я доволі неоднозначно ставлюся до СС Галичина і інших.
...Будучи в полоні, у таборі біля Ріміні (Італія), дивізійники (біля 10 000 чоловік) мали:
таборовий театр, хори «Бурлака», «Славута» і православний церковний хор. Мистецьку спілку «Веселка», три оркестри, бандуристів і ревелерсів (вокальні ансамблі).
Виходили: щоденник «Життя в Таборі», тижневик «Батьківщина», двотижневик «Юнацький Зрив», гумористично-сатиричний двотижневик «Оса», літературно-мистецькі й популярно-наукові журнали: «Наш Шлях» і «Гроно» та неперіодичні видання.
Було організоване спортивне життя (серед ін. масове змагання за Відзнаку Фізичної Вправности). Діяли різні об'єднання (правників, учителів, інженерів, ремісничий цех з підвідділами, студентська громада, літературно-мистецький клуб, товариство філателістів, пластові гуртки, читальні «Просвіти»).
Релігійну опіку таборяни отримували від 4 укр.-католицьких і одного православного душпастирів-капелянів Дивізії. Охорона здоров'я була під опікою 16 лікарів і великої кількості санітарів. Шкільництво охоплювало ряд шкіл: початкову, гімназію, торгівельну, учительську семінарію, сер. техн., однорічну рільничу, лісництва, драматичну, дяківську та ремісничу, з численними відділами; діяли різні курси і народний університет...
