Знаю тут Тараса недолюблюють, мов яниковучу служив зрадник.
У цьому інтервью він навіть хвалить його у чомусь. Але це не основне
Просто його відчуття які він описав у останні 2 хвилини повністю співпадають з моїми.
Гидко жити поруч з "населеніем" що привело країну до краю урвища.
Дякуючи долі маю можливість спілкуватися з ними по мінімуму
Але інколи йдучи по по вулиці ловлю себе на думці що намагаюсь вгадати по зовнішному виду перехожих хто зебіл
У вас так буває?