще Єгорці Зиміну у табло засадити.
Стоїть охуєвший павлін в білій сорочці і золотих очочках. Прийшов на Майдан, як до себе додому. Щось там вийобується...
Я:
- Дядько, що ви тут робите?
Він:
- Хто там мені питання якесь хотів задати?
Я охуєл від цього тону. Пробиваюсь через натовп і пру прямо на нього, як носорог. Мєнти підійшли до Садового ближче. Народ аж замовк. Я пру на нього, зупиняюсь в полутора метрах і кажу:
- Я ще раз повторюю. Дядько, що ви тут робите?
- Що значить що?
- Чого ви на Майдан прийшли, якщо ВИ Зєлєнського до влади привели? ВИ! А, дядько?
- Я?
- А хто йому у Львові всіляку підтримку влаштував, не ВИ?
- Я тут, як громадянин! Не маю право?
- Як громадянин, маєте! Але, якщо б у ВАС була совість, дядько...ви б сюди ніколи не прийшли!
- В мене є совість.
- У вас нема совісті, ясно?
І він чухнув куди подалі. А там його вже інші чекали...Почали кричати "мусорщік".
Мусю прогнали. Стоял одіноко, акі тополь в полє в 100 метрах поодаль. Один. Пиздів по телефону, нікому не потрібний.