Мій вибір: знищити танкову армаду нейтронними снарядами, випущеними, наприклад, дивізіоном САУ "Мста-С" або їх аналогів. Знищити і бути готовим до обміну стратегічними ядерними ударами.
Між іншим, ще років 10-15 тому ЗСУ були здатні знищити російську танкову армаду досить таки значної чисельності конвенціональними засобами. Отже, якщо маємо час, треба якнайшвидше відновлювати той конвенціональний потенціал.
Якщо нейтронний хай-тек відсутній то справи кепські. Звичайна тактична ядерна зброя не дуже ефективна проти великих і добре організованих танкових армад. Саме на цьому базувалась радянська військова доктрина блискавичного наступу на європейському ТВД в напрямку Піренейського півострова та Атлантичного океану.
Росія навряд чи першою жахне по Києву ядерним зарядом, бо росіянам потрібна Матір міст руських з інтактною Печерською Лаврою включно, а наявність стратегічної ядерної зброї дала б хоч якийсь шанс президенту України з сталевими яйцями виграти партію в ядерний покер, навіть якби якесь хуйло остаточно збожеволіло.
Є ще один цікавий наслідок відновлення хоч би невеличкого ядерного потенціалу. В сучасних умовах при наявності ядерної зброї Україну залюбки прийняли би в НАТО. Це поставило би українську ядерну зброю під політичний контроль НАТО і трохи заспокоїло би європейських політиків.
Але є одне але: створюючи ядерну зброю Україна може пересваритися з усіма країнами НАТО. Проте сама загроза створення Україною ядерної зброї, а фахівці розуміють, що це для України цілком реальне завдання, є дуже вагомою комбінацією карт в політичному покері, якою жорсткий політик рейганівського типу може вдало скористатися. Однак саме зараз підіймати це питання не варто. Не на часі.
