Мирослав Дочинец («Криничар», «Горянин», «Лис», «Хліб і шоколад», «Вічник»)
Про знос пам'ятників:
- Наївно воювати з ідолами, ти воюєш просто з камінням…
Про життя і людей:
- У кожного свій хрест. Якщо ти не хочеш нести свій хрест, він тебе придавить.
- Опинитися на дні життя не страшно. Дно, щоб відштовхнутися і пливти далі.
- Люди в Бога різні.
Про політику:
- Ніхто ні за рублі, ні за долари, ні за євро не принесе щастя в Україну.
- Львів не має вчити Донецьк і навпаки.
- Європейські цінності – сумнівні, але у них є цінність життя, виборена революціями.
- Хто вирішив, що пенсія повинна бути 1200грн, а зарплата в робочого 2000? Це синдром рабства – платити рівно стільки, щоб людина не померла від голоду , щоб працювала.
- Побачив на будинку навпроти готелю український прапор. Здивувався, тому що в Закарпатті ми прапорів не вішаємо, це в серці…Але приємно.
про політичні партії
- Їх не треба підтримувати. А деякі – затаврувати.
- Люди нікому не вірять – це добре.
Про книги і творчість:
- Книги – діти. Всі різні. У кожного своя біографія, яка вже не залежить від автора. Найкраща – та, що народжується зараз.
- Мій вчитель – Гоголь. Я виріс на російській літературі. Після Буніна, Чехова, Купріна, Паустовського не маєш права писати гірше.
- Перша книга – як перша жінка, перший ковток вина, зустріч дитини з річкою…
- Творчість – це свобода.
- За життя достатньо прочитати 5 книжок. Але щоб їх знайти, треба прочитати 5 тисяч.
http://kstati.dp.ua/content/zhizn-uchit-razumu-mudrosti-tolko-bog
