Якщо громадянин патріот, то він має вчити державну мову тієї країни,
патріотом якої він себе вважає.
Поясніть мені, звідки можуть масово взятися громадяни, котрі "не знають" української? Ну колись було, звільняли від вивчання мови в школі за ознакою "у нас папа ваєнннний паетаму у рєбєнка голова слішком малєнькая для двух ізигофф", але по-перше це було майже 30 років тому, по-друге таких їбаньків бувало в середньому по одному на клас, якщо не по 0,75. Решта мову вчила в рамках шкільної програми, атестати статевої зрілості так-сяк отримувала, тому аж ніяк "чистою сторінкою" в цьому плані бути не можуть.
Гадаю, що набагато краще це зможе пояснити дописувач Южанін.
Звідки він так масово взявся.
По-перше, ми не знаємо, чи він не володіє мовою. По-друге, масовість не очевидна.
Поки що він перший і єдиний (з людей, котрі не позиціонують себе як відверті русскамірци), хто на просто
заклик спілкуватися українською мовою реагує так бурхливо, як личило б реагувати на
примус до чогось очевидно болючого та огидного, типу пасивного анального сексу з віслюком.
З ватою все зрозуміло: у них звичайні нацистські корчі від самої думки споганити свого рота мовою унтерменшів і це зовсім інший феномен. Моє питання було про "патріотів України, котрі не знають мови" і звідки вони могли б
масово узятися з огляду на об'єктивну реальність української шкільної освіти останніх мінімум 50 років.