Він просто вмів "Бути Людиною" -
У вічі Господні задивленим,
Мав душу крилато-оголену,
Зсудомлену лю'дськими болями,
Калічену "братніми" війнами,
В яких не ставали ми вільними...
В служінні народу розп'ятому
Давав на причастя лиш правду нам,
Своїми незримими стигмами
Нам скелі жалів наших здвигував,
Боровся щосили зі скверною,
Щоб воля не була химерною,
Любов'ю зціляв наші немочі
І вірив - Вкраїна розтемниться...
Владико, провіснику, пасторе,
Повіч - як без Тебе не впасти нам,
Не зранити душі облудою?
Нагадуй з небес, що ми - люди є!
Наш світоче, сяй понад хмарами,
Молись там за душі затьмарені,
Щоб воля, віками омріяна,
У нас заіскрилась під віями!
Владико, Тебе не забудемо -
Бо люди ми,
....................люди ми,
....................................люди ми!
(Наталія Крісман)
