З харачами в армії. Маю власний досвід.
Приїхали в частину ім Богдана Хмельницького (вже розформована) під Одесою. зАймалися випробуваннями.
Набрали з собою ковбас, сирів, салатів, короче харчів на 6 чоловік нормально день прожити.
Коли ми розвернули поляну, солдати на нас дивилися, як з голодного краю, я ніколи не думав, що в 21столітті в Україні можуть бути такі голодні люди. Ми звісно розділили на всіх, хто з нами був, нагодували їх. На другий день приперли їм печива і згущенки і віддавали так, щоб офіцери не бачили. Пацани були на 7-му небі.
У мене питання. З таким відношенням до солдат, на що можна розраховувати? Навіщо так відноситися до своїх людей?
Сьогодні, коли прочитав, про доставку продуктів форумчанином, ще раз прозрів. Навіть у цей складний час, до солдат відношення не змінилося. Офіцери тирять все, що можуть. Інколи просто з принципу, щоб солдату не дісталося.
Один раз бачив виключення. В криму, той старлей мені перевернув уяву про людей в армії, але то інша історія.
