Автор Тема: Поетеса Вікторія Абукадум  (Прочитано 317 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline Feral Cat

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 46532
  • Never give in!
Поетеса Вікторія Абукадум
« : Січня 24, 2020, 11:47:03 23:47 »
Поетеса Вікторія Абукадум написала вірш, який присвятила загиблому бійцю з Луцька Георгію Ольховському.

Вірш Вікторія опублікувала на своїй сторінці у Facebook.

Світлої пам’яті Героя Георгія Ольховського...

Повертаюсь додому, я всім обіцяв: "Повернуся..."
Хоч не знав — як? Коли?.. Та доріг не таких я бажав...
Зустрічають сльозами кохана, синочок, матуся...
Стиште плач — я стояв і поліг за найкращу з держав...

Витріть сльози, прошу, не ридайте, не вийте ви вовком,
Позивний в пам’ять нашим нащадкам вкарбують — "Ольха"...
Я злетів до "Орла" — допові́сти усю обстановку,
Плюс "двохсотий" один — всім статистика скаже суха...

Зустрічай мене, Луцьку, з дороги, мов рідного сина,
В твоє серце вернувся, бо звідси пішов на війну...
Досить прапора лиш, не потрібно із хлібом і сіллю,
За цей стяг синьо-жовтий сплатив найдорожчу ціну...

Ось дороги знайомі лампадками світять ясними,
Простирадлами в домі люстерка узято в полон...
Друзів я хоронив... Певно, сильно тужив я за ними,
Бо Всевишній відправив в Небесний мене батальйон...

Поховають мене, але душу мою не сховати,
Не дістався живим я туди, де панує орда —
Стане птахом душа, й, мов маленьке притке ластів’ятко,
Полетить у мій Крим, до рідненького свого гнізда...
---------------------------------------------------------

Хто має Facebook - підпишіться і не пожалкуєте.
Вікторія чудова поетеса і прекрасна людина.
If you are going through hell, keep going.

Offline Feral Cat

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 46532
  • Never give in!
Re: Поетеса Вікторія Абукадум
« Reply #1 : Січня 24, 2020, 11:48:06 23:48 »
Світлої пам’яті морпіха Едуарда Федорова, який помер 2 липня 2018 року від кульового поранення, отриманого на війні... 17 вересня 2018р., у нього народилася доця, яка свого тата знатиме лише на світлинах...

Запекло мені щось у оці,
Це сприймаю чомусь чутливо...
В нього нині родилась доця,
Він сьогодні би був щасливим...

Наче сонечко він би жеврів,
І шляхами б летів земними,
Згорток в жінки би взяв рожевий
І додому вертався б з ними...

Ну а там для дружини квіти
І щоночі плачі малечі...
Мають з татом зростати діти
І проситись йому на плечі...

Має тато вести в садочок,
Потім в школу, потім до шлюбу...
У скількох вже синів і дочок
Татусів вкрали війни любих...

Ну а скільки з-за воєн клятих
Так і виростуть сиротливо...
Доця є... А немає тата,
Він сьогодні би був щасливим...
(с)Вікторія Бричкова-АбуКадум
If you are going through hell, keep going.

Offline Feral Cat

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 46532
  • Never give in!
Re: Поетеса Вікторія Абукадум
« Reply #2 : Січня 24, 2020, 11:49:26 23:49 »
Певно, болю такого не чувала я зроду,
Каламбурам душі слів не знайду путящих...
Недарма слово "куля" жіночого роду,
Як примхлива повія - обирає найкращих...

Вибирає красивих, молодих і здорових,
Тоне в їхніх очах, в їх серця затікає...
Тільки з присвистом легким - тут зайві розмови -
Поцілунком своїм їхню плоть обпікає...

Скільки вже полягло тих, обласканих нею,
Скільки долей забрала в смертельнім екстазі...
З фронту вісточки шле, неприкриті брехнею:
"Троє зваблених, інших шукаю наразі..."

А, буває, і подруг зове на підмогу,
З ким не справиться - кличе собі на підміну...
І уже поспішають, не збити з дороги,
До роботи беруться гранати і міни...

А до них все ідуть непохитно Герої...
Стоїть, сукні поділ свій зазивно задерши,
Мамка кулі і міни, гранати і зброї,
Ненаситна до крові війна-сутенерша...
(с)Вікторія Бричкова-АбуКадум
If you are going through hell, keep going.