Маєте рацію: через політичну доцільність - як то: особливі комісії (ВЧК), особливі права для канцлера (Гітлер) - країни залазять у сраку, з якої їх доводиться витягати іншими не зовсім чистими способами - революціями, війнами...
Та невже? Богдан Хмельницький, Петлюра, Бандера, Шухевич, "незаконний" батальйон "Азов" тощо - це ті, хто діяли і діють виключно з мотивів політичної доцільності і "не зовсім чистими способами" теж з огляду на "закони". Саме політична доцільність ЗАВЖДИ домінує над законами, бо закон - це лише тимчасовий статус-кво в суспільстві, який або змінюється, або брутально відкидається під впливом саме політичної доцільності. Результати цього можуть бути дуже різними, це правда. Але не треба пересмикувати і наводити лише негативні приклади.
А часи діячів, що Ви навели - це позитивні приклади, тобто то були часи щастя й балгополуччя в Україні? 
а яке це має значення?
до хорошого часто доводиться йти через погане, важке і неприємне
щоб настав мир, доводиться воювати
щоб досягти добробуту треба потіти і хекати, важко працюючи
щоб полікувати зуб, доводиться потерпіти трохи болю
і т.п.
